Інформаційно-аналітична функція бібліотек в задоволенні інформаційних потреб органів державної влади

Тези доповіді

Лілія Присяжна,
наук.співробітник НЮБ НБУВ

Інформаційно-аналітична функція бібліотек
в задоволенні інформаційних потреб органів державної влади

Бібліотека – донедавна достатньо консервативний соціальний інститут, сьогодні активно шукає нові моделі, шляхи та напрями своєї подальшої ефективної роботи, розширює функції, стає невід’ємним елементом всіх соціальних програм, сприяють вирішенню сучасних проблем громади. Саме тому в усьому світі акцент робиться на інновації, кардинальних змінах, програмах та проектах перспективного розвитку.
Задовольнити інформаційні потреби користувача, зробити доступною для нього інформацію – саме в цьому сьогодні полягає одна із найважливіших соціальних функцій бібліотек. Ця функція здійснюється бібліотекою шляхом обслуговування – наданням бібліотечно-інформаційних продуктів та послуг.
Бібліотечно-інформаційні продукти як інформаційний ресурс є джерелом наукової, виробничої, художньої, побутової та іншої інформації, і акумулює в собі всі культурні, духовні, наукові та виробничі надбання людства.
Бібліотечно-інформаційні продукти, затребувані різними категоріями користувачів бібліотеки, по суті є формою ефек¬тивного введення в обіг потрібних суспільству масивів інформації, доступ до якої сучасних користувачів з характерним дефіцитом часу і, як правило, незначними навичками самостійної роботи з великими обсягами інформації без ефективних посередників, інформаційних спеціалістів-аналітиків, є ускладненим.
Як наслідок, інформаційна функція бібліотек в процесі все більш тісної співпраці з користувачами трансформується в інформаційно-аналітичну функцію. Іншими словами, на зміну основної функції бібліотеки – забезпечення літературою та інформацією, здійснення повного і якісного бібліотечно-бібліографічного обслуговування всіх категорій читачів згідно з інформаційними запитами на основі широкого доступу до бібліотечних та інформаційних ресурсів приходять нові форми передачі інформації, що здатні замінити першоджерела і заощадити час користувача. Зокрема, освоюються нові аналітичні методи переробки інформації, формуються інформаційно-бібліографічні бази даних різної спрямованості, реалізується комплексний підхід до вирішення інформаційних завдань, при якому замовник отримує всі необхідні інформаційно-консультативні послуги щодо свого запиту. При цьому власне бібліографічна інформація, раніше – основний продукт інформаційної діяльності бібліотеки, поступово стає допоміжним засобом внутрішнього використання.
Інформаційна співпраця бібліотек із владними структурами на загальнодержавному і регіональному рівнях полягає в наданні їм інформації з конкретного питання, що надходить із різноманітних джерел (відкритих і закритих); систематизації оцінок конкретної проблеми, наданні можливих (в необхідних випадках альтернативних) варіантів підходу до вирішення проблеми; формуванні висновків на основі аналізу, пропозицій про політичні та організаційні дії органів управління з питання, що аналізується (наприклад, прийняття конкретних заходів або залишення проблеми без уваги).
Саме інформаційно-аналітичні структури при бібліотечних установах, залучаючи наявний інформаційний потенціал основних масивів бібліотечних фондів сьогодні перетворюються у вітчизняні «фабрики думок». Вони стають ефективним і перспективним у своєму розвитку суб’єктом інформаційних обмінів у структурі суспільства.
Практика формування елементів інформаційно-аналітичного забезпечення органів управління на базі сучасних комп’ютерних і телекомунікаційних технологій стикається із серйозними недопрацюваннями, пов’язаними із загальною теоретичною складністю поставлених завдань, а також із недостатнім дослідженням структур, форм, методів та механізмів управління на місцях. Але вивчення наявного інформаційного потенціалу вітчизняної системи бібліотечних установ, їх мережа, рівень кадрової забезпеченості дає підстави для висновку: різноманітність бібліотечно-інформаційних продуктів дозволяють задовольнити інформаційні потреби органів державної (місцевої) влади в інформації з доволі широкого спектру питань соціально-політичної та економічної проблематики.