Портали знань національних бібліотек

ЗаявникЛобузіна Катерина Вілентіївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. комунікація: актуальні тенденції у цифрову епоху» (2019)
ЗахідСекція 3. Наукові бібліотеки в дослідницькій інфраструктурі України
Назва доповідіПортали знань національних бібліотек
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

Розглянуто основні зміни у бібліотечній технології та напрямки бібліотекознавчих досліджень, пов’язані з впровадженням у бібліотечну діяльність портальних рішень та систем організації знань. Наведено характеристики бібліотечного порталу знань та систем пов’язаних даних. Проаналізовано переваги та інструментарій порталів знань, реалізованих провідними національними бібліотеками світу. Окреслено перспективи впровадження порталів знань у бібліотечних сервісах України.
Ключові слова: бібліотечні портали знань, інтегрований доступ, інтелектуальний доступ, пов’язані дані, системи організації знань.

За даними карти сучасної науки від Science-Metrix, приблизно чверть сучасних наукових досліджень є міждисциплінарними, що значно змінює алгоритми пошуку джерел наукової інформації. Національні бібліотеки світу намагаються вирішити проблеми інтегрованого пошуку інформації, адаптуючи до своїх пошукових інтерфейсів досягнення сучасних веб-технологій та систем організацій знань.
Дослідники зарубіжних бібліотек починаючи з 2015 р. приділяють значну увагу впровадженню технологій управління знаннями та портальних рішень для організації інтелектуального доступу до електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів: Wimmer, H., Du, J., & Rada, R. (2019). Knowledge Portals: A Review; Blummer, B., & Kenton, J. M. (2018). Academic and Research Libraries' Portals: A Literature Review From 2003 to the Present; Jessy, A., Rao, M., & Bhat, S. K. (2016). Web portal: An E-content knowledge management tool; Oza, N. D., & Vala, D. D. (2017). Knowledge Management in Digital Era: Tools and Techniques for Accessing the Right Knowledge at the Right Time; Mane, M., & Panage, B. M. (2016). University library portal an effective knowledge management tool; Das S., Biswas S. (2015) Library knowledge portal: an advanced user interface for disseminating services. Такий інтерес до цієї тематики пов’язаний з значними змінами, що відбулись у бібліотечній технології під впливом бурхливого розвитку веб-середовища. У першу чергу серед основних сучасних трендів слід зазначити такі:
 реалізація «Функціональних вимог до бібліографічних записів» впровадження стандарту опису RDA «Resource Description and Access» - «Опис ресурсів і доступ», де одним із важливих елементів опису є поняття «Бібліографічних зв’язків»;
 новий підхід до опису ресурсів, що базується на розумінні того, що бібліографічний опис не є просто статичною «карткою», що ідентифікує даний документ (ресурс), а він має бути занурений у семантичну мережу зав'язків цього ресурсу з іншими за будь-якою ознакою (автором, цифровими ідентифікаторами, назвою, роком видання, видавництвом, томом, серією, джерелом публікації, перекладом, іншим виданням, персоналією, темою, повним текстом або цифровою копією, сайтом публікації тощо);
 користувач, який отримує опис ресурсу за гіперпосиланнями, повинен мати можливість перейти до пов’язаних ресурсів за будь-яким обраним параметром, зокрема зовнішніх: статей у Вікіпедії, WorldCat, Google Книг, Google Карти, Google Академія, WIAF (Віртуальний авторитетний файл).
Одним із важливих напрямів удосконалення інтелектуального доступу до бібліотечних ресурсів є технологія пов’язаних даних (Linked Data), що створює передумови для перетворення веб-ресурсу на онтологічну базу знань. Сервіси, засновані на технології пов’язаних даних, були впроваджені Бібліотекою Конгресу США, Британською бібліотекою, Національною бібліотекою Франції, Національною бібліотекою Іспанії. У 2018 році ІФЛА була створена профільна группа з вивчення питань пов’язаних даних Linked Data Special Interest Group. Технологія пов’язаних даних надає такі переваги: (1) агрегування даних з розподілених онлайн першоджерел, (2) створення нових зв'язків між ними і візуалізування їх, (3) збагачення даних за допомогою посилань на зовнішні ресурси. У 2017 році, у зв’язку з активним розвитком інформаційних технологій організації знань ІФЛА ініціювала перегляд основних функціональних вимог до бібліографічних записів (FRBR), що були задекларовані у 1998 році. Перегляд поглядів на бібліографічний опис пов’язаний з активним впровадженням та розвитком технологій середовищ пов’язаних даних.
