Комплекс технологій управління знаннями у інформаційно-бібліотечній діяльності наукової бібліотеки

Тези доповіді

Основні принципи управління знаннями (Knowledge Management, KM) були закладені в 1990-і роки й успішно продовжують розвиватися останнє десятиріччя. Ці принципи визначили, що якщо величезну кількість накопиченого знання про клієнтів, процеси, продукти і послуги, які існують на всіх рівнях організації, зафіксувати та зробити доступною для співробітників, це може допомогти організації стати продуктивнішою, ефективнішою й успішнішою.
Проведений огляд формування та трансформації поглядів вчених різних сфер знань та суспільної діяльності (філософії, соціології, психології, інформатики, бібліотекознавства, програмування і комп’ютерних технології) свідчить про зростаючу роль знань у майбутньому суспільстві. Відповідно до цих реалій розвиваються як комплексний напрям технології управління знаннями: методи ефективного накопичення, збереження та використання знань для прийняття оперативних, оптимальних рішень. Сьогодні бібліотеки переживають складний час, який вимагає від них перегляду підходів до обслуговування користувачів та визначення нової концепції бібліотеки, її місця в сучасних інформаційних комунікаціях. Технології управління знаннями мають багато спільних рис і завдань із інформаційно-бібліотечною діяльністю: забезпечення зберігання та розповсюдження знання. Застосовані у бібліотеках як комплексні рішення ці технології можуть надати нового імпульсу для впровадження інтегрованих інформаційних сервісів орієнтованих на сучасного користувача. Наукові бібліотеки вже мають значні практичні наопрацювання, що потребують узагальнення, теоретичного та практчного осмислення. Хоча проблема управління знанням в бібліотекознавчих дослідженнях вже розглядалася, однак, проблема організації інтелектуального доступу в її комплексному розумінні, як засіб управління знанням, спеціально не досліджувалась.
В процесі проведеного дослідження проаналізовано сучасні моделі та елементи теорії «управління знаннями» (knowledge management, KM): інтелектуальний капітал, інформаційний менеджмент, системи організації знань, сховища даних, семантичні веб-технології, корпоративна культура та експерти. Показано, що ці технології мають багато спільного у своїх підходах з семантичними бібліотечними технологіями.
Визначено, що головними елементами технологій управління знаннями у бібліотечно-інформаційній діяльності є: інформаційний менеджмент, база знань та корпоративна культура. Виявлено, що ключову роль у реалізації проектів з управління знаннями у бібліотеках виконують фахові бібліотечні спеціалісти – експерти в галузі посередництва між користувачем та документованими знаннями. Для удосконалення спільної роботи бібліотечних спеціалістів та організації обміну знаннями у бібліотечному колективі запропановано оригінальні рішення з формування корпоративного репозиторія бібліотечних знань та організації динамічної складової фонду бібліотечних знань на основі інтерактивних онлайнових сервісів.
Введено та визначенно нове поняття бібліотечного знаннєвого ресурсу, який є семантично опрацьованим бібліотечно-інформаційним ресурсом, орієнтованим на представлення змісту документів – ресурсом, що забезпечує функції посередника між користувачем і знаннями у документальній комунікації. Технологічною основою знаннєвого ресурсу визначено бібліотечну базу знань – семантичну модель, що містить систематизовану сукупність понять про документи та інформаційні ресурси бібліотеки яка має специфічні властивості, що забезпечують зручність використання та можливість управління знаннями. Основними властивостями бібліотечної бази знань зазначено інтегрованість, структурованість, спеціальні формати знань та інтелектуальний доступ.
Розроблено концептуальну модель та технологію формування бібліотечного знаннєвого ресурсу, що реалізує ефективні механізми управління бібліотечною базою знань. Оригінальна системно-інтегрована технологія опрацювання полідокументного інформаційного масиву включає такі етапи: опрацювання: комплектування -> розділення документального потоку за видовим складом -> атрибуція об’єктів та визначення форматів їх опису для забезпечення повноти та сумісності їх представлення -> опис документів та створення необхідних точок доступу -> введення експертної інформації -> усунення неоднозначності об’єктів пошуку -> розкриття змісту документів -> інтеграція розділеного документального потоку у знаннєвий інформаційний ресурс, забезпечений засобами інтелектуального пошуку -> отримання на основі бібліотечної бази знань нових знаннєвих ресурсів за заданими параметрами. На етапі описування та створення пошукового аппарату, формування єдиного бібліотечно-інформаційного простору забезпечується оригінальною системою метаданих, розвинутою на базі загальноприйнятих бібліотечних та архівних стандартів, що враховує інформацію про цифрові об’єкти та мережеві ресурси, експертну інформацію про найбільш цінні та унікальні докумени.
Розроблено систему технологічних рішень та додаткових службових метаданих для підтримки експертної діяльності бібліотечних спеціалістів, що створило передумови для кумуляції в процесі роботи як явних, так і неявних знань співробітників бібліотеки. Створене єдине середовище для опрацювання електронних інформаційних ресурсів бібліотеки сприяє організації спільної роботи з інформаційними ресурсами та налагодженню ефективного обміну знаннями у бібліотечному колективі, залученню до прийняття рішень та участі у формуванні інформаційних ресурсів і сервісів багатьох наукових спеціалістів бібліотеки, знання та уміння яких залишались поза традиційними бібліотечними процесами. Прийняті рішення також виявились перспективними з точки зору використання вже розроблених технологічних рішень та допоміжно-довідкових ресурсів для вирішення аналогічних завдань, що забезпечило запобігання зайвому дублюванню інформації та економію часу на створення бібліотечних інформаційних ресурсів і продуктів. Розроблені теоретичні положення та науково-методичні рекомендації щодо організації ефективних механізмів управління знаннями у бібліотечному колективі знайшли своє впровадження та підтвердили ефективність в процесі організації спільної роботи з полідокументними ресурсами НБУВ багатьох різнопрофільних спеціалістів та науковців, що дало змогу ефективного використання інтелектуального здобутку наукової бібліотеки як для підтримки самої бібліотечної діяльності, так і для організації інтелектуального доступу користувачів до інформаційних ресурсів бібліотеки.

1. Лобузіна К. В. Технології організації знаннєвих ресурсів у бібліотечно-інформаційній діяльності : монографія / Катерина Лобузіна; відп.-ред. О. С. Онищенко ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К., 2012. – 252 с.