«Трансформація інформаційної функції бібліотек в інформаційно-аналітичну під впливом реалізації інформаційних запитів органів державної влади»

Тези доповіді

Валентина Пальчук,
мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ


Сучасні тенденції розвитку базових функцій інформаційно-аналітичних підрозділів бібліотек

На всіх етапах розвитку людської цивілізації з часу виникнення бібліотек їх функціонування зумовлене соціальною затребуваністю. У структурі соціальних запитів завжди важливими були ті, що пов’язані із організацією суспільства, вдосконаленням управлінської діяльності, відповідними інформаційними обмінами. Відповідно розвивався і спектр бібліотечних функцій. У 90-ті роки сформувалося кардинально нове бачення розвитку бібліотечної діяльності, визначення її завдань і цілей у задоволенні інформаційних потреб українського суспільства. Усе більш зростаючі обсяги інформаційних потоків на основі широкого впровадження в усі галузі суспільної діяльності інформаційно-телекомунікаційних технологій зумовили розвиток інформаційної інфраструктури в напрямі орієнтації на інтелектуально-інформаційні види діяльності, що передбачають роботу з великими обсяги інформації, яка проходить певне аналітичне опрацювання і набуває необхідних функціональних ознак її використання в суспільній практиці. У результаті отримали поштовх до різноманітних напрямів розвитку інформаційні центри, що спеціалізуються на виробництві і продажу різних за тематикою і призначенням БД (фактографічних, бібліографічних, повнотекстових і т. п.), інформаційно-аналітичних матеріалів (дайджестів, оглядів і т. п.), орієнтованих на користувачів, що бажають отримати оперативний інформаційно-інтелектуальний продукт за індивідуально сформованими запитами.
У зв’язку з цим, суспільна затребуваність визначила напрями змін акцентів у системі проявів соціальних функцій бібліотек. Значна увага приділяється реалізації інформаційної функції, що з розвитком електронних технологій надає бібліотечним закладам статусу рівноправного партнера серед інших суспільних інститутів у розвитку українського суспільства на нових інформаційних засадах. Інформатизація не лише дала можливість доступу суспільства до наявних інформаційно-інтелектуальних ресурсів вітчизняного і зарубіжного виробництва, але й створила можливості для масового продукування нової інформації у все зростаючих обсягах. У зв’язку з цим зміст інформаційної функції бібліотеки у все більшій мірі пов’язується з генерацією інформації про інформацію чи «інформації на базі інформації».
Що ж стосується управлінських структур, то інформаційне забезпечення їх діяльності в Українській державі набуває особливого значення. По відношенню до цієї категорії користувачів реалізація і розвиток інформаційної функції набуває значної виразності в бібліотечній діяльності. Це означає, що для бібліотеки її функції визначаються залежністю від інформаційних потреб як окремих груп (категорій) її користувачів, так і суспільства в цілому. Тобто, завдання полягає в тому, щоб визначити, які методологічні, організаційні і програмно-технологічні засади необхідно впроваджувати в бібліотечну діяльність, який асортимент інформаційних продуктів та послуг із відповідною інформаційно-тематичною змістовністю необхідно надавати корпоративним користувачам в процесі їх обслуговування тощо.
Практика вдосконалення реалізації інформаційної функції бібліотек у процесі співробітництва з управлінськими, політичними, економічними структурами, науковими центрами зумовлює відповідно до запитів цих користувачів посилення аналітичної складової в їх обслуговуванні. Дана тенденція бібліотечного обслуговування у свою чергу визначила вектор розвитку інформаційної функції. Потреба в інформаційно-аналітичних продуктах бібліотек обумовлена об’єктивним запитом користувачів, і особливо – у середовищі владних структур, одержати уявлення про основні тенденції змін в змістовному наповненні великих масивів інформації, що відображає розвиток суспільних процесів.
Активізація процесу посилення аналітичної складової на базі вдосконалення технології аналітико-синтетичної обробки великих масивів інформації в бібліотеках створило умови для трансформації традиційної інформаційної функції в інформаційно-аналітичну. У даному разі йдеться не лише про виробництво відповідних видів інформаційно-аналітичної продукції (фактографічні, реферативні тощо). Вагомого значення набуває організація досліджень на базі опрацювання масивів інформаційно-інтелектуальних ресурсів з метою виявлення і передбачення проблемних ситуацій у керованій сфері при вивченні суспільних процесів, розробки рекомендацій щодо їх подолання та підготовка необхідних інформаційно-аналітичних матеріалів, що стають підґрунтям для прийняття управлінських рішень.
Розвиток інформаційно-аналітичної функції діяльності бібліотек передбачає підвищення аналітичного рівня продуктів бібліотеки як результат використання інтелектуальних технологій опрацювання інформації, що сприятиме якісному інформаційному забезпеченню процесу управління. Він проходить шлях від аналітико-синтетичної і логічної переробки первинних документів, яка передбачає інформаційне згортання, до «якісно-змістовного перетворення інформації, що функціонально перетинається з науковою (виробництво нового знання) і управлінською (розробка варіантів рішень, моделей тощо) діяльностями». Процес реалізації інформаційно-аналітичної функції пов’язаний із виробництвом бібліотечних продуктів, що передбачає проведення опрацювання інформації на семантичному (змістовному) рівні з додатковим дослідженням сфери управління, детальним розбором проблемної ситуації, життєво важливих процесів суспільства в режимі інформаційного моделювання суспільних проблем, варіантів розвитку подій, моделей конкретних дій у проблемних ситуаціях тощо, з обов’язковим вмістом умовиводів і винесенням висновків, рекомендацій, наданням прогнозів і т. п.