Bibliocoworking у структурі сучасних інформаційних комунікацій

ЗаявникПрисяжна Лілія Василівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
ЗахідСекція 3. Бібліотека в структурі сучасних інформаційних комунікацій
Назва доповідіBibliocoworking у структурі сучасних інформаційних комунікацій
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Л. В. Присяжна, наук. співроб.
аналітично-прогностичного відділу
Національної юридичної бібліотеки
Національної бібліотеки України імені
В. І. Вернадського НАН України,
канд. наук із соц. комунікацій, м. Київ

Bibliocoworking у структурі сучасних інформаційних комунікацій

Бібліотека як соціальна інституція існувала протягом багатьох століть, змінюючись і перетворюючись зовні й внутрішньо. Сьогодні бібліотеки переживають кризу, спричинену як появою нових інформаційних технологій, так і економічними умовами.
Сучасний читач передусім потребує безкоштовного, легітимного і мобільного доступу до будь-якого виду інтелектуального контенту, представленого не тільки в паперовій, а й у цифровій формі (книги, періодика, аудіо, відео, ігри тощо); отримання висококваліфікованої консультативної допомоги при зверненні до інформаційних ресурсів усіх можливих видів і форматів; надання простору для живого спілкування тощо.
Запити читачів та виклики сьогодення зумовили перегляд фундаментальних уявлень про роль і місце бібліотек у суспільстві та основних принципів організації бібліотечної справи.
Розглядаючи сучасну діяльність бібліотеки як сукупність пріоритетних напрямів, спрямованих на підвищення ефективності та якості забезпечення суспільних потреб, можна констатувати, що реалізація визначеної стратегії розвитку бібліотек можлива на основі побудови ефективної системи взаємовідносин із зовнішнім середовищем та раціональним використанням внутрішнього потенціалу.
На переконання доктора історичних наук В. Горового, бібліотечні заклади відповідатимуть вимогам сьогодення, успішно виконуватимуть роль основних елементів інфраструктури з управління інфоресурсами суспільства за умов, «коли бібліотечні заклади як загальносуспільні інформаційні центри стануть також центрами передового досвіду, наукової думки, просвіти й освіти для категорій громадян, що долучаються до сучасних інформаційних технологій, та вводять їх у свій спосіб життя» [1].
Отже, щоб утримати свої позиції у сучасному інформаційно-комунікаційному просторі суспільства, бібліотечні установи, без сумніву, доконче потребують креативних, сучасних інформаційних, комунікаційних технологій.
Зокрема, сучасні бібліотеки можуть бути якнайкращою заміною офісу, домашньому кабінету або коворкінгу.
Сьогодні серед фрілансерів, віддалених співробітників, перекладачів, програмістів, дизайнерів і підприємців тощо має величезний попит коворкінг, який займає проміжне місце між роботою вдома і використанням окремого офісу. Тільки в Києві налічується вже понад 30 коворкінг-центрів, де будь-яка людина може орендувати повноцінний офіс із оргтехнікою та конференц-залом.
Загалом поняття «коворкінг» (co-working, або coworking) трактується як обладнаний усім необхідним для роботи простір, що здається в оренду будь-кому з охочих на певний термін (день, тиждень, місяць, кілька місяців).
Більшість коворкінг-центрів пропонують резидентам як постійні, так і «плаваючі» місця – роботу на будь-якому вільному місці, не закріпленому за іншим учасником або командою. У «гостьовому» форматі коворкінг-центри надають відвідувачам короткострокову оренду місць, переговорних кімнат і офісної інфраструктури.
Утім, на думку сучасних соціо-фахівців, бібліотеки є найпривабливішим місцем для створення коворкінгу. Адже в бібліотек є свій дух – дух знань і своє, бібліотечне, інформаційно-комунікаційне мікросередовище, що сприяє накопиченню знань.
Крім того, бібліотека має можливість надати фізичний простір для того, щоб люди збиралися разом, обговорювали щось, створювали ініціативи на локальному рівні тощо.
Тобто в подібній моделі – bibliocoworking – на перший план виступає використання приміщення бібліотек, наприклад як мобільний офіс, а традиційні функції бібліотеки відходять вже на другий план.
Про перспективу bibliocoworking говорить досвід бібліотеки № 10 м. Гельсінкі. У 2005 р. співробітники бібліотеки зважилися на експеримент – змінити традиційний простір, враховуючи потреби нових читачів.
Директор бібліотеки Карі Лямся зазначає, що «головна функція бібліотеки нового формату – надати відвідувачам простір, обладнання та ноу-хау, а далі вони вже самі зможуть вирішити, що з усім цим робити» [2]. Водночас бібліотекарі допомагають відвідувачам знайти потрібну книгу або аудіозапис, надають комп’ютерну допомогу, безкоштовно надають канцтовари. Серед додаткових послуг – консультації з пошуку роботи або курси комп’ютерної грамотності (це особливо актуально для людей старшого віку).
Цікавим є також досвід Наукової бібліотеки Української академії банківської справи НБУ, у приміщенні якої створено Центр спільної роботи та інновацій (коворкінг-центр) UTime Hub.
До складу коворкінг-центру UTime Hub входять: івент-простір, робочий простір «Вільне місце», робочий простір «Твоє місце», літературний простір, інший простір, медіо простір, Skype room (переговорна кімната), Game room (ігрова кімната), до складу якої входить Movie room (кінозал), Конференц-центр UTime Hub, Smart cafe (Розумне кафе).
Коворкінг-центр UTime Hub має також соціальну складову, оскільки передбачає на безкоштовній основі проводити кілька годин тренінгів для громадських організацій з метою підвищення громадянської позиції в м. Суми.
Отже, створення bibliocoworking дасть змогу не тільки використовувати потенціал бібліотек як місце, де можна провести зустріч із діловими партнерами, взяти участь у різного роду навчальних, соціальних і спеціальних заходах тощо, а й звернути на себе увагу представників технологічної і креативної спільнот, сприятиме залученню нових користувачів. А це додатковий дохід, відвідуваність і нові форми роботи.
Список використаних джерел
1. Горовий В. Соціальні інформаційні комунікації, їх наповнення і ресурс / В. Горовий // НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; наук. ред. Л. А. Дубровіна. – Київ, 2010. – 360 с.
2. Иностранный опыт: Как библиотека в Хельсинки стала «третьим местом» [Электронный ресурс] : веб-сайт. – Режим доступа: http://www.the-village.ru/village/situation/abroad/121859-helsinki-library. – Загл. с экрана.