Історичні аспекти розвитку поняття книжкової колекції в бібліотекознавстві (кін. ХХ-го – поч. ХХІ стт.)

Тези доповіді

Історичні аспекти розвитку поняття книжкової колекції в бібліотекознавстві
(кін. ХХ-го – поч. ХХІ стт.)

Енциклопедія «Книга» виділяє два види існуючих в світі типів зібрань книг: приватні книжкові колекції та громадські бібліотеки. Відмінність між ними полягає у цілому спектрі факторів: у характері створення, поточному наповненні, підходах до зберігання, ступені доступу до літератури загалу читачів, методах систематизації одиниць зберігання та можливостях наукового і системного дослідження таких зібрань.
Нерідко відбувається злиття цих двох типів книжкових зібрань, коли на зберігання до бібліотеки переходить приватна колекція. Проте остання при цьому не втрачає своїх особливостей – одночасно ставши і більш доступною для суспільства, і зберігаючи свої попередні властивості.
Книжкова колекція виступає формою упорядкованого вираження знань, систематизованого зібрання однорідних предметів, що мають науковий, художній, історичний інтерес. Основний принцип зберігання колекцій не становить розміщення згідно індексів бібліотечної систематизації, у зв’язку з цим їх доречно назвати «анклавами» в середині бібліотечних фондів – в такій сталій окремішності і полягає цінність колекцій як явища. Однак ці масиви не є хаотичними, їх не можна вважати позбавленими логіки у внутрішній будові та ізольованими від репрезентації в контексті загального репертуару бібліотеки у котрій ті зберігаються.
Змістові конотації діапазону терміну «колекція» широкі, почасти достатньо різнопланові, принаймні, у певних компонентах та у трактовці бібліотекознавчих традицій різних країн. Вони пройшли своєрідну еволюцію свого використання. За великим рахунком, удосконалення змісту терміну, як такого, продовжується і сьогодні.
Термін «колекція» у вітчизняному бібліотекознавстві в 1920-ті роки був витіснений терміном «фонд». Останній ствердився у цей період, і поступово відтіснивши, замінив поширений у світі термін «колекція».
Витіснення терміну «колекція» на своєрідний маргінес бібліотекознавчої уваги і в наступні роки знаходить підтвердження в логіці побудови розділу таблиць ББК «Ч73 Бібліотечна справа», що розроблялися в другій половині ХХ століття. На його основі проводилася систематизація літератури котра тематично стосувалася всіх, без виключення, книжкових зібрань. Згідно «Плану розміщення матеріалу за типами установ» розділу, знаходимо наступну градацію: «591 Військові бібліотеки», «592 Бібліотеки духовного відомства», «593 Бібліотеки для інвалідів», «594 Бібліотеки лікарень», «595 Тюремні бібліотеки», «596 Приватні бібліотеки», «597 Особисті бібліотеки». Отже, приватні книжкових колекцій знаходиться у кінці розділу, про що свідчить підпорядкування цифрі «9» за десятковою ієрархією побудови таблиць ББК. Їм відведено нижчу за статусом роль ніж, приміром, у бібліотек лікарень та в’язниць.
У зарубіжному бібліотекознавстві термін «колекція» використовується для позначення всього репертуару бібліотеки. Термін «фонд» у значенні притаманному для вітчизняного бібліотекознавства не використовується, що підтверджує практика країн Північної Америки. Наприклад, сайт Бібліотеки Конгресу США містить розділ «Digital Collections & Services» («Цифрові колекції та сервіси») де окрім інформаційних сервісів представлено тематичні добірки газет та книг у електронному вигляді. Головним критерієм групування є їхній тематичний зміст, а не спосіб зібрання та зберігання, тому вони не можуть бути колекцією у розумінні вітчизняного бібліотекознавства. Розділ «About the Library» («Про бібліотеку») взагалі свідчить, що термін «колекція» за змістом відповідає значенню терміну «фонд»: «The collection of more than 155 million items» (колекція становить більше ніж 155 мільйонів одиниць зберігання).
Бібліотека та Архів Канади теж оперує поняттям «колекція» для позначення всього книжкового репертуару установи. Розділ сайту, що розкриває зміст всього фонду інституції, називається, «Discover the collection» («Відкриття колекції»).
Вагомим підтвердженням того, що під терміном «колекція» у західному бібліотекознавстві мається на увазі «фонд», виступає трактовка п’ятого закону Ш. Ранганатана: «The Library is a growing organism» (Бібліотека – організм, що зростає). Е. Сукіасян стверджує, що кількісно фонди бібліотек Заходу не ростуть: «директори бібліотек у США практично завжди знають кількісні параметри своїх фондів – вони з роками мало змінюються. Нова література надходить та в таких же кількостях з фондів видаляється та частина, котра, підкреслюю, у зв’язку з надходженням нової, стає зайвою. Дієслово to grow, із закону Ш. Ранганатана, у його іншому словниковому значенні означає «підсилювати», «покращувати якісно», «розвиватися»».
Оскільки колекція в розумінні вітчизняного бібліотекознавства зростати чи тим паче заміняти одну свою складову на іншу не може, адже вона є сталою і замкнутою одиницею, значить, відповідний термін наділено характеристиками фонду.
Таким чином, у англомовному світі значення терміну «колекція» є більш ширшим та універсальним. Під ним одночасно розуміється весь репертуар бібліотеки, у той час як вітчизняному бібліотекознавству притаманний вжиток терміну «фонд».
Застосування терміну «колекція» у вітчизняному бібліотекознавстві у тому значенні, котрим користується бібліотечна наука західного світу, навряд чи можливе, адже це перекреслить всі методичні напрацювання кількох поколінь Безумовно, фонд та колекція можуть володіти властивостями, що повністю співпадають, але їм характерні і сталі відмінності. Вітчизняній бібліотекознавчій науці належить ґрунтовно вивчати власний та зарубіжний досвід з метою усунення подібних різночитань та адаптації вітчизняної бібліотечної терміносистеми до світових практик з метою забезпечення дієвого наукового та методичного діалогу зі світовою спільнотою.