ДОСЛІДЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ МІГРАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНИХ ВЧЕНИХ ШЛЯХОМ РОБОТИ З БІБЛІО- І НАУКОМЕТРИЧНИМИ ПЛАТФОРМАМИ

Тези доповіді

УДК 001.891
Кубко Анастасія Юріївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-6421-5105,
молодший науковий співробітник,
відділ бібліометрії та наукометрії, Інститут інформаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна,
e-mail: anastasiya.kubko@gmail.com

ДОСЛІДЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ МІГРАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНИХ ВЧЕНИХ ШЛЯХОМ РОБОТИ З БІБЛІО- І НАУКОМЕТРИЧНИМИ ПЛАТФОРМАМИ

Розглянута науко- та бібліометрична складова наслідків внутрішніх міграційних процесів вітчизняних науковців. Проаналізований задіяний в опрацюванні проблеми аналітичний інструментарій зарубіжних та вітчизняних бібліо- ті наукометричних платформ. Представлена оригінальна методика фіксації й оцінки внутрішньої наукової міграції, надані рекомендації щодо модернізації вітчизняних бібліометричних платформ.
Ключові слова: внутрішня наукова міграція, російська збройна агресія проти України, Бібліометрика української науки, Науковці України, Scopus, WoS, ORCID, бібліо- та наукометричні платформи.

