Інформаційний потенціал архівних документів з питань капітального будівництва в АН УРСР (1946–1960 рр.)

ЗаявникБайкєніч Дмитро Вікторович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
Захід• Семінар: Архівна спадщина в інформаційному просторі: традиції, інновації, перспективи
Назва доповідіІнформаційний потенціал архівних документів з питань капітального будівництва в АН УРСР (1946–1960 рр.)
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Повоєнна відбудова держави др. пол. 1940-х–1950-х рр. стала періодом відновлення капітального будівництва в Україні. Торкнулося це й української науки, оскільки під час німецької окупації АН УРСР понесла значних збитків через руйнування академічних споруд. До мінімуму звівся житловий фонд Академії. Розвиток багатьох фундаментальних наукових напрямків та збільшення кількості науковців вимагали нагальної розбудови матеріально-технічної академічної бази та найшвидшого розв’язання житлових проблем. Питання масштабного капітального будівництва в АН УРСР як один із заходів успішного відновлення її діяльності було піднято 1 лютого 1946 р. у зверненні президента Академії акад. О. О. Богомольця до голови РНК УРСР М. С. Хрущова. Це звернення сприяло розгортанню процесу будівельних робіт для потреб АН УРСР.
Об’єктом дослідження цієї розвідки є джерела з історії АН УРСР. Основною метою дослідження є аналіз та узагальнення комплексу архівних документів з дослідження питань капітального будівництва в АН УРСР у 1946–1960 рр.
Досліджуване питання мало часткове документальне висвітлення в низці наукових збірників, а саме: «Історія НАН України» (1946–1950, 1951–1955, 1956–1960), які були підготовлені та опубліковані Інститутом архівознавства НБУВ. Таким чином до наукового обігу була введена значна кількість архівних документів, які містять відомості про проведені будівельні роботи в НАН України в повоєнний час. При цьому, оскільки зазначені збірники документів тематично охоплювали передусім науково-дослідні та науково-організаційні питання, питання будівництва висвітлено в збірниках документами переважно узагальнюючого характеру. Відповідно більш детальна інформація, що міститься в архівних документах, була відображена в них частково. Проте більш детальне дослідження цієї теми сприяє висвітленню та ширшому розумінню процесу розбудови провідної наукової установи України в цей складний історичний період.
Перспективними для подальшого дослідження є джерела, що деталізують тривалий процес будівництва в АН УРСР у 1946–1960 рр. Основний масив таких документів зосереджено у фондах Архіву Президії НАНУ (описи: Секретаріат Президії, Планова комісія, Відділ капітального будівництва), архівів інститутів НАН України, ЦДАВО України (ф. 2 – Рада Міністрів УРСР, ф. 337 – Держплан РМ УРСР) та ЦДАГО України (ф. 1 – ЦК КП/б/У). За своїм змістом документи можна умовно об’єднати у декілька груп згідно з перебігом будівництва.
До першої групи слід віднести інформаційно важливі документи про фінансування будівельних робіт. До таких документів належать: Державні плани розвитку республіканського господарства УРСР; постанови, розпорядження та листування Президії АН УРСР з вищими органами влади про перегляд перерозподілу асигнувань і виділення додаткових коштів на будівництво Ботсаду, Львівської філії Академії та ін. ; звіти та довідки про виконання річних планів капіталовкладень по будівельно-монтажних роботах тощо.
З них можна отримати інформацію про:
– перелік об’єктів будівництва – установи, житло, господарські споруди, окремі приміщення тощо;
– види будівельних робіт та їх вартість – будівництво (будова, відбудова, надбудова), ремонт (загальний, поточний або внутрішній), реконструкцію, нижчелімітні роботи і т. ін.;
– матеріально-технічне оснащення будівельних робіт – придбання устаткування, інструментів, транспорту тощо;
– фінансування будівництва – виділення коштів по статті річного республіканського бюджету, кошториси об’єктів, додатково виділене асигнування, доасигнування за рахунок спеціальних коштів або спецфондів.
Окрему увагу слід звернути на інформацію про роль підрядників у будівництві. Серед них – підрядні міністерства, установи та організації в структурі самої Академії (Держбуд, БМУ «Академбуд», трести «Гидрострой» та «Киевгазстрой», житлово-будівельний кооператив АН УРСР та ін.) . У цьому ж контексті варто розглядати підрядну документацію – договори, кошториси, одиничні розцінки на будівельні роботи тощо.
Наступною групою документів є інформація про процес виділення АН УРСР земельних ділянок – будівельних майданчиків (під будівництво лікарні для вчених, науково-експериментальних баз, будинків для Відділу суспільних наук та інститутів АН УРСР, геофізичної обсерваторії, житла тощо) . Процес відводу і закріплення земельних ділянок, складання генерального плану забудови та переоформлення документів на володіння землею Академією висвітлюють постанови РМ УРСР, рішення Комітету Київської міської ради, листування Президії АН УРСР з різними органами та установами .
Окрему групу утворюють документи, що зосереджують інформацію про підготовку проектної та технічної документації. Прикладом можуть слугувати постанови та розпорядження РМ УРСР про затвердження технічних проектних завдань для будівництва будинку Інституту фізичної хімії, об’єктів ГАО, будинку лабораторії і газифікації Інституту теплоенергетики та інших споруд для установ АН УРСР .
Хід і корегування процесу будівництва на об’єктах Академії репрезентують постанови Президії АН УРСР про стан будівельних робіт; листи, довідки та доповідні записки керівників академічних установ про виконання планів і нагальні потреби будівництва; звернення, пропозиції та клопотання про зміни строків і фінансування тощо . Ця група документів містить інформацію про найскладніший етап – реалізацію запланованого та врегулювання поточних питань будівництва.
Дотична інформація по зазначеній проблемі представлена в наступних архівних документах: постановах РМ УРСР про надання та передачу приміщень і будинків установам АН УРСР (Інституту генетики і селекції в м. Харкові, науково-дослідному Інституту використання газу в м. Києві та ін.) ; листуванні Президії Академії з вищими державними органами України з питань звільнення, повернення та надання приміщень інститутам, лабораторіям, радам та комітетам (лабораторії електротермії Інституту електротехніки, Львівській друкарні Видавництва АН УРСР та ін.) ; інформації про розподіл наявних площ між науковими установами тощо.
До групи джерел з питань надання жилої площі науковцям варто віднести: листування АН УРСР з РМ УРСР, постанови і довідки Президії Академії про наявність, стан житлових умов та його покращення, забезпечення співробітників житловою площею . Відомості цієї групи документів деталізують процес вирішення питань капітального будівництва для потреб АН УРСР.
Загалом, масштаби капітального будівництва у 1946 – 1960 рр. в АН УРСР вражають. За цей час у Києві, Харкові, Сталіно (суч. Донецьк), Дніпропетровську (суч. Дніпро), Полтаві та Кримській області (суч. АР Крим) було введено в експлуатацію близько 670 тис. м3 лабораторних приміщень і близько 46 тис. м2 житлових площ. Власні будинки отримали Інститут фізичної хімії, Відділ суспільних наук, Обчислювальний центр та інше. Лабораторні приміщення, власне, отримали інститути: електрозварювання, фізики, металокераміки і спецсплавів, радіофізики та електроніки, гірничої справи, гідрології та гідротехніки, використання газу та інші. Були побудовані споруди Ботсаду, атомного реактору Інституту фізики у Києві, сейсмічної станції, Головної астрономічної обсерваторії в Києві тощо.
Таким чином, документи архівного фонду НАН України змістовно розкривають особливості фінансового, організаційно-підготовчого та власне будівельного етапів процесу будівництва в АН у 1946–1960 рр. Виявлені документи суттєво доповнюють джерельну базу для подальшого дослідження й аналізу процесу капітального будівництва необхідних академічних будівель у повоєнний період.