Жанрові особливості народної балади "Хасанагиниця!

ЗаявникКарацуба Мирослава Юріївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Науковий потенціал славістики: історичні здобутки та тенденції розвитку" (до Дня слов'янської писемності і культури)
ЗахідНаукові читання, присвячені 1200-річчю від дня народження святого Мефодія, творця, спільно зі своїм братом Костянтином, першого слов’янського алфавіту
Назва доповідіЖанрові особливості народної балади "Хасанагиниця!
Інформація про співдоповідачівнемає
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

«Хасанагиниця» виступає своєрідною перехідною формою між баладою та епічною піснею, поява подібної жанрової модифікації свідчить про складність визначення регіональних та етнічних кордонів.
Може бути підготовлене ціле масштабне бібліотечне видання, присвячене потенційним джерелам появи тексту «Хасанагиниці», яку у ХVIII ст. було видано А.Фортісом. Найціннішими нам видаються наступні міркування: виконувалася вона у мусульманському середовищі – у прикордонній далматинсько-герцоговинській території. Про це промовисто свідчить текст балади і коло дійових осіб твору; запозичена і адаптована далматинськими хорватами, за допомогою яких її й було записано. Оригінал збережено у так званому сплітському рукописі, там наявні тексти іще трьох пісень, всі вони виконувалися із урахуванням саме християнських традицій. Привертає увагу дослідників також вживання форми Асанага, Асанагиниця замість мусульманського варіанту Хасанага, а також ще деякі характерні лексичні ознаки, попри наявність деяких не зовсім адекватно сформульованих виразів у тексті, які виникають там вочевидь у зв’язку із нечітким розумінням окремих слів чи навіть звичаїв, очевидно, що йдеться про хорватський запис. Саме звідси А.Фортіс запозичив копію пісні із деякими змінами, із зразками ієкавських діалектних форм замість ікавського діалекту першооснови, так її і було видано.