Узагальнення всіх цих сучасних вимог до пошукового інтерфейсу бібліотечних інформаційних ресурсів спонукало формування поняття бібліотечного порталу знань, під яким ми будемо розуміти високоінтегровану інформаційну систему, призначену для надання єдиної точки доступу до різних ресурсів і послуг бібліотеки через онлайновий інтелектуальний інтерфейс користувача, який здійснює посередництво між інформаційними джерелами та користувачем у всіх аспектах діяльності: навчальної, виробничої, дослідницької, культурної тощо. Основу будь-якого порталу знань складає репозитарій цифрових ресурсів та система організації знань.
Зважаючи на ефективність портальних рішень та інструментарію пов’язаних даних для удосконалення доступу до бібліотечних ресурсів національні бібліотеки світу почали впроваджувати на власних сайтах портали доступу до бібліотечних даних. Серед найбільш розвинених бібліотечних порталів знань слід назвати такі:
• Бібліотека Конгресу США надає доступ до Linked Data Service
(Сервіс пов’язаних даних): предметні заголовки, класифікатори, авторитетні файли, тезауруси, фактографічні довідники; пошук в електронному каталозі супроводжує сервіс «Find It!» («Знайти Це!»), який дає змогу користувачу продовжити пошук за заданим запитом в WorldCat, Google (веб-пошук), Google Book та Google Scholar;
• проект Data Національної бібліотеки Франції (data.bnf.fr) надає можливість інтегрованого пошуку бібліотечних ресурсів через систему авторитетних файлів, завдяки чому користувач має можливість отримати незалежно від мови та форми запиту інформацію про всі наявні бібліотечні документи як в традиційному паперовому, так і в електронному форматі (наприклад, в е-бібліотеці Gallica);
• проект Datos Національної бібліотеки Іспанії (datos.bne.es) надає доступ до ресурсів бібліотеки через три основних авторитетних файли: імен, назв та тем; всі пошукові запити системи супроводжує інформація з іспанської Wikipedia, яка автоматично виводиться завдяки реалізації системи пов’язаних wiki-даних;
• експериментальний проект bnb.data.bl.uk пов’язаних даних Linked Data почала реалізовувати Британська бібліотека (British Library) на основі даних національної бібліографії Великої Британії та Ірландії, в межах проекту автоматично згенеровано множину онтологічно пов’язаних бібліографічних даних (імен, назв, тем).
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського реалізує декілька проектів, що впроваджують портальні рішення та середовище пов’язаних даних: інформаційний портал «Наука України: доступ до знань» та е-бібліотека «Україніка», що надають користувачам порталу НБУВ доступ до наукових публікацій, історичних документів, літератури та довідкової інформації через реалізовану онтологію пов’язаних даних. Ці сервіси надають можливість користувачу отримати інформацію про всі наявні у фондах бібліотеки документи незалежно від первинної точки входу, значно полегшують формулювання пошукового запиту та скорочують час отримання необхідної інформації. Аналогічний інструментарій було також впроваджено в межах партнерських проектів НБУВ: портал Інституту історії України (енциклопедія, е-бібліотека, бібліографія, вебліографія) та е-Архів Михайла Грушевського (пов’язані особи). Спільність стандартів впроваджених рішень створила умови для організації взаємозв’язків наукових проектів, важливих для надання професійного доступу дослідникам до ресурсів національної спадщини України.
Терміни та технології систем організації знань, пов’язаних даних, онтологій, семантичного вебу активно впроваджуються у бібліотечну діяльність сучасних національних та наукових бібліотек, що надає можливість створювати зручні пошукові сервіси для користувачів, зорієнтовані на виконання складних запитів з пошуку авторів, творів та необхідних тем. Зокрема, для науковців оперативно отримувати інформацію про наявні джерела наукової інформації.

UDC 024:005.94+024:004
Lobuzina Katherina,
Doctor of Science in Social Communications,
Senior Research Fellow,
Director of the Institute of Information Technologies,
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
KNOWLEDGE PORTAL OF NATIONAL LIBRARY
The main changes in library technology and directions of library research, related to the introduction of portal solutions and knowledge management systems into the library activity are considered. The characteristics of the library portal of knowledge and linked data systems are presented. The advantages and tools of knowledge portals implemented by the leading national libraries of the world are analyzed. Prospects of introduction of knowledge portals in library services of Ukraine are outlined.
Keywords: library knowledge portals, integrated access, intellectual access, linked data, knowledge management systems.