Особливості організації етапу підготовки інформаційної бази в процесі аналітичного дослідження

Тези доповіді

Особливості організації етапу підготовки інформаційної бази в процесі аналітичного дослідження

В основі інформаційно-аналітичного дослідження лежить інформаційний факт, що є результатом відображення в інформації реальної події.

Обсяги сучасного інформаційного простору, рівень його наповнюваності, швидкі темпи зростання не дозволяють користувачеві провести дослідження швидко та якісно. За таких умов поступово зростає роль бібліотечних інформаційно-аналітичних служб (зокрема, СІАЗ та НЮБ НБУВ) як центрів зосередження, опрацювання і підготовки для суспільного використання основних потоків інформації.

Діяльність цих служб полягає у відборі, обробці й аналізі інформації за тематичним запитом, розробці на його базі узагальненого аналітичного дослідження.

Інформаційно-аналітичне дослідження вирішує наступні ключові завдання:
– виявлення проблемних ситуацій, прогнозування їх розвитку;
– вивчення поточної ситуації з певної проблеми з метою визначення причин і умов, що сприяють її появі;
– аналіз правових актів, що стосуються проблеми;
– моніторинг подій, які спричинили виникнення проблеми;
– підготовка рекомендацій з її вирішення.

Робота над інформаційно-аналітичним дослідженням складається з декількох етапів, серед яких одним з найважливіших є підготовка інформаційної бази. Від результативності цього етапу багато в чому залежить ефективність всіх наступних. Лише за умови його правильної організації дослідження набуває характеру високої якості.

Створення інформаційної бази – процес пошуку, відбору й переробки інформації з врахуванням вимог замовника. Цей процес охоплює низку послідовних дій, під час яких інформація, представлена на початковому етапі в джерелах у вигляді фактів та цифр, проходить певну обробку і перетворюється на інформаційну базу – основу майбутнього дослідження.

Аналітичне дослідженням має якнайповніше задовольнити потреби замовників у якісній інформації. А оперативність є одним з головних критеріїв його оцінки. Тому реалізація процесу пошуку вимагає якісного технічного забезпечення, організації доступу в режимі реального часу до відкритих інформаційних джерел з метою розширення масштабу обробки інформаційних потоків.

Параметри пошуку визначаються з урахуванням:
– рівня складності певної проблеми;
– її структури, з виділенням конкретних напрямів для аналізу;
– наявності суміжних проблем.

Масштабне (за часом або складністю) питання вимагає розгалуженого пошуку. В цьому випадку можливість підвищення ефективності роботи групи з пошуку дасть його розподіл на декілька етапів з окремими завданнями для кожного з них.

У процесі відбору інформації кожна її одиниця проходить низку перевірок. В першу чергу мова йде про її якісні характеристики: точність, вірогідність, повноту, коректність і оперативність.

Одна з найважливіших якісних характеристик інформації – вірогідність. Для перевірки вірогідності інформації використовують її зовнішній і внутрішній аналіз: зовнішній – вивчення обставин її виникнення, внутрішній – вивчення її змісту.

Згідно практиці СІАЗ та НЮБ НБУВ, за умови використання добре продуманого списку джерел, якість інформаційної бази залежить від їх кількості. Для отримання позитивного результату в цьому питанні необхідно використати якнайбільше джерел, матеріали яких в різних аспектах розглядають проблему дослідження.

Створення інформаційних баз на перспективу. Завдяки цій роботі відбувається поступове накопичення інформації з резонансних напрямів і формування тематично та за часом систематизованих матеріалів, які покликані забезпечити потреби користувачів та сприяти більш ефективному використанню інформаційних ресурсів у практиці суспільного життя.

Інформаційний шум. Кількісне збільшення джерел іноді призводить до перевантаження дослідника зайвою інформацією, що негативно впливає на якість його роботи. Плануючи пошук, необхідно орієнтуватись на такий тип джерел, який буде адекватним характеру необхідної інформаційної бази.

Виявлені матеріали мають бути перетворені у зручну для аналітика форму шляхом обробки зібраних відомостей, під час якої відбувається систематизація інформації.


Наукові бібліотеки мають великий внутрішній потенціал для виконання конкретних інформаційно-аналітичних досліджень на замовлення. При цьому мова йде не про підміну вузьких спеціалістів у тій чи іншій сферах, а про максимально ефективну допомогу у пошуку, відборі, попередньому аналізів інформації із застосуванням найсучасніших методів роботи з нею.