Бібліотечно-систематизаційний аспект глобалізаційної діяльності міжнародних організацій
Заявник | Пущук Марія Іванівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів» (2013) |
Захід | не вказано |
Назва доповіді | Бібліотечно-систематизаційний аспект глобалізаційної діяльності міжнародних організацій |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | не завантажено |
Тези доповіді
Бібліотечно-систематизаційний аспект глобалізаційної діяльності міжнародних організацій
Сучасний світ – це співтовариство різних націй, народів та держав. Їх історичний досвід і нагромаджені наукові, культурні, соціальні цінності є безцінним загальносвітовим надбанням, примноженню якого сприяє тенденція глобалізації, яка відображає посилення взаємозалежності держав, їх економіки та культури.
У найзагальнішому вигляді глобалізація — це процес, що формує людство через зв'язки всіх видів і порядків і є могутнім чинником, який впливає на еволюцію суспільств, економік і світового порядку, трансформує світ, поступово руйнуючи відмінності між внутрішнім і зовнішнім, між політикою, економікою та культурою.
Збільшення об’єму глобальних проблем і завдань, які виникли перед людством, потребують створення нових інститутів співробітництва між державами. Важлива роль таких організацій в прогресивному розвитку світового співтовариства є незаперечною.
Сьогодні в світі існує понад 100 міжнародних організацій, які залучені в процеси вивчення та регулювання економічних і соціальних проблем, погодження міждержавної економічної політики, регулюють відносини в сфері торгівлі, інвестицій, технічної допомоги тощо.
Існує багато критеріїв класифікації міжнародних організацій. Зокрема, за критерієм компетенції міжнародні організації поділяють на:
1) загальної компетенції, тобто такі, що охоплюють різні сфери співробітництва;
2) спеціальної компетенції—спрямовані на співробітництво держав у певній сфері.
За характером повноважень виділяємо міжнародні організації:
1) класичні міждержавні (міжурядові), в яких кожна держава-член зберігає всю повноту власного суверенітету;
2) національні, в яких держава добровільно делегує частину своїх суверенних прав міжнародній організації.
Найбільш популярною є класифікація міжнародних організацій за географічним колом учасників. За цим критерієм організації поділяють на:
1) глобальні, тобто відкриті для участі всіх держав світу;
2) регіональні — відкриті для участі держав певної частини світу;
3) субрегіональні, що охоплюють держави частини регіону.
Глобалізація у розвитку системи міжнародних організацій проявляється у тому, що вже багато країн беруть участь у декількох організаціях одночасно, тобто відбувається безперервне, багатостороннє співробітництво майже усіх країн світу в єдиній системі міжнародних організацій.
Зазначені процеси не обминули Україну. Це призвело до залучення України в євроінтеграційні та глобалізаційні процеси, стимулювання демократизації та затвердження нових стандартів прав та свобод людини.
Зміни у суспільстві знайшли своє відображення у лавиноподібному збільшенні наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців щодо впливу діяльності міжнародних організацій на формування структури громадянського суспільства в Україні, дотримання прав і свобод громадян, утвердження більш високого рівня гендерних стандартів, ювенальної юстиції та інших, раніше не характерних для пострадянського суспільства аспектів функціонування демократичних інститутів держави.
Це все знайшло відображення у підрозділі «Х915.2 Міжнародні організації» розділу « Х91 Міжнародне право» Рубрикатора НБУВ. Цей підрозділ містить велику кількість рубрик і підрубрик. У процесі роботи з підрозділом було відкрито нові рубрики тапідрубрики, деталізовано деякі рубрики, а деякі рубрики зазнали змін.