Міграційний фактор від початку існування незалежної України зумовлює вплив на функціонування вчених, наукових установ і науково-інтелектуальний потенціал держави загалом. Зокрема, через інтелектуальну міграцію (також – міграція науковців, наукова міграція) в 1992–2008 рр. Україну залишило майже 700 докторів наук і понад 1,2 тис. кандидатів наук. Соціальна криза, обумовлена початком збройної російської агресії в 2014 р., зменшення фінансування наукових установ у 2016 р. і початок повномасштабного вторгнення в лютому 2022 р. посилили наявні міграційні хвилі і змінили їх характер – окрім зовнішньої (еміграція), посилились процеси міжрегіональної, внутрішньої міграції науковців, яка тимчасово зазнала спаду після здобуття незалежності країни. Хоча ці процеси традиційно фіксуються в Україні в рамках соціально-демографічних досліджень і розглядаються як суто негативний фактор якісного і кількісного «відтоку мізків», їх ознаки було виявлено також і в рамках проведення вітчизняних бібліо- та наукометричних досліджень по вивченню стресової реакції академічного товариства, а сучасний західний підхід до проблеми наукової міграції наразі передбачає переосмислення через посилення глобалізаційних процесів і об’єднання академічного простору, що дозволяє розглядати індивідуальний академічний доробок вченого як здобутки глобальної науки, а також через те, що з точки зору менеджменту зміна місця роботи є одним із факторів, що обумовлюють успішність кар’єри робітника.
Задля конкретизації місця внутрішньої міграції серед факторів, що впливають на бібліометричні та наукометричні аспекти професійної діяльності науковця; вивчення і оцінки спроможностей бібліометричних платформ щодо її моніторингу і репрезентації; розробки альтернативних методик її фіксації і оцінки та закладання, таким чином, підвалин для подальшого перегляду ролі «відтоку мізків» в умовах сучасного глобалізованого світу була проведена низка досліджень з використанням вітчизняних та зарубіжних бібліометричних платформ та реєстрів. Як джерельна база досліджень використовувались дані, отримані при рутинному оновленні профілів вчених і наукових установ в системі «Бібліометрика української науки» (БУН), під час яких рандомно були обрані декілька наукових установ різної спрямованості і приналежності для більш поглибленого дослідження структури внутрішньої міграції. Облік і аналіз афіліаційних змін були здійснені згідно інформації, заявленої в профілі науковця в реєстрі «Науковці України», що за можливості була доповнена інформацією з інших джерел (ORCID, Scopus, Web of Science, Google Scholar, БУН). Розподіл на групи в межах наукової установи проводився за наявністю і видом наукового ступеню у вченого та наявністю ознак його наукової мобільності (згадка про афіліаційні зміни та/чи захист дисертації на базі іншої наукової установи) окремо для кожної сотні позицій в рейтингу за індексом Хірша у БУН, після чого особи, щодо яких був підтверджений факт зміни населеного пункту академічної діяльності, додатково розподілялись на підгрупи за локалізацією наукових установ на момент збору даних, що дозволило виявити, обрахувати і оцінити шляхом порівняльного аналізу: наявність процесу внутрішньої міграції в обраній установі і її структуру; схильність науковця до внутрішньої міграції відносно наявності і виду наукового ступеня. Окремо вивчались спроможність бібліометричної платформи/реєстра фіксувати феномен внутрішньої інтелектуальної міграції і слугувати джерельною базою для його досліджень і оцінки, на основі чого були розроблені попередні рекомендації щодо моніторингу і обліку внутрішньої міграції українських вчених.
Результати дозволяють констатувати, що: публікаційна активність українських вчених загалом зазнала спаду з початком активної фази російського вторгнення; спад стосується всіх галузей науки і фіксується як у установ на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) чи в зонах ведення активних бойових дій (ЗБД), так і в інших частинах країни; афіліаційні зміни вітчизняних науковців загалом і внутрішню інтелектуальну міграцію зокрема можливо зафіксувати і оцінити за допомогою даних з бібліометричних б/д і реєстрів; внутрішня міграція була і є присутньою серед науковців України, незалежно від того, є наукова установа установою донором чи реципієнтом, і відбувається як з установ на ТОТ/ЗБД, так і з установ на іншій території України; російська збройна агресія посилила процеси внутрішньої міграції; найбільш мобільними серед науковців є доктори та кандидати наук; особи без наукового ступеня зрідка тяжіють до афіліаційних змін; найбільш активно змінюють афіліацію особи з більш високим індексом Хірша. Для підтвердження, чи сприяють бойові дії посиленню переважного відтоку осіб із науковим ступенем, чи це є локальним трендом для установ-реципієнтів, необхідні подальші дослідження із розширенням вибірки.
Серед бібліометричних платформ і реєстрів найбільш зручно, повноцінно і адекватно репрезентують афіліаційні зміни «Науковці України» та ORCID. Зручність хронологічної репрезентації у б/д Scopus обмежена низькою присутністю вітчизняних науковців і цій б/д, WoS не дає змогу отримувати хронологію змін і також наразі обмежена низкою представленістю українських вчених. Зважаючи на те, що репрезентація в ORCID залежить від вчасності і повноти внесення даних автором профілю, для проведення подальших досліджень внутрішньої інтелектуальної міграції більш перспективним в плані співвідношення можливостей і результативності вважається реєстр «Науковці України», в який потрібно довнести інформацію про зміну науковцем афіліації в хронологічному порядку із вказанням років перебування в певній установі, із кінцевою репрезентацію даних в науково-аналітичній системі БУН.
Згідно з результатами досліджень, слід вважати, що афіліаційні зміни серед українських вчених загалом, ймовірно, пов’язані із більшою науковою успішністю науковця. Особливості процесів міграції у військовий час та їхній вплив на інтелектуальний потенціал держави, наукової установи і самого вченого потребують поглибленого вивчення. Подальша оцінка результатів досліджень має відбуватися із залученням спеціалістів інших дотичних до вирішення проблеми міграції галузей.


UDC 001.891
Kubko Anastasiia,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-6421-5105,
Junior research fellow,
Department of Bibliometrics and Scientometrics, Institute of Information Technologies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine,
е-mail: anastasiya.kubko@gmail.com

STUDY OF INTERNAL MIGRATION OF UKRAINIAN SCIENTISTS USING BIBLIO- AND SCIENTOMETRIC PLATFORMS

The scientific and bibliometric component of the consequences of internal migration of Ukrainian scientists is considered. The analytical tools of foreign and local biblio- and scientometric platforms involved in the development of the problem are analyzed. An original methodology for recording and assessing internal scientific migration is presented, and recommendations for modernizing domestic bibliometric platforms are given.
Keywords: internal scientific migration, Russian armed aggression against Ukraine, Bibliometrics of Ukrainian Science, Scientists of Ukraine, Scopus, WoS, ORCID, biblio- and scientometric platforms.