Принципи і критерії експертизи цінності документів особового походження в контексті подій сьогодення в Україні

Тези доповіді

Загорецька Олена Михайлівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-7730-3515,
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
старша наукова співробітниця,
відділ документознавства,
Український науково-дослідний інститут
архівної справи та документознавства,
Київ, Україна
e-mail: zelena1976@gmail.com

Принципи і критерії експертизи цінності документів
особового походження в контексті подій сьогодення в Україні

Розглянуто принципи проведення експертизи і критерії визначення цінності документів особового походження, зокрема документів, утворених у контексті подій сьогодення. Наголошено на значущості документів, пов’язаних з особами, які є ініціаторами, учасниками або свідками перебігу історичних подій, що відбуваються в Україні в останні кілька десятиліть.
Ключові слова: експертиза цінності, документ особового походження, принципи експертизи цінності документів, критерії експертизи цінності документів.

Одним із завдань архівних установ з організації формування Національного архівного фонду (далі – НАФ) є виявлення фізичних осіб, документи яких підлягають внесенню до НАФ, для комплектування архівних установ документами особового походження. Згідно з нормою Правил роботи архівних установ України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.04.2013 р. № 656/5, зазначені документи вносять до НАФ і вилучають з нього на підставі експертизи їх цінності, яку проводять за ініціативою власника документів, а у разі його смерті – членів родини чи інших спадкоємців, або державної архівної установи за згодою власника (спадкоємця).
Відзначимо, що зміст усталених принципів проведення експертизи і критеріїв визначення цінності документів особового походження, розкрито у методичному посібнику «Робота з документами особового походження», розробленому Українським науково-дослідним інститутом архівної справи та документознавства (далі – УНДІАСД) і схваленому на засіданні Нормативно-методичної комісії Державного комітету архівів України (далі – Укрдержархів) у 2009 р. (протокол від 22.12.2009 р. №5). Між тим, за період від 2009 до 2025 рр. в Україні відбулося надзвичайно багато доленосних подій, що відзначилися політичними процесами, воєнними діями, підвищенням ролі громадських організацій та активістів у суспільно-політичному житті країни, зростанням національної свідомості. Крім того, відбувся стрімкий розвиток електронної комунікації, фіксації інформації у цифрових аудіовізуальних документах, інших особистих документах в електронній формі.
У зв’язку з цим Укрдержархів доручив УНДІАСД провести наукове дослідження задля визначення сучасних вимог до організації комплектування, описування, обліку, забезпечення збереженості та користування документами особового походження, зокрема й створеними в електронній формі. Одним із завдань дослідження є уточнення та доповнення усталених принципів і критеріїв експертизи цінності цих документів з метою розширення кола осіб, які можуть бути визнані фондоутворювачами НАФ.
Відзначимо, що проведення експертизи цінності документів особового походження має свої особливості та здійснюється у два етапи: 1) на стадії виявлення фізичних осіб – потенційних джерел формування НАФ; 2) під час приймання документів особового походження на постійне зберігання. Методологічним підґрунтям проведення експертизи цінності цих документів слугують принципи об’єктивності, історизму, всебічності та комплексності.
Принцип об’єктивності передбачає проведення оцінки документів особового походження на основі неупередженого підходу експертної комісії до подій і явищ, зафіксованих у документах, ролі та значення у світовій історії, історії України або її окремих регіонів фізичної особи – потенційного або фактичного фондоутворювача НАФ. Принцип історизму полягає в урахуванні особливостей часу і місця створення документів особового походження та їх історичного контексту, що дозволяє оцінити їх цінність як важливих джерел інформації про минуле. Принцип всебічності та комплексності передбачає вивчення документа особового походження не як окремого об’єкта проведення експертизи, а з урахуванням його місця у комплексі з іншими документами, зокрема й документами особового походження, утвореними в результаті життя та діяльності інших фізичних осіб, що дозволяє зрозуміти його значущість і роль в історичному та культурному контекстах.
Науково-методичною основою для проведення експертизи є сукупність критеріїв цінності документів як комплексу науково обґрунтованих ознак, за якими визначають, наскільки документ є цінним для внесення його до НАФ і використання у майбутньому. Критерії експертизи цінності документів особового походження становлять такі три групи: 1) походження документів; 2) змісту документів; 3) зовнішніх ознак документів. При цьому критерії з усіх зазначених груп застосовують як до окремих документів особового походження, так і до їх комплексів.
До групи критеріїв походження належать такі: 1) критерій значущості особи в житті суспільства; 2) критерій часу і місця створення документа.