Підрозділ доповнений новими підрубриками, які висвітлюють окремі проблеми діяльності ООН, як наприклад, «Х915.212-920 ООН і світова співдружність. ООН і міжнародні відносини»; «Х915.212-925 ООН та економічний і соціальний розвиток» та інші. Цей підрозділ - один з найбільших підрозділів міжнародного права ізначно більше доповнений рубриками та підрубриками. Так рубрика «Х915.212.025 Допоміжні та спеціальні органи Генеральної асамблеї ООН» поповнилась новими підрубриками, як наприклад: «Х915.212.025.7 Комісія з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) », «Х915.212.025.912 Спеціальний комітет з питань операцій підтримки миру», «Х915.212.025.922 Комітет з питань захисту прав трудящих-мігрантів та членів їх сімей», «Х915.212.025.931 Комітет у сфері правового захисту, передбаченого конвенцією з питань безпеки персоналу ООН».Вагоме місце у цьому підрозділі займає нова рубрика «Х915.212.028 Особливі органи Генеральної асамблеї на правах автономних міжнародних організацій», яка включає велику кількість підрубрик, як наприклад: «Х915.212.028.1 Конференція ООН з питань торгівлі та розвитку (ЮНКТАД)», «Х915.212.028.11 Рада з торгівлі та розвитку», «Х915.212.028.2 Рада з питань промислового розвитку (ЮНІДО)», «Х915.212.028.3 Програма ООН з питань навколишнього середовища (ЮНЕП)», «Х915.212.028.5 Всесвітня Продовольча програма», «Х915.212.028.8 Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ)». Рубрики «Х915.212.03 Рада Безпеки ООН» та «Х915.212.04 Економічна та соціальна рада ООН (ЕКОСОС)» деталізувались та поповнились новими підрубриками«Х915.212.036 Комітет з питань протидії тероризму»,«Х915.212.031.1 Збройні сили ООН з дотримання перемир’я ворогуючих сторін (міжнародний контингент ООН з підтримки миру)», «Х915.212.041.16 Комісія з питань сталого розвитку», «Х915.212.043.9 Комітет з питань неурядових організацій», «Х915.212.046.4 Програма розвитку ООН (UNDP)».
У зв’язку з розвитком демократичних та євроінтеграційних процесів у підрозділі «Х915.2 Міжнародні організації» Рубрикатора НБУВ деякі рубрики та підрубрики зазнали змін та доповнень. Так була відкрита нова рубрика «Х915.22(4/5СНД) Співдружність незалежних держав», а назва рубрики «Х915.22(4)11 Нарада з безпеки і співробітництва у Європі» була змінена на «Організація з безпеки і співробітництва у Європі». Рубрика «Х915.232.4 Рада Європи» була деталізована і доповнена новими підрубриками , як, наприклад: «Х915.232.4-96 Співробітництво Ради Європи з окремими країнами», «Х915.232.44 Європейський суд з прав людини». Назва рубрики «Х915.232.5 Європейське об’єднання вугілля і сталі. Європейське економічне співтовариство. Європейське співтовариство з атомної енергії » була змінена на «Європейський Союз», а сама рубрика була деталізована і доповнена новими підрубриками, наприклад: «Х915.232.5-91 Правові питання Європейського Союзу», «Х915.232.5-91(4УКР) Адаптація законодавства України до законодавства ЄС», «Х915.232.5-96 Співробітництво Європейського Союзу з окремими країнами», «Х915.232.5-961(4УКР) Візовий режим між Європейським Союзом та Україною» та інші.
Зміни і доповнення, які внесені до підрозділу «Х915.2 Міжнародні організації»Рубрикатора НБУВ відображаютьглобалізаційні та євроінтеграційні процеси на сучасному етапі розвитку людства. Таким чином,удосконалення підрозділу Х915.2 Міжнародні організації» сприяє ефективній систематизації друкованих та електронних ресурсів, що містять основні засади трансформаційних та глобалізаційних процесів.
Разом з тим, в перспективі вбачається можливість координації зусиль науково-дослідних установ, які займаються дослідженнямглобалізаційних та євроінтеграційних процесівз установами та закладами, які систематизують документальні матеріали з досліджуваної проблематики. Так, уже на даний час є можливість виявити недостатньо вивчені напрямки з наступним наданням відповідних рекомендацій дослідницьким структурам.
Ми в соціальних мережах