Матеріали до історії дитячих періодичних видань «Волошки», «Барвінок», «Весняні хвилі» в 1917 – 1920-ті рр. (з фондів ІР НБУВ)

Тези доповіді

Матеріали до історії дитячих періодичних видань «Волошки», «Барвінок», «Весняні хвилі» в 1917 – 1920-ті рр. (з фондів ІР НБУВ)

Питання історії створення і виходу в світ періодичних видань для дітей в 1917 – 1920-ті рр. досить цікава і мало вивчена. Слід відзначити, що заборона на друковане українське слово та відсутність національної школи в дореволюційні часи й брак дитячої книжки під час революції викликали повне занедбання освіти, виховання і культурного розвитку дітей. Проте в цей період, незважаючи на складні політичні та економічні умови, видавництва і товариства намагалися друкувати дитячу літературу, створювати журнали для дітей. Тому актуальним стає дослідження архівних фондів відомих діячів культури та мистецтва, які приймали активну участь у редагуванні та виданні періодичних дитячих видань.
У фондах ІР НБУВ зберігається особовий архівний фонд письменниці Н.Д. Романович-Ткаченко. Серед документів архіву є матеріали, які стосуються історії видання дитячих періодичних видань та розкривають активну участь письменниці в справі видання журналів для дітей. Одним з таких є ілюстрований двотижневий часопис для дітей «Волошки», що був органом однойменного видавництва, яке друкувало дитячу літературу. За редагуванням Н.Д. Романович-Ткаченко він виходив у 1917 р. лише з жовтня по листопад раз на місяць. Передплата часопису «Волошок» становила 4 р. 50 коп на рік. Журнал публікував українські народні казки, поезії П. Тичини, О. Олеся, М. Жука, П. Стаха (С. Черкасенка), віршовані загадки М. Загірньої (М. Грінченко), оповідання на історичні та побутові теми, статті культурно-освітнього змісту, переклади казок.
Створене у 1919 р. Всеукраїнське видавництво, на чолі якого стояв І.Г. Клочко (літературний псевдонім І. Ливень), об’єднало всі окремі видавництва і продовжило працю, пов’язану з друком дитячих книжок і журналів українською мовою. Надаючи величезне значення дитячій книжці, друкованому слову у справі виховання і освіти дітей, редакційний відділ Всеукраїнського видавництва визнав своїм обов’язком розпочати видавати дитячу літературу, і в першу чергу таких журналів для дітей та юнацтва, як «Барвінок» та «Весняні хвилі». В кінці липня 1919 р. видавництво оголошує про запланований на кінець місяця випуск першого числа ілюстрованого двотижневика для дітей на українській мові «Барвінок», а з початку серпня – першого числа місячника для юнацтва «Весняні хвилі». Приступаючи до видання зазначених журналів, редакція відразу ж визначила мету – заповнити ними повну відсутність дитячих книжок і журналів, як в книгозбірнях так і на книжковому ринку України. Розуміючи всі труднощі на шляху здійснення таких завдань, не маючи перед собою ні методичних, ні дидактичних напрацювань в цьому напряму, редакція зверталася за порадою до компетентних фахівців, заздалегідь дякуючи їм за допомогу в цій справі.
Відповідальним редактором видань Всеукраїнське видавництво призначило І.Г. Клочка. Про свою участь у журналі заявили письменники Г. Журба, Н. Романович-Ткаченко, П. Тичина, Л. Яновська, Л. Чикаленко, Дніпрова Чайка, М. Жук. За ілюстративне оформлення журналів мали відповідати Г. Нарбут, І. Падалка, Т. Бойчук. Редакція видань на засіданні визначила заголовки, розміри видань (формат), склад першого числа, загальну програму журналів, коло авторів. Були розроблені плани діяльності та структура видань. Журнали мали містити такі рубрики: 1) поезії; 2) оповідання, казка, легенда, байка, п’єса; 3) природознавчі оповідання і нариси; 4) життєписи видатних людей; 5) нові винаходи та відкриття науки; 6) нариси з соціології; 7) бібліографія; 8) відділ мистецтва; 9) шаради, загадки, ребуси, сміховина; 10) листування. Редакція закликала до співпраці всіх авторів, що переймалися проблемою освіти, виховання та культурного розвитку дітей. Вона зверталася до своїх маленьких читачів з пропозицією надсилати їй листи з оцінкою прочитаних книжок та пропонувала видавництвам, що друкували дитячу літературу, інформувати про свої видавничі плани.
На жаль, розпочата робота по виданню цих журналів була припинена. Друга спроба видати ці дитячі журнали була в 1920 р. Редакційно-видавнича секція підвідділу «Книга» звернулася в офіційному листі до Губнаросвіти з проханням відновити працю випуску журналів «Барвінок» та «Весняні хвилі». Зокрема, затвердити місячники в планах Редакційно-видавничої секції підвідділу «Книга», штатний розклад часописів (редактор, член колегії, секретар) та паперовий кошторис (кожне число – 3 аркуші, на місяць – 6 аркушів, кількість примірників 5 000).
Журнали мали бути ілюстровані й виходити один раз на місяць Незмінною лишилася мета видань – залучати дітей та юнацтво до праці, самодіяльності, творчості. Відбулися зміни в назвах окремих структурних рубрик журналів: 1) поезії і твори красного письменства; 2) нариси з соціології, історії людської культури і економіки; 3) історичні оповідання і нариси; 4) природознавчі оповідання і нариси; 5) життєписи борців за визволення людства; 6) життєписи поетів, письменників, вчених та артистів; 7) розвідки з поля мистецтва; 8) загадки, ребуси, шаради; 9) листування.
Отже, дослідження матеріалів дитячих періодичних видань 1917 – 1920-тих рр., висвітлюють відомості про перші спроби започаткувань видання дитячої української преси в умовах громадянської війни з постійними змінами влади та відсутністю коштів на друкування. «Волошки» вийшли лише у 4-х номерах, а журнали «Барвінок» та «Весняні хвилі», незважаючи на ретельно проведену підготовчу працю, так і не вийшли в світ. Тому архівні документи з історії видань «Волошки», «Барвінок», «Весняні хвилі» є цінним джерелом для вивчення історії редакційно-видавничої справи 1917 – 1920 рр. в Україні.