БІБЛІОТЕЧНА СПРАВА ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

ЗаявникКРИВЕЦЬКИЙ ОЛЕГ ПАВЛОВИЧ (УКРАЇНА)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 3. Бібліотека в структурі сучасних інформаційних комунікацій
Назва доповідіБІБЛІОТЕЧНА СПРАВА ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Суспільна роль масової комунікації, можливості її впливу на громадську думку та суспільні настрої, особливості функціонування ЗМІ завжди привертали до себе неабияку увагу. Функціонування і розвиток системи масової комунікації в сучасній Україні мають суттєві особливості, що зумовлено як загальними сутнісними характеристиками трансформаційних суспільств, так і власне українськими реаліями. Нині особливого значення набуває масова комунікація як відносно новий соціальний інститут, функція якого полягає у виробництві інформаційного продукту і поширенні знань. У цих процесах безперечно важливу роль відіграє бібліотека, яка організовує накопичення і передання соціально важливої інформації в часі і просторі; її послугами одночасно може користуватися необмежена кількість людей. Завдяки реалізації притаманних їй функцій, бібліотека стає однією з найпродуктивніших масово-комунікаційних структур, що надає широкі можливості звернення до колективної пам’яті людства.
Бібліотека має свою масову аудиторію, яку становлять представники усіх соціальних груп і категорій суспільства, незалежно від вікових, національних і соціальних ознак, релігійних і політичних поглядів. Основою діяльності будь-якої бібліотеки є її документний фонд (друковані, електронні, мультимедійні, віртуальні ресурси), соціально-інформаційна значимість яких відповідає потребам суспільства. Засобами і каналами підтримки комунікаційного середовища бібліотеки є відповідні технології і процеси, матеріально-технічний і кадровий ресурси. Варіативність каналів передання інформації уможливлюється завдяки комунікативності бібліотеки як відкритої системи, що розвивається і формується відповідно до інтересів і прагнень суспільства, на чому наголошують бібліотекознавці.
Слід зазначити, що серед соціально-економічних, техногенних, геополітичних, екологічних та інших проблем сучасного суспільства особливе місце посідають процеси трансформації загальнолюдських цінностей і ціннісних орієнтацій, у яких важливу роль відіграє бібліотека. У бібліотечному діяльнісному середовищі комунікація існує як поліфункціональний процес та універсальний фактор, де одну з ключових функцій виконує бібліотекар. Незважаючи на деякі песимістичні прогнози щодо безперспективності бібліотечної професії за умов розвитку інформаційного суспільства, час і практика довели, що бібліотекарі цілком здатні не лише органічно долучитися до соціокомунікаційних процесів, а й виконувати місію організаторів і виконавців масово-комунікаційних процесів.
Сучасним бібліотекарям доводиться працювати з різними, зокрема соціально-проблемними категоріями населення, засобами своєї діяльності створювати соціально та інформаційно привабливе середовище для забезпечення різноманітних (когнітивних, інформаційних, культурно-освітніх, творчих, дозвіллєвих та ін.) потреб різних користувачів. Окрім того, сучасні бібліотекарі успішно виконують роль консультантів, аналітиків, технологів, порадників, викладачів, співпрацюють не лише з постійним контингентом користувачів, а й з незнайомими людьми, т. зв. «нечитачами», які для забезпечення своїх інформаційно-комунікаційних, культурно-дозвіллєвих потреб надають переваги не книзі, а електронним засобам масової інформації: телебаченню, Інтернету тощо.
Головним об’єднуючим елементом між бібліотекою і масовою комунікацією є книга (газета, журнал) як документ, носій інформації, основний традиційний інформаційний ресурс суспільства. Книга ( друковані видання) є надійним засобом комунікації — місцем зберігання інформації і засобом її трансляції, що збільшує можливості комунікаційних контактів між сучасниками, різними поколіннями та представниками різних культур. Сучасна бібліотека, трансформуючись в інформаційно-культурний центр, приділяє особливу увагу організації комфортного бібліотечного простору; опановує сучасні Інтернет-комунікації; поряд із традиційними формами масової роботи активно впроваджує в практику інноваційні технології масової комунікації, які сприяють формуванню нового образу бібліотеки, розкривають новітній інформаційно-культурний потенціал її можливостей і послуг; співпрацює із засобами масової комунікації, використовуючи їх можливості для популяризації повного спектра бібліотечних послуг.
