Кооперація як резерв розвитку діяльності бібліотек ВНЗ

Тези доповіді

У сучасному світі глобальної інформатизації змінюється роль та розширюються функції бібліотек як основних накопичувачів інформаційних ресурсів. Модернізація вищої освіти диктує необхідність інтенсивних змін у роботі бібліотек ВНЗ і відкриває для них можливості стати потужними інформаційно-комунікаційними центрами, сприяти розвитку їхніх соціальних та освітніх функцій.
Стратегія розвитку сучасної бібліотеки базується на використанні новітніх інформаційних технологій, які повинні охоплювати всі основні технологічні процеси – від формування до ефективного використання бібліотечно-інформаційних ресурсів. Основне завдання сучасної вузівської бібліотеки полягає в постійному вдосконаленні традиційних і запровадженні нових форм і методів діяльності, насамперед упровадженні бібліотечних технологій, спрямованих на поліпшення якості обслуговування усіх категорій користувачів. Визначальним у цій справі є рівень інформаційно-бібліотечного обслуговування, максимальне забезпечення діяльності вузу навчально-методичними комплексами, доступом до світових баз даних. Бібліотека виступає посередником між постійно зростаючим потоком інформації та її користувачами і в підсумку стає гарантом якості освіти.
Нині рівень бібліотечного сервісу вийшов за рамки окремої бібліотеки. Необхідність економії фінансових і технічних засобів, обміну інформацією підштовхує бібліотеки до координації і кооперування діяльності. Логічним наслідком такого такої взаємодії стала поява бібліотечних систем і мереж.
Нинішній освітній процес вимагає залучення великого об’єму різноманітних інформаційних джерел. При цьому для користувачів стає неістотним наявність у конкретному бібліотечному фонді необхідних документів. Сучасні комунікаційні технології передбачають глобальне розширення способів доставки інформації: від традиційної видачі книги з бібліотечного фонду і міжбібліотечного абонемента до доступу до повнотекстової бази даних і електронної доставки документа через локальну або глобальну мережу.
Сьогодні координація і кооперація – не модний експеримент, а необхідний засіб існування бібліотек. Звідси, головною метою для інформаційно-бібліотечних закладів є формування єдиного інформаційного простору на основі об’єднання і взаємовикористання ресурсів та інтеграція в регіональний, національний, європейський та світовий простір.
Основне соціально-культурне призначення бібліотечних корпорацій та консорціумів полягає в збагаченні інформаційних ресурсів кожної бібліотеки через взаємообмін інформацією, допомозі в модернізації та оптимізації управління бібліотечними ресурсами. Виділяють дві форми корпоративної роботи бібліотек: регіональні корпорації, в основу яких покладені загальні інтереси бібліотек, розміщених в одному регіоні, і тематичні корпорації, що використовують переваги спільного застосування документів та інформації певної тематичної спрямованості. Застосування обох форм корпоративності, як універсального технологічного механізму міжбібліотечної інтеграції, може використовуватись у різних циклах бібліотечно-інформаційної діяльності: комплектуванні, каталогізації, інформаційному забезпеченні, бібліотечному обслуговуванні. Залежно від рівня інтеграції бібліотечної корпорації її учасники застосовують наперед обумовлені форми взаємодії, серед яких обмін адресно-довідковими даними, корпоративна каталогізація літератури, допомога в ретроконверсії фондів, електронна доставка документів, координація комплектування.
Кооперація бібліотек дає можливість значно скоротити їм витрати на традиційні бібліотечні процеси, які в більшості з них дублюються. Таким шляхом пішли всі зарубіжні бібліотеки та бібліотеки Російської Федерації. Нині українські бібліотеки, напрацювавши певний досвід, певний програмний продукт мають можливість вирішувати свої питання, використовуючи переваги корпоративної діяльності. Однак, слід констатувати досить повільні темпи кооперації українських бібліотек і нагальну необхідність її активізації.
Основна вимога до учасників корпоративної системи – використання програмного продукту «ІРБІС», української версії тезаурусу, єдиного комунікативного формату, повний аналітичний розпис всіх статей в журналах («від корінця до корінця») та створення анотацій для Центрально-українського кооперативного каталогу (ЦУКК). Бібліотеки дотримуються однакових визначених підходів до методики предметизації, єдиних стандартів створення бібліографічних записів.
Сучасний рівень розвитку комунікаційних каналів і засобів, електронних видань, пошукових систем знімає раніше існуючі обмеження територіальної близькості бібліотек, що дозволяє створювати міжбібліотечні об’єднання не лише в межах регіону, а й на міжрегіональному рівні. В Україні переважна більшість таких проектів створюється за профільними ознаками – галузевими чи тематичними. Найчастіше цілями таких об’єднань є забезпечення рівного доступу учасників об’єднання до своїх каталогів, зниження витрат на придбання видань, колективна обробка й використання наявних і щойно придбаних бібліотечних ресурсів.
Особливість розвитку українських бібліотечних корпоративних об’єднань полягає в тому, що взаємодія бібліