Шляхи вдосконалення каталогізаційного процесу в сучасній бібліотеці: створення авторитетних файлів на особу.

ЗаявникІсаєва Ольга Володимирівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів»
ЗахідФормування національного розподіленого інформаційного ресурсу: інтеграція та кооперація зусиль бібліотек та інформаційних центрів
Назва доповідіШляхи вдосконалення каталогізаційного процесу в сучасній бібліотеці: створення авторитетних файлів на особу.
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Вираз, що став ідіомою : «каталогізація є священною коровою бібліотечної справи» по-справжньому гріє професійне серце каталогізаторів, які продовжують пишатись своїми знаннями і умінням, розуміючи, що наука каталогізації – це алгебра бібліотечної справи, в якій відбиті всі особливості книговидавництва, накопичені цивілізаціями за тисячоліття зусилля по збереженню і розумному використанню людських знань. Каталогізація змінюється разом з книгами, іншими матеріальними носіями інформації і технологіями їх створення та розповсюдження. До недавнього часу ці зміни відбувалися досить повільно, оскільки сфера комунікації як відкрита соціальна система завжди прагнула сталості по відношенню до зовнішніх умов.
Сьогодення відрізняється стрімкими внутрішніми трансформаціями як функцій бібліотеки в цілому, так її внутрішніх складових: традиційних процесів і напрямів діяльності. Все це є віддзеркаленням глибинних і всеосяжних процесів, що відбуваються в соціумі. Інтернет, виражаючись образно, «наступає на п'яти». Питання майбутнього бібліотеки стоїть, без перебільшення, дуже гостро. Ще Жан-Жак Руссо показав, що цивілізація і прогрес не гарантують всеосяжного щастя і користі. Вирішуючи одні проблеми, ми отримуємо нові. Загальнопоширеною стала думка, що Інтернет замінить бібліотеку, але не можна забувати, що Інтернет – багатомільярдний бізнес і розвиток нових технологій визначається пріоритетами ринку. Як встигнути, не запізнитися, як наздогнати в складних фінансових та організаційних умовах, не маючи істотної державної підтримки, законодавчої бази? Як, намагаючись оновитися, не занапастити традиційне, вивірене і працююче століттями? На тлі різких змін в соціальному, економічному житті країни, бібліотеки включилися у процес створення віртуальних електронних бібліотек, зосередивши на цьому основну увагу. Але це не є тим «рятувальним кругом», який допоможе не піти «ко дну». Бібліотеки традиційно є суспільним інститутом, основною функцією якого є збереження пам'яті людського співтовариства і реалізація передачі знань.
Каталогізація як основний бібліотечний процес стає тим інструментом, який дозволить перейти від відображення документа, наявного у фондах бібліотеки, з метою забезпечити інтелектуальні запити читачів, до створення багатоаспектного полотна знань, де гармонійно співіснує інформація про фонди (часто унікальної) традиційної «паперової» бібліотеки так і її віртуальної складової - електронної бібліотеки.
Якщо не станеться професійно злиття (з точки зору повноцінного і одночасного використання) традиційних і електронних ресурсів і розширення функцій електронного каталогу у напрямі тематичного пошуку інтегрованих ресурсів, то станеться поглинання традиційної бібліотеки. Електронний каталог повинен зберегти і розширити пошуковий механізм традиційного карткового каталогу, який деякий час функціонує паралельно, а в майбутньому – буде законсервований та переведений шляхом ретроконверсії в електронний вигляд.
Сучасні стандарти зі створення бібліографічного запису зорієнтовані на машиночитаний запис, який здатний новими засобами реалізувати завдання максимально повного віддзеркалення інтелектуальних характеристик твору через певний форматований набір бібліографічних відомостей і програмне забезпечення, незалежно від виду документа і носія інформації.
