Забезпечення інформаційних запитів користувачів читального залу бібліотекознавчої літератури НБУВ: реалії та перспективи

Тези доповіді

...Масловська С. М.
н. с. Інституту бібліотекознавства

Забезпечення інформаційних запитів користувачів читального залу бібліотекознавчої літератури НБУВ ім.. В. І. Вернадського: реалії та перспективи
Розвиток бібліотек у нових соціальних умовах, посилення їх інформаційних функцій неможливі без наявності кваліфікованих бібліотечних працівників, здатних розв’язувати нелегкі завдання з використанням науково-обгрунтованих методів та сучасних технічних засобів. Професіоналізм – явище динамічне, яке вимагає постійної підтримки, а професійні знання – безперервного оновлення, що дозволяє говорити про підвищення компетентності фахівця бібліотечної справи. Фаховий рівень працівників безпосередньо впливає на імідж бібліотечних установ, імідж бібліотечної професії і конкретного працівника має опосередкований вплив на користувачів. Саме компетентність бібліотечного фахівця є неодмінною умовою позитивного іміджу сучасної бібліотеки, від рівня якої залежить якість та ефективність бібліотечного обслуговування.
Потреба в безперервній самоосвіті зумовлена прискоренням науково-технічного прогресу та суперечностями, що виникають між рівнем отриманих у вищих навчальних закладах знань і постійно зростаючими вимогами до роботи, ускладнюються інформаційні запити читачів. Професійне читання для бібліотечних працівників – неодмінна умова підвищення виробничої та наукової кваліфікації. Важливою проблемою є забезпечення постійної й результативної самоосвіти, яка грунтувалася б на контрольованій, керованій основі з урахуванням загальної та професійної підготовки фахівців і особливостей їх роботи. Хоча останнє безсумнівне, проблеми професійного читання та самоосвіти спеціалістів наукових бібліотек, на жаль, ще не достатньо розроблені, незважаючи на те, що особливості їх очевидні. У вирішенні цих питань значна роль має належати саме читальним залам бібліотекознавчої літератури (ЧЗБЛ), що функціонують у всіх великих бібліотеках при науково-мотодичних відділах бібліотекознавства, науково-дослідних підрозділах та ін.
Читальний зал бібліотекознавчої літератури НБУВ ім.. В. І. Вернадського – це не тільки інформаційна база професійного читання. Сучасний підхід до організації роботи залу передбачає активнішу позицію: диференційоване бібліотечно-бібліографічне обслуговування та оперативне інформаційне забезпечення основних категорій читачів, які належать до кадрового складу Бібліотеки (керівників, провідних та молодих спеціалістів, науковців, аспірантів, пошукачів та студентів бібліотечних факультетів, котрі навчаються без відриву від виробництва). Чітке визначення особливостей інформаційних запитів читачів залу насамперед потрібне для того, щоб уточнити цільове та читацьке призначення різноманітних матеріалів та заходів інформаційного напряму; системно їх осмислити; виділити, враховуючи диференціацію користувачів, ті чи інші теми й проблеми, пріоритетні для даного періоду; проаналізувати лакуни в ІР та проблемні ситуації в організації інформаційного обслуговування.
На сьогодні інформаційна діяльність ЧЗБЛ Бібліотеки забезпечується поєднанням унікального за своїм змістом спеціалізованого фонду та електронним ресурсом бібліотекознавчого спрямування. Різновид та багатоаспектність фонду, зокрема офіційні видання, монографії, збірники наукових праць, матеріали науково-практичних конференцій, автореферати дисертацій, підручники, різноманітні довідники, документи прикладного значення, серед яких – державні стандарти України, нормативно- інструктивні та методичні матеріали, видання про досвід діяльності книгозбірень і впровадження технологій у практику їхньої роботи, фахові вітчизняні та іноземні періодичні видання, дозволяють здійснювати оперативне та якісне бібліотечно-бібліографічне обслуговування відвідувачів читального залу. Безсумнівно, повноцінне обслуговування неможливе без наявності електронних ресурсів. Зокрема, у залі цей масив представлений з одного боку, як зібрання електронних версій окремих видань та документів на CD: нормативні акти, стандарти, словники, матеріали міжнародних конференцій у бібліотечно-інформаційній галузі, часописи ВБУ «Бібліотечний журнал»(1925–1926 рр.), «Бібліотечний збірник (1926–1927 рр.), праці видатних діячів у галузі бібліотечної справи, бібліографії та книгознавства, з іншого, як БД «Бібліотекознавча література». Загалом ця база, яка формується на основі бібліографічних записів – аналітичний розпис статей з книг, продовжуваних та періодичних видань, бібліографічні записи на книги, зокрема на документи середини XIX ст.., які відсутні в ЕК Бібліотеки, містить понад 10 тис. записів. БД також містить бібліографічні записи на електронні документи фахового профілю, яких немає в Бібліотеці в традиційному паперовому вигляді.
Працівники ЧЗБЛ намагаються постійно вдосконалювати свою роботу, зорієнтовану на якісне та оперативне обслуговування бібліотечних працівників. Вирішення цієї проблеми потребує не тільки вивчення особливостей розвитку ІП читачів, а й застосування на практиці різноманітних форм інформаційного обслуговування, вміння об’єктивно оцінювати якість інформаційної продукції і можливість її використання для задоволення потреб споживачів.
Перспективу вдосконалення системи бібліотечно-інформаційного обслуговування ми вбачаємо в наступному:
• Створення ретроспективної бази даних: аналітичний розпис фахових видань XIX ст. спеціалізованого фонду читального залу
• Популяризація та розкриття інформаційної цінності спеціалізованого фонду шляхом подальшого створення електронних виставок з актуальних проблем бібліотечної справи
• Максимальне використання можливостей інформаційного моніторингу для збагачення фахового електронного ресурсу читального залу
• Надання професійних консультацій спеціалістам бібліотечно-інформаційної галузі у режимі онлайн
• Створення інтегрованої бази даних бібліотекознавчої тематики на основі об’єднання інформаційних ресурсів провідних бібліотек України таких, як: Національна парламентська бібліотека України, Одеська національна ордена Дружби народів наукова бібліотека ім.. М. Горького, Харківська державна наукова бібліотека ім.. В. Г. Короленка та ін.