Критерій значущості особи передбачає виявлення осіб, які мають помітний вплив на громадську думку, військову, політичну, культурну та/чи наукову сфери і можуть бути визнані значущими. Під час застосування критерію значущості особи в житті суспільства враховують такі чинники, як: участь особи у важливих історичних, культурних та/чи інших подіях на міжнародному, державному, регіональному або місцевому рівнях; узагальнена оцінка професійної, наукової, суспільної, творчої діяльності особи; державне визнання діяльності особи; зазначення прізвища особи у назвах населених пунктів, місцевих просторів, наукових, освітніх, культурних закладів або інших громадських об’єктів, на меморіальних дошках і пам’ятниках; думка колег, побратимів, висловлена у листах, виступах, мемуарах тощо; громадська думка про життя і діяльність або окремі події у житті особи, висловлена читачами, слухачами, підписниками у соціальних мережах, ЗМІ, особистому листуванні; оцінка діяльності особи науковою спільнотою з урахуванням індексу цитування творів, наявності прізвища в енциклопедичних, довідкових виданнях та інших друкованих джерелах; оцінка експертів у певній галузі чи сфері діяльності на підставі проведення цільових досліджень з обґрунтованими висновками; думка фахівців профільного закладу, громадського об’єднання, релігійної організації, політичної партії тощо; висновок експерта та рішення, прийняте на засіданні відповідної експертної або експертно-перевірної комісії.
Критерії часу і місця створення документів надзвичайно важливі при відборі документів, створених у періоди визначних подій в історії держави, її окремого регіону або біографії особи. Під час застосування цих критеріїв ураховують історію країни в цілому, визначні події в історії її окремих регіонів, зокрема тимчасову окупацію, втрату документів. Навіть незначущий на перший погляд документ (список евакуйованих осіб; перепустка для пересування під час комендантської години тощо) можуть слугувати суттєвим доповненням для вивчення певного періоду в історії країни, її окремого регіону або біографії особи. Особливої уваги вимагають документи, пов’язані з особами, які були ініціаторами, учасниками або свідками перебігу етапних історичних подій, зокрема відродження Незалежності України, Помаранчевої революції, Революції Гідності, російсько-української війни, яка триває з 2014 р.
До групи критеріїв змісту відносять: 1) критерій значущості інформації, що міститься в документі; 2) критерій оригінальності документа; 3) критерій виду документа; 4) критерій повторюваності інформації документа в інших взаємопов’язаних документах.
Значущість інформації документа залежить від багатьох чинників: значущості задокументованої події, явища чи процесу; значущості особи, її безпосередньої участі у цій події, явищі чи процесі, зв’язку з певними громадськими, політичними, творчими організаціями чи спілками, відомими людьми; багатоаспектності комплексу документів; унікальності або типовості документа чи комплексу документів; взаємозв’язку інформації документа з іншими документами фонду особового походження.
Критерій оригінальності документа доповнює критерій значущості його інформації. Слід підкреслити, що до унікальних можуть бути віднесені оригінали документів, створені за екстремальних обставин, зокрема такі, як воєнні щоденники; записки і листи, написані під час перебування у полоні; передсмертні послання, що можуть бути своєрідним звітом про події, які передували смерті; записи, зроблені перед вирішальними бойовими діями, під час окупації, евакуації, у зоні екологічної катастрофи тощо.
Критерій виду документа передбачає забезпечення по можливості видової різноманітності документів у фонді особового походження. Під час застосування цього критерію звертають увагу на ті види документів, що не є типовими для фонду або в цілому для документів певного історичного періоду, явища, події. Наприклад, дитячий малюнок; договір або додаткова угода до нього, що містять унікальні умови співпраці; щоденник або окремі записи про війну, інші події, свідком яких стала особа; посвідчення; друковані видання з дарчими або іншими написами.
Повторюваність інформації у творчих документах може відображати різні етапи роботи над твором або варіантність подання твору, що безперечно викликає інтерес у дослідників. Також важливе значення для документа особового походження є факт його актуалізації (публікації). Неопублікований документ має більшу цінність, ніж опублікований.
Критерії зовнішніх ознак також мають важливе значення під час проведення експертизи цінності документів особового походження. На оцінку документа суттєво впливають такі зовнішні ознаки, як особливість основи документа, обкладинки; наявність авторських правок, приміток, малюнків; зовнішній вигляд і оформлення документа, зокрема художні, палеографічні та мовні особливості; своєрідність носія, способу запису та відтворення інформації тощо.
Документи особового походження можуть істотно доповнювати зміст офіційних документів, коментувати хід їх створення, редагування і впровадження. Подекуди ці документи слугують єдиним ключем для відтворення перебігу історичних подій, явищ і процесів.

Olena Zahoretska,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-7730-3515,
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
Senior Research Fellow,
Department of Records Management,
Ukrainian Research Institute of Archival Affairs
and Records Management,
Kyiv, Ukraine
e-mail: zelena1976@gmail.com

Principles and criteria of appraisal of personal papers
in the context of today's events in Ukraine
The principles and criteria of appraisal of personal papers, in particular documents created in the context of the events taking place in Ukraine since the beginning in the last few decades, are considered. The significance of documents related to persons who are initiators, participants or witnesses of the course of historical events of today is emphasized.
Keywords: appraisal of records, personal papers, principle of appraisal and selection, appraisal criteria.