Використання електронних інформаційних ресурсів при бібліографічному описі видань фірми Ельзевірів кінця XVI – початку XVIII ст. з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Тези доповіді

Недашківська О. С.,
м.н.с. відділу стародруків
та рідкісних видань НБУВ

У відділі стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені Вернадського (далі ВСРВ НБУВ) зберігається колекція відомої голландської видавничої фірми Ельзевірів кінця XVI – початку XVIII ст. Одним із напрямів наукової діяльності відділу є введення даних про колекцію в сучасний науковий обіг, що здійснюється шляхом історико-книгознавчого дослідження примірників колекції та введення здобутих відомостей в електронний інформаційний простір.
При бібліографуванні стародруків, до яких належать і примірники колекції, виникають складнощі у зв’язку зі специфічними особливостями стародрукованих книжкових пам’яток. Раніше дослідники зверталися до наукових бібліографічних каталогів чи інших друкованих джерел з метою атрибуції примірників чи з’ясування складних питань, наприклад, при відсутності вихідних даних у книзі, дефектності описуваних примірників, уточненні складу конволютів тощо. На сьогодні робота зі стародруками значно полегшується завдяки широкому використанню електронних інформаційних ресурсів. Ми розглянемо лише ті з них, які, на нашу думку, є найбільш ефективними при бібліографуванні видань фірми Ельзевірів.
Найчастіше при складанні бібліографічного опису на стародруки користуються метапошуковим ресурсом бібліотеки Технологічного інституту в німецькому місті Карлсруе, так званим Віртуальним каталогом Карлсруе (Karlsruher Virtuelle Katalog, далі KVK, http://www.ubka.uni-karlsruhe.de/kvk_en.html), він же використовується під час опису ельзевірів у ВСРВ НБУВ. Цей каталог не має власної бази даних, проте він об’єднує бази даних багатьох бібліотек різних країн. За один запит він здійснює пошук у всіх бібліотечних об'єднаннях німецьких, австрійських та швейцарських бібліотек, книготоргових мережах, а також найбільших національних бібліотеках світу, роблячи можливим одночасний пошук в численних бібліотечних каталогах. При пошуку в KVK найповніші описи видань ельзевірів надають бази даних Королівської національної бібліотеки Нідерландів (Koninklijke Bibliotheek / Nationale Bibliotheek van Nederland, https://www.kb.nl/), каталог Національної бібліотечної служби Італії (OPAC SBN Catalogo del Servizio bibliotecario nazionale, http://www.sbn.it/opacsbn/opac/iccu/free.jsp) та загальний зведений каталог семи федеральних штатів Німеччини і Фонду культурної спадщини Пруссії в одній бібліотечній мережі (GVK – GBV Union Catalogue, http://gso.gbv.de/). Окрім бібліографічних записів Віртуальний каталог Карлсруе забезпечує доступ до цифрових повнотекстових копій видань, що прикріплені до частини бібліографічних записів. Це дає можливість порівняти примірники ельзевірів, що зберігаються у ВСРВ НБУВ з примірниками з інших бібліотек різних країн.
Єдиним спеціалізованим електронним каталогом видань фірми Ельзевірів на сьогодні є так званий «Каталог колекції спадку Ельзевірів» (The Elsevier Heritage Collection Catalogue, http://www.elsevierheritagecollection.org/). Це корпоративний каталог видань фірми Ельзевірів кінця XVI – початку XVIII ст., створений світовою видавничою компанією Ельзевір, що почала свою діяльність наприкінці ХІХ ст. і працює донині. Ця компанія вважає себе правонаступником першої фірми Ельзевірів і займається розповсюдженням науково-технічної та медичної інформації.
«Каталог колекції спадку Ельзевірів» містить понад 1100 різних найменувань стародрукованих видань Ельзевірів, з яких близько 400 не є ельзевірами. Він включає бібліографічну інформацію, що дозволяє порівнювати елементи опису примірників даної колекції з елементами описів примірників в електронних каталогах інших бібліотек. У бібліографічних записах «Каталогу колекції спадку Ельзевірів» є посилання на друковані каталоги А. Віллемса (Willems A. “Les Elzevier histoire et annales typographiques”) та Г. Б. Копінджера (Copinger H. B. “The Elzevier Press”), а також зазначається ідентифікатор стародруків – STCN-фінгерпринт. Пошук в базі даних здійснюється за роком видання, назвою, тематикою і, на відміну від Віртуального каталогу Карлсруе, за номером відповідної позиції у каталозі А. Віллемса, що збільшує ймовірність виявлення необхідного видання.
Ще одним електронним інформаційним ресурсом, який спрощує роботу зі стародруками, зокрема ельзевірами, є Тезаурус Консорціуму європейських наукових бібліотек (Тhе CERL Thesaurus, http://thesaurus.cerl.org). Консорціум європейських наукових бібліотек є некомерційною організацією, яка включає близько 190 бібліотек, що зосереджують свою діяльність на збереженні книжкової культурної спадщини. Тезаурус корисний тим, що надає інформацію про видання періоду ручного друку, випущені з 1450 до 1830 р.: перелік місць видання, в тому числі несправжніх, імена авторів, укладачів, редакторів, перекладачів, їхні псевдоніми, які вказані на книгах, а також варіанти їх написання різними мовами. До більшості географічних назв прикріплено посилання на бібліографічні джерела, що позначаються терміном georeferences. Окрім переліку прізвищ авторів, різних форм їх написання чи псевдонімів, Тезаурус надає інформацію про імена одноосібних чи колективних власників книг з посиланням на бібліотеки, в яких зберігаються ці видання. Він є важливим допоміжним джерелом дослідження книгодрукування XV – початку ХІХ ст., у тому числі видавничої діяльності фірми Ельзевірів.
Сучасні електронні інформаційні ресурси спрощують процес складання бібліографічного опису стародруків, зокрема видань фірми Ельзевірів кінця XVI – початку XVIII ст., та пришвидшують введення інформації про них у науковий обіг.