Нові каталогізаційні тенденції характеризуються підвищеною увагою до заголовку, що включає також інформацію про автора «особливої категорії». Цей узагальнюючий термін об'єднує під собою імена осіб, що належать до різних правлячих династій, історичних діячів, а також духовних осіб. «Ця тема протягом довгого періоду була неактуальна для творців бібліографічних записів. Ситуація, що змінилася, в книговиданні спричинила необхідність докладнішої розробки методики роботи з іменами подібних осіб.», – читаємо ми в статті Кулигиной Н. Ю. (Кулыгина Н. Ю. Авторы особых категорий в заголовке библиографической записи //[ Библиотека. – 2004. – № 10. – С.30-33). На щастя, в останні десятиліття спостерігається істотне збільшення потоку релігійної літератури, історичних і мемуарних досліджень, що заповнює цей страшний пропуск в думках і душах тієї частки нашого народу, яку ми називаємо «читачами».
Стосовно осіб «особливих категорій» не можна не відзначити, що інформація про цю категорію найбільш розширена, різноманітна і багатокомпонентна. Наявність, зазвичай, двох і більше форм імені ( духовної і світської), широкий набір варіантних заголовків, по кожному з яких читач може проводити пошук, багата і необхідна для ідентифікації персони довідкова база, що збирається в різних джерелах, – все це є підтвердженням актуальності рішення цієї задачі. Не можна не цінувати багатовидові фонди НБУВ, де одна і та ж особа може мати відношення і до книги, і рукопису, і до архівних документів і так далі, тобто в різних втіленнях її творчості. Умовно це можна назвати «горизонтальний гіпертекст». В рамках формулювання імені, різних варіантів, включаючи багатомовні, вимальовувався «вертикальний гіпертекст». Намічається модель авторитетної роботи по створенню авторитетного файлу (АФ) імен осіб, головним завданням якого буде реалізація об'єднання в єдиний гіпертекстовий блок підсистеми авторства з підсистемою втілень творчості. Таким чином, завдяки АФ користувач зможе ефективно здійснювати пошук творів, пов'язаних з будь-якою особою, по будь-якій відомій йому формі імені, включаючи можливості багатомовного пошуку, ідентифікувати конкретну особу серед безлічі схожих імен і встановити зв'язок з бібліографічними записами на твори, в яких дана особа виступала в якості автора, редактора, персоналії тощо.
В контексті авторитетної роботи варто зазначити необхідність створення національних авторитетних файлів. Створення окремою бібліотекою свого АФ не є вдалим виходом, зважаючи на великі трудові і матеріальні витрати. До того ж АФ повинен слугувати зближенню і досягненню одноманітності в представленні точок доступу в записах, а наявність безлічі АФ суперечить цьому принципу і робить "самостійний" АФ окремої бібліотеки авторитетним тільки для неї самої і не сприяє розвитку кооперації в області обробки документів і обміну записами.
Висновки.
Вивчення стану каталогізації в сьогоденні, її місцю в системі процесів, що відбуваються в сучасному бібліотечному просторі, є важливим завданням, яке стоїть перед бібліотеками в Україні, коли час потребує радикальних перетворень заради самозбереження і швидкого заповнення тих пробілів, які існують в українській бібліотечній практиці.
Інформація про авторів «особливих категорій» в бібліографічному записі, нові правила формулювання та форма представлення в авторитетних файлах є одним з найважливіших направлень по шляху вдосконалення бібліотечно-інформаційних технологій. Великої уваги потребує уніфікація цих даних згідно з новими каталогізаційними правилам і міжнародними форматами представлення авторитетних відомостей. Робиться актуальним поняття авторитетно–інтелектуальної роботи, що надає традиційній каталогізації нової вищої якості. Увага, що приділяється авторам «особливих категорій», відображає гуманістичне устремління до персоніфікації знань, уваги до авторів, котрим до останнього часу не приділялось особливої уваги . У майбутньому відпрацьована та апробована методика функціонування авторитетних файлів в НБУВ може слугуватиме патріотичному завданню по створенню національних авторитетних файлів на видатних українських діячів науки, культури та освіти, що ще більш повно презентує Україну в міжнародному середовищі.