Державні бібліографічні електронні ресурси України та зарубіжних країн: порівняльний аналіз

ЗаявникГлазунова Людмила Володимирівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів» (2013)
Західне вказано
Назва доповідіДержавні бібліографічні електронні ресурси України та зарубіжних країн: порівняльний аналіз
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Поточна державна бібліографія – найважливіших вид, що виокремлюється за суспільним призначенням. Вона забезпечує облік всіх документів, виданих на території держави, та інформування про них користувачів. На сучасному етапі поряд з традиційними друкованими «літописами» формується система державних бібліографічних електронних ресурсів (ДБЕР).
Ґрунтовні спроби класифікації БЕР здійснили представники Рівненського державного гуманітарного університету проф. Г.М. Швецова-Водка та її учениця Л. Ф. Трачук. Науковці розробили багатоаспектну, паралельну, фасетну класифікацію БЕР, яка була використана нами для аналізу існуючих ДБЕР.
Тож диференціюються ДБЕР за наступними ознаками: видів документів, що відображаються; змістом відображених документів; змістовно-територіальними зв’язками документів, що відображаються; місцем видання документів, що відображаються; мовою документів, що відображаються; часом видання документів, що відображаються; способом бібліографічного відбору; способом бібліографічної характеристики; за можливостями пошуку; операційною системою; програмними засобами; жанром; зовнішньою формою; технологією доступу; можливостями доступу з конкретного комп’ютера; режимом доступу; наявністю друкованого аналогу; походженням документа; ступенем завершеності; структурою змісту; обставинами побутування у зовнішньому середовищі; наявністю зв’язків з повними текстами документів.
Для дослідження сучасного стану ДБЕР було обрано три центри – державна наукова установа «Книжкові палати України імені Івана Федорова» (КПУ), Федеральна державна бюджетна установа науки «Російська книжкова палата» (РКП та Національна книжкова палата Білорусі.
Проведене нами порівняння ДБЕР засвідчило, що нинішній етап розвитку забезпечує відображення документів, на основі яких будувалася традиційна система бібліографічних посібників поточної державної бібліографії. Це – текстові документи (книги та брошури), серіальні видання (періодичні та продовжувані), нетекстові документи ((нотні (крім РКП, але це тимчасово), картографічні, образотворчі видання)) та текстові твори, надруковані у періодичних виданнях (статті, рецензії). Щодо інших видів документі, то КПУ реєструє машиночитані документи, а Національна книжкова палата Білорусі здійснює облік неопублікованих/вузькоспеціалізованих документів в електронному каталозі «Національна бібліографія Білорусі», де відбиваються нормативно-технічні, технічні документи та видання вузького призначення.
Суспільне призначення ДБЕР обумовило те, що вони не пов’язаними за змістом територіальною ознакою, є загальнодержавними та реєстраційними. За змістом документів ДБЕР є переважно універсальними, і лише деякі з них – багатогалузевими та галузевими (ДБЕР нетекстових, неопублікованих та вузькоспеціалізованих документів). Крім баз даних (БД), що відображають автореферати дисертацій, всі інші перераховані ресурси є полімовними. Останнє найбільш яскраво відбивається у БД «Екстеріорика (бєларусіка)», яку веде Національна книжкова палата Білорусі, де обліковуються документи іншими мовами, що вийшли за межами держави.
За часом видання документів, що відображаються, ДБЕР найчастіше бувають інтегрованими і поєднують в різних комбінаціях поточну, ретроспективну та перспективну інформацію, на відміну від традиційних посібників, які можуть бути лише поточними. Всі інформаційно-пошукові системи у вигляді електронного каталогу або бази даних є поліфункціональними і поєднують і формальні, і змістовні ознаки. Створюються вони у операційній системі WINDOWS, різноманітні за програмним забезпеченням.
Жанри ДБЕР представлені 4 видами: електронним каталогом (Національна книжкова палата Білорусі), базою даних, аналітичною базою даних та електронним бібліографічним покажчиком (КПУ та РКП). Різновидами можна назвати розділ «Нові книги», режим перегляду «Летопись», доступні на сайті РКП. ДБЕР рівнозначно використовують як стаціонарні, так і нестаціонарні (наприклад, CD-ROM «Национальная библиография России»).
ДБЕР КПУ доступні лише в локальній мережі, в той час як РКП та Національна книжкова палата Білорусі функціонують у он-лайновому режимі, забезпечуючи користувачам відділений доступ, хоча і з певним хронологічним відривом. Це особливо важливо для корпоративних проектів, які здійснює РКП.
Всі ДБЕР визначені нами як аналогові – ті, що мають друковані аналоги, за походженням – складальні (наборні), адже бібліографічні записи створюються шляхом комп’ютерного набору; за ступенем завершеності всі ДБЕР є перемінними (інтегрованими), тобто поточне оповіщення про документи передбачає постійне поповнення БД.
ДБЕР, проаналізовані нами, мають переважно лінійну структуру, гіпертекстовими є «Летописи» РКП. За ознакою побутування у зовнішньому середовищі вони є опублікованими і не пов’язані з повними текстами документів, хоча така перспектива розглядається, наприклад, КПУ, яка планує створити електронну бібліотеку на основі обов’язкового примірника.
Аналіз ДБЕР буде повним, якщо ми відмітимо наявність різних форматів, які використовуються для обміну даними. РКП не обмежується одним форматом і використовує UNIMARC/RusMARC, MARC 21/USMARC; ONIX; Excel. Національна книжкова палата Білорусі – один UNIMARC (BELMАRC), а також ISBD – формат міжнародного стандартного бібліографічного опису. На жаль, КПУ не надає таких можливостей.
Таким чином, порівнюючи БЕР центрів державної бібліографії – КПУ, РКП та Національної книжкової палати Білорусі – зауважимо, що перехід на нові технології багато в чому сприяв поліпшенню випуску традиційних друкованих літописів, а також виведенню на новий рівень централізованої каталогізації (РКП), забезпеченню різних функціональних можливостей отримувати інформації про найновіші документи, що вийшли на території держави за допомогою різних форматів та режимів доступу. На жаль, КПУ поки що недостатньо використовує ці можливості. Перспективи подальшого розвитку ДБЕР передбачають налагодження взаємообміну інформацією на міждержавному рівні, забезпечення загальнодоступності через телекомунікаційні мережі, інтеграцію до світових інформаційних ресурсів.