Документи особового фонду академіка НАН України М. П. Семененка: до історії діяльності Міжнародного геологічного конгресу (1952–1984)

ЗаявникШипко Людмила Василівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
Захід• Семінар: Архівна спадщина в інформаційному просторі: традиції, інновації, перспективи
Назва доповідіДокументи особового фонду академіка НАН України М. П. Семененка: до історії діяльності Міжнародного геологічного конгресу (1952–1984)
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

В особовому архівному фонді № 162 академіка НАН України Миколи Пантелеймоновича Семененка, що перебуває на зберіганні в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, представлено значний масив документів за 1922–2005 рр., серед яких наукові праці вченого, документи біографічні, про вченого, з діяльності, фотодокументи, листування та документи, зібрані вченим, які вміщені в 916 справ. Із загальної кількості документів у складі фонду відклалися декілька груп джерел за період з 1952 р. по 1984 р.: документи, які стосуються роботи ХІХ–ХХІІІ сесій Міжнародного геологічного конгресу (далі – МГК), безпосереднім учасником яких був сам вчений; група, що включає документи з організації та участі Миколи Пантелеймоновича у роботі ХХVI та XXVII сесій МГК; документи про його діяльність як члена таких редакційних комітетів МГК, як Тектонічна карта Європи, Тектонічна карта Світу та Металогенічна карта Європи (фонд № 162, опис № 3, справи № 114–122). За видовою приналежністю та змістовим наповненням ці документи є різноплановими і розкривають різні аспекти діяльності М. П. Семененка у цій міжнародній науковій організації.
Метою наукової розвідки є аналіз складу документів архівного фонду М. П. Семененка, які стосуються діяльності сесій МГК, а також низки редакційних комітетів МГК та безпосередньої участі вченого у їх роботі. Представлене у публікації джерелознавче опрацювання даного документального комплексу сприяє використанню його як важливого архівного джерела при дослідженні фахівцями-геологами та істориками науки діяльності МГК, історії розвитку геологічної науки як в Україні, так і за кордоном, а також вивченню безпосередньо внеску Миколи Пантелеймоновича у розвиток української геологічної науки та презентації його наукових результатів на міжнародних форумах. З огляду на нерозробленість у сучасній вітчизняній та зарубіжній історіографії вищезгаданої проблематики, її дослідження є перспективним та актуальним.
МГК засновано в 1875 р. як міжнародне геологічне об’єднання геологів, завданням якого є сприяння теоретичним і практичним дослідженням у галузі наук про Землю та обміну науковою інформацією. За статутом сесії МГК повинні збиратися 1 раз у 3–4 роки та кожного разу в іншій країні, які і на сьогодні залишаються вагомими для світової геологічної громадськості науковими заходами, де підбиваються підсумки та виявляються тенденції розвитку науки, ставляться на майбутнє завдання з дослідження нагальних питань геології, охорони навколишнього середовища, енергетичних ресурсів у світі та ін. (Якимчук М. А. 34-й Міжнародний геологічний конгрес (Брісбен, Австралія, 5–10 серпня 2012 р.) / М. А. Якимчук // Геоінформатика. – 2012. – № 4 (44). – С. 78).
Семененко Микола Пантелеймонович (16.11.1905–25.08.1996) – академік НАН України (1948), відомий вчений у галузі планетарної геохімії, походження земної кори і складу мантії був делегований АН УРСР для участі у роботі МГК. У структурі НАН України вчений обіймав керівні посади, а саме академіка-секретаря Президії АН УРСР (1948–1950), віце-президента АН УРСР (1950–1970), директора (1969–1977) і завідуючого відділом геології і геохімії рудних родовищ (1969–1987) Інституту геохімії та фізики мінералів АН УРСР (нині – Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України). Микола Пантелеймонович автор понад 600 наукових праць, у яких узагальнено результати досліджень метаморфічних порід найдавніших щитів і молодших за них рухомих зон та магматичних й метаморфічних утворень Українського кристалічного щита, Криворіжжя та хребта Хамар-Дабан, а також послідовності розростання і стабілізації кори платформ континентів, киснево-водневої моделі Землі, балансу стадій розвитку Землі, мінерального фазового стану в глибинних сферах Землі та ін.
