Актуалізація каталогізаційної інформації про серіальні видання

ЗаявникШекера Петро Іванович (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів» (2013)
Західне вказано
Назва доповідіАктуалізація каталогізаційної інформації про серіальні видання
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Комп’ютеризація бібліотек, яка почалась в Україні в кінці минулого сторіччя, зумовила глибокі зміни у всій біб¬ліотечній галузі, зокрема у такій сфері бібліотечної діяльності як каталогізація документів. Впровадження у бібліотечну практику електронно-обчислю¬вальної техніки призвело до появи електронного каталогу (ЕК). Власне, створення та підтримка ЕК — провідної підсистеми за¬гальнобібліотечної інформаційної системи, є пріоритетним зав¬данням кожної бібліотеки, яка стала на шлях автоматизації.
Процес впровадження автоматизованих бібліотечних систем, створення електронних каталогів та каталогів відкритого доступу в бібліотеках світу був надзвичайно динамічним. У зв’язку з цим в середині 90-х для НБУВ постало питання необхідності прийняття нової стратегії розвитку діяльності, яка б визначила її роботу в перспективі на наступні десятиріччя. Розуміння необ¬хідності представлення бібліотеки в глобальному бібліотечному просторі як досконалої інформаційної системи, по-справжньому демократичної, відкритої, комфортної для користувача, призвело до впровадження наприкінці першого десятиріччя 21-го ст. нової програми САБ “IRBIS-64”. В інформаційному просторі серіальні видання займають важливе місце завдяки оперативності відображення інформації. Враховуючи різні підходи до тлумачення терміну «серіальні видання», потрібно конкретизувати це поняття і як вказано в ДСТУ 3017—95 «Видання. Основні види. Терміни та визначення.»: «Серіальне видання – це видання, яке виходить протягом певного часу, має спільну назву, однотипне оформлення, дату чи нумерацію випусків. Серіальне видання, у свою чергу, поділяється на два підвиди: періодичне і продовжуване».
Визначення завдання, яке постало в процесі переходу на нову технологію, опрацювання серіальних видань викликала необхідність переглянути і редагувати бібліографічні записи в електронному каталозі журналів та продовжуваних видань НБУВ, які були зроблені в середовищі АБІС “Allegro”.
Суттєві зміни в електронному опрацюванні серіальних ресурсів відбулися у бібліотеці з впровадженням нової програми САБ “IRBIS-64”. Відмінність внутрішніх форматів в програмі “Allegro” та САБ “IRBIS-64” (в основі останньої закладено формат RUSMARK), зумовила зізну методику занесення основних бібліографічних елементів. Програма “Allegro” потребувала занесення цих елементів в окреме поле, а програма САБ “IRBIS-64” регламентує детальне занесення бібліографічних елементів у відповідності підполів, що викликало основні складнощі (труднощі) при конвертації і в подальшому необхідність глобально редагувати ЕК співробітниками відділу каталогізації.
Варто також зазна¬чити, що ідея редагування вже існуючих бібліографічних описів (БО) була зумовлена появою нових стандартів, регламентуючих правила каталогізації в умовах переходу на нову програму і необхідність переглянути всі попередні описи по-новому стала суттєвою.
Хоча процес редагування потребує немалих зусиль, наукового підходу, концентрації і допомоги INTERNET, що є важливим джерелом, його необхідно проводити.
Редагування бібліографічних записів бази даних електронного каталогу серіальних видань здійснюється з метою покращання якості та доповнення інформації про документ, усунення технологічного браку в режимі комп¢ютерної обробки документів. У процесі редагування контролюється єдиний методичний підхід при формуванні бібліографічного опису, дотримання бібліографічних стандартів, заповнення відповідних полів та технічної обробки документів у відповідності до технології САБ “IRBIS-64”.
Стало можливим вирішення багатьох питань пов’язаних з каталогізацією серіальних видань завдяки використанню інтернет-версій, де відображено міжнародні періодичні видання.
Звертаючись до структури бібліографічних записів, можна засвідчити, що більшість колективних авторів як важливого елементу серіальних видань потребують подальшого доопрацювання, тому першочерговим завданням залишається вирішення цієї проблеми.
Занесення даних про колективи, назви, авторів тощо в тій чи іншій формі підтверджує необхідність існування узагальнюючої електронної бази даних (ЕБД) (книжкових, періодичних і продовжуваних видань), яка повинна існувати за моделлю генерального алфавітного каталогу (карткового). З кириличними (вітчизняними) назвами колективних авторів проблем значно менше, ніж з латинськими (іноземними), адже їх каталогізація потребує частого звертання за уточненням в INTERNET. Видавництва також відсутні в джерелах, тобто на титулі, обкладинці або на її зворотному боці, і це також зобов’язує переглянути дані про видання у «всесвітній мережі».
Більшість серіальних видань, яким присвоєно Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN), мають свою електронну версію, що дає змогу за обмежений проміжок часу здійснити уточнення для подальшого виправлення в БО. Проте, це не завжди є ефективним. Пояснення цьому надто прості, адже послуги «мережі» в основному платні.
Інформацію щодо редакторів, голів редколегій, упорядників тощо є беззаперечно важливою для уніфікації та уточнення пошуку образу серіального документу.
Досвід фахівців-каталогізаторів у повному обсязі реалізується у ретельному перегляді кожного БО, виправленні помилкових формулювань бібліографічних елементів і приведенні їх до стандартизованої форми.
Велика увага приділяється структурі бібліографічного опису, який складається з декількох різновидів описів: зведений опис і опис на «монографічному рівні» для серіальних видань, які мають індивідуальну назву окремого випуску, частини тощо.
Ця модель використовується в каталогізацій ній практиці НБУВ, що відрізняється від технологій інших бібліотек світу. Так, наприклад, у багатьох великих бібліотеках України та Росії не застосовують зведений запис для серіального видання, а використовують монографічний на кожен окремий випуск.
Приведення практики каталогізування до узагальненого еквіваленту залишається важливим технологічним завданням.
Таким чином, актуалізацію каталогізаційної інформації про серіальні видання можна вважати синонімом покращення достовірності відображення серіальних документів в ЕК, з метою безпомилкового та якісного процесу: запит читача – отриманий документ.