Сучасні тенденції розвитку інформаційного обслуговування в електронному середовищі

Тези доповіді

Сучасні тенденції розвитку інформаційного обслуговування в електронному середовищі

На сучасному етапі існування бібліотечно-інформаційної галузі найбільш глобальним чинником, який суттєво впливає на її розвиток є загальносуспільна інформатизація. В переважній більшості країн світу протягом останнього десятиріччя суттєвими ознаками розвитку інформаційного суспільства є перерозподіл ресурсів у сфері праці та реалізація програм, спрямованих на розширення доступу до актуальної інформації для широких верств населення.
Сучасні технології та глобалізація інформаційної сфери, швидкі зміни у сфері освіти та професійної діяльності населення вимагають від бібліотечно-інформаційних закладів оперативного реагування на зміни в інформаційних потребах користувачів через удосконалення форм і методів обслуговування, де акцент зміщується з документа на особистість і індивідуальність та переходу до управління інформацією на відстані, активнішого оволодіння веб-технологіями та інтернет-сервісами, вміння концентрувати знання, систематизувати і організовувати їх в доступній для користувача формі.
Останнє десятиріччя бібліотеки всього світу досить активно використовують нові техніко-технологічні розробки та інноваційні електронні засоби, зорієнтовані на представлення широкого спектру інформаційних послуг як у локальному так і у віддаленому режимах. Серед найбільш цікавих проектів, які вже успішно реалізовані, можна назвати: проект Нью-Йоркської Публічної бібліотеки - Underground Library, головною метою якого є залучення потенційних читачів до відвідування бібліотечних філіалів через рекламування книжкових фондів, представлених на віртуальній книжковій полиці у вагонах метрополітену; запровадження нових сервісів 3M Cloud Library eBook Lending Service (Абонемент Електронних Книг Хмарної Бібліотеки 3М) в публічних бібліотеках Нью-Йорка та Брукліна та bestseller service в публічних бібліотеках Німеччини, що забезпечують своїх читачів електронними версіями відомого видавництва Penguin та найпопулярніших бестселерів (у жанрах художньої та нехудожньої літератури), музикальні CDs і фильми на DVDs. Найбільш поширеними та затребуваними у бібліотеках всього світу стають послуги, які основані на сучасних інноваційних електронних технологіях: використання в університетських бібліотеках кіосків, що забезпечують оренду ноутбуків для виконання студентами учбових завдань; організація бібліотечного середовища з елементами коворгінгу, а саме створення умов для індивідуальної роботи користувачів з використанням персональних комп’ютерів з офісними програмами та доступом до ресурсів і сервісів Інтернету та зонами high-tech; впровадження технології самообслуговування користувачів з використанням RFID карт; запровадження безкоштовних служб з перекладу «Language Line» та ін. [1].
Але, виходячи з вищесказаного, слід зазначити, що загальносвітовою тенденцією на сьогодні залишається тенденція розширення нової користувацької аудиторії — віддалених користувачів, яка у кількісному відношенні значно перевищує відвідуваність читальних залів і демонструє необхідність впровадження у діяльність бібліотек нових організаційних форм і технологічних розробок, зорієнтованих на ефективне обслуговування у дистанційному режимі. Цілком прогнозованим є той факт, що дана аудиторія буде збільшуватися в міру вдосконалення інтернет-технологій та посилення кількісного та якісного наповнення бібліотечних сайтів. Значну кількість даної аудиторії становлять користувачі, які потребують цілодобового доступу до електронних каталогів бібліотеки та повнотекстової інформації, а також, аналогічно з безпосередніми відвідувачами читальних залів, допомоги висококваліфікованих бібліографів при здійсненні пошуку. Саме тому, найбільшого поширення в сучасних бібліотеках набувають сервіси, які спрямовані на забезпечення оперативного науково-інформаційного обслуговування індивідуальних та колективних віддалених користувачів шляхом підготовки та представлення інформаційних матеріалів довідкового, тематичного, консультаційного, науково-методичного характеру релевантних інформаційним потребам споживачів інформації.
Враховуючи нові реалії суспільного, економічного, наукового, інформаційного середовища, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського змінює напрями діяльності, пов’язані з доступом до знань, у відповідності з тенденціями розвитку бібліотечно-інформаційної галузі, рекомендаціями міжнародних бібліотечних організацій та досвіду провідних національних бібліотек світу [2-6]. Саме тому, на сучасному етапі особливу увагу у Бібліотеці сконцентровано на організації розгалуженої системи адресно-цільового інформування віддалених користувачів з використанням сучасних динамічних веб-технологій, які забезпечують оперативне інформування, індивідуалізацію у обслуговуванні та доступність для всіх категорій споживачів інформації.
Література:
1. Библиотеки и молодёжь. Зарубежный опыт [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://blog.rgub.ru/libex/ . – Название с экрана.

2. Маніфест ІФЛА з прозорості, раціонального управління та свободи від корупції (2008 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ula.org.ua/index.php?id=276. – Назва з екрану.

3. Маніфест ІФЛА про інтернет [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://ula.org.ua/index.php?id=276. – Назва з екрану.

4. Декларація про бібліотеки, інформаційні служби та інтелектуальну свободу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ula.org.ua/index.php?id=276. – Назва з екрану.

5. Стратегический план ИФЛА на 2010-2015 г.г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ifla.org. – Название с экрана.

6. Рекомендации ИФЛА/ЮНЕСКО к Интернет-манифесту [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ifap.ru/ofdocs/ifla/ifla11.pdf. – Название с экрана.