Як один із провідних виробників і постачальників інформаційних послуг, що потребують застосування дієвих і апробованих засобів їх популяризації, бібліотека активно впроваджує в практику паблік рілейшнз (зв’язок з громадкістю). Важливо звернути увагу на те, що в соціальних комунікаціях поняття «канали масової комунікації» синонімізується з поняттями «засоби масової комунікації» та «мас-медіа» і нині розглядається в трьох основних аспектах. Перший пов’язується із можливостями новітніх ЗМК у контексті розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та Інтернету, другий — із використанням традиційних засобів масової комунікації за умов віртуального простору. Третій аспект спрямовується на формування новітніх мас-медіа. Зважаючи на високий рівень технологізації та медіатизації сучасного бібліотечного простору, треба зазначити, що дані аспекти є актуальними у сфері інформаційно-бібліотечної діяльності. Суттєвою особливістю бібліотеки є те, що для реалізації своєї соціокомунікаційної місії вона обирає найприйнятніші, найоптимальніші і найефективніші види діяльності, які водночас виконують роль комплексних комунікаційних каналів, засобів.
У напрямі розвитку нових форм взаємодії з населенням бібліотека концептуалізується як «третє місце», де, окрім дому і роботи, людина може мати всі умови для відпочинку та самовдосконалення, а також для реалізації своїх здібностей та культурних потреб. У цьому разі великого значення набуває муніципальне реформування бібліотечної сфери. По-перше, стратегія розвитку бібліотек передбачає, що всі громадяни повинні мати однакові можливості доступу до бібліотечних сервісів і послуг, відтак соціокомунікаційна діяльність має зосереджуватися на їхніх культурних потребах і спрямовуватися також на некористувачів. По-друге, дедалі більшого значення набуває факт використання бібліотеками соціальних медіа й Інтернет-мереж, що сприяє розширенню структури бібліотечних комунікацій, інтерактивному діалогу між бібліотекою і користувачами, налагодженню соціального обміну, популяризації бібліотечних фондів.
Як переконливо свідчить досвід останніх років, соціальні мережі (СМ) дедалі глибше входять у життя суспільства, стають одним з основних, а головне, найоперативніших розповсюджувачів новин. Одним з актуальних напрямів взаємодії бібліотек і СМ, а також розвитку інформаційно-аналітичної діяльності універсальних інформаційних центрів, на які перетворюються великі бібліотеки, є активне використання соціальних мереж як джерела інформації. Водночас і життя суспільства значною мірою проекціюється на соціальні мережі. Структура, контент соціальних мереж, тематика спілкування користувачів відображають актуальні проблеми суспільного життя. Насамперед, мова йде про творчу самореалізацію особистості, її самовираження через спілкування, налагодження професійних та особистісних зв' язків, розвиток соціальної журналістики.
Отже, в бібліотечній практиці соціальні мережі — це додатковий канал популяризації інформаційних послуг, інструмент поширення інформації, що свідчить про важливе місце бібліотеки в системі масової комунікації. Це підтверджують такі основні тенденції і напрями інтеграції бібліотеки до медійного простору:
– взаємоінтеграція мережевих і бібліотечних сервісів під час донесення оперативних повідомлень до широкого загалу користувачів із інформаційною та рекламною цілями;
– розвиток бібліотечного блогінгу як інструменту поширення професійної інформації;
– використання соціальних мереж як рекомендаційного сервісу, інформаційного джерела, засобу інтернаціонального науково-інформаційного обміну;
– формування кластерних систем інформаційних ресурсів і користувачів.
Підбиваючи підсумок, можемо зробити висновок, що сучасна бібліотека — один із наймасовіших та найдоступніших осередків організації громадського інформування та спілкування, що є визначальним фактором її ролі й важливого місця в системі масової комунікації. У подальшому, маючи відповідний інформаційно-ресурсний потенціал, який нині значно посилюється завдяки створенню власної мультимедійної продукції та можливості доступу через Інтернет до масивів електронної інформації, бібліотеки зможуть претендувати на роль масових інформаційних осередків, здатних оперативно доносити до громадян суспільства інформацію з різних життєво важливих питань.