Представлені до джерелознавчого опрацювання документи можна структурувати у декілька груп. До першої групи віднесено документи, які стосуються діяльності ХІХ–ХХІІІ сесій МГК. Даний комплекс джерел включає науково-організаційні документи, службове листування з М. А. Беляєвським, О. С. Вяловим, І. І. Горським, Дж. Гузманом (J. Guzmán), А. Дудеком (A. Dudek), І. І. Катушеноком, Ц. С. Рая Рао (C. S. Raja Rao), А. Г. Рохасом (A. G. Rojas), Т. Соргенфреєм (T. Sorgenfrei), С. Фігуейрою (S. Figueroa), Р. А. Явічем (R. A. Javitch), а також звіти та нотатки вченого.
Зокрема, серед документів, які висвітлюють участь М. П. Семененка у роботі ХІХ сесії МГК, що проходила у м. Алжир (Алжир) 8–15 вересня 1952 р. (спр. № 114), представлено програму конгресу, картку учасника, виписану на ім’я М. П. Семененка, та нотатки вченого. Слід зауважити, що на полях та в тексті програми ХІХ сесії конгресу М. П. Семененком зроблено помітки олівцем, які засвідчують зацікавленість вченого окремими доповідями колег. Щодо нотаток, то усі записи в них зроблено 12 вересня 1952 р. Більша їх частина містить екскурсійні записи вченого, присвячені дослідженню в Марокко докембрію гірського хребта Анти-Атлас зокрема та матеріалів докембрію Північної та Західної Африки загалом.
Організаційні моменти та результати роботи ХХ сесії МГК, що проходила в м. Мехіко (Мексика) у вересні 1956 р., можна дослідити через призму джерел, які також відклалися у особовому фонді вченого (спр. № 115). У листуванні відображено інформацію про організаційну складову скликання чергової сесії конгресу та отримання М. П. Семененком у зв’язку з цим циркуляру до підготовки сесії. Відомості про участь вченого у роботі секції «Асоціація геологічної служби Африки» та таких комісій, як «Комісія по міжнародній геологічній карті Африки» та «Комісія по системі Карру (Гондвана)», можна віднайти у повідомленнях до М. П. Семененка від радянської групи оргкомітету ХХ сесії МГК, де визначено умови та строки підготовки вченим звітів за результатами роботи вказаних секцій та комісій. До нагальних питань, які розглядалися на сесії, а також знайшли відображення на документальній основі та відклалися у фонді, належить повідомленню за результатами роботи сесії, в якому обговорювалися проблеми відновлення діяльності Карпато-Балканської геологічної асоціації (далі – КБГА), структурної наукової організації МГК, а також перспектив розширення її складу, формулювання завдань, членського представництва, налагодження видавничої справи, організації роботи та місця скликання та ін. Із загального спектру представлених джерел однозначно чільне місце належить і нотаткам вченого, які представлені записами за 4–7 вересня 1956 р. та містять огляди доповідей учасників конгресу. На завершення слід зазначити лист-відповідь М. П. Семененка до оргкомітету ХХ сесії МГК від 10 квітня 1957 р. про підтвердження отримання листа та висловлення подяки щодо запрошення на чергову ХХІ сесію МГК, місцем проведення якої визначено м. Копенгаген (Данія) 15–25 серпня 1960 р.
Серед масиву документів про участь М. П. Семененка у роботі ХХІ сесії МГК (спр. № 116) у фонді представлено листування, перепустку учасника, стенограми засідань та нотатки вченого. Зокрема, у стенографічних записах першого та другого засідань від 15–16 серпня 1960 р., а також засідання Бюро МГК від 17 серпня 1960 р. вміщено інформацію про обговорення делегатами питання про створення Міжнародного геологічного союзу (далі – МГС) як наукової організації, що бере на себе функцію вирішення питань, так як і КБГА, у період між сесіями МГК. Щодо нотаток М. П. Семененка, то вони представлені записами від 16 серпня 1960 р., які містять інформацію про відкриття сесії, склад учасників, перелік доповідей з проблеми дослідження докембрію.
Документи про участь М. П. Семененка у роботі ХХІІ сесії МГК, що проходила в м. Нью-Делі (Індія) у вересні 1964 р. (спр. № 119), різноманітні, оскільки стосуються питань підготовки та проведення як ХХІІ сесії МГК, так і чергової сесії МГС, яка проходила також в Індії протягом 13–23 грудня 1964 р. з метою вирішення в подальшому питань по результатам роботи конгресу. Зокрема, документи представлені у фонді листуванням, де вміщено інформацію організаційного характеру щодо роботи чергових сесій МГК та МГС. Також у фонді відклалися запрошення М. П. Семененку як делегату ХХІІ сесії МГК з нагоди проведення урочистих заходів після завершення наукових засідань сесії МГС (грудень 1964 р.); циркуляри з підготовки сесій МГК та МГС; списки доповідей делегатів від АН СРСР та АН УРСР на засіданнях міжнародних комісій під час сесії МГК; доповідь М. П. Семененка, виголошена на сесії МГК «Геохронология докембрия Индии»; звіт вченого про роботу секції № 10 ХХІІ сесії МГК «Геологія докембрію». З-поміж вказаних джерел чільне місце належить і нотаткам вченого, які репрезентують досліднику результати участі М. П. Семененка в геологічних екскурсіях з дослідження докембрію Індії, оранізованих МГК і МГС. Зокрема, за результатами грудневих заходів МГС вченим підготовлено звіт про геологічну екскурсію (5–12 грудня 1964 р.) в Джайпур-Аджмер-Удайпурський район м. Раджастан (Індія). Також у нотатках широко представлено огляд роботи засідань МГС 15–18 грудня 1964 р., учасником яких був вчений.
Організація роботи та проведення ХХІІІ сесії МГК (м. Прага, ЧССР, 19–28 серпня 1968 р.) представлена у фонді листуванням з оргкомітетом чергової сесії конгресу, запрошеннями, циркулярами щодо планування екскурсій по Австрії, Чехословаччині, Німеччині, Угорщині, Польщі та Румунії.
До другої групи джерел у фонді можна віднести документи про роботу М. П. Семененка в складі групи кураторів з підготовки до видання збірника «Доклады советских геологов» на ХХVІ сесію МГК, яка мала відбутися в м. Париж (Франція) у 1980 р. (спр. № 121), та листування з оргкомітетом щодо перспективи участі вченого в роботі ХХVІІ сесії МГК, яка мала відбутися в м. Москва (РРФСР) в 1984 р. (спр. № 122).
До третьої групи джерел можна виділити документи, які засвідчують членську діяльність М. П. Семененка за період з 1961 до 1963 рр. у таких редакційних комітетах МГК, як Тектонічна карта Європи, Тектонічна карта Світу та Металогенічна карта Європи (спр. № 117, 118). У складі фонду відклалися пропозиції щодо обговорення нагальних проблем доцільності та організації етапів роботи над створенням міжнародної тектонічної карти Європи та міжнародної карти новітньої тектоніки Європи, складу авторського та редакційного комітету даних карт, схвалення їхнього масштабу і легенди та ін., а також представлена програма сесії редакційного комітету Тектонічної карти Європи, доповідь про діяльність підкомісії Тектонічної карти Європи, листування з головним координатором редакційного комітету Металогенічної карти Європи П. Лаффіттом і текст рекомендацій та зауважень за результатами засідання комітету.
Таким чином, документи, які репрезентують участь М. П. Семененка у роботі ХІХ–ХХІІІ сесій МГК та різних редакційних комітетів МГК, мають потужний науковий потенціал та наукове значення як цінне архівне джерело для вивчення внеску українського вченого М. П. Семененка у діяльність Міжнародного геологічного конгресу та розвитку геологічної науки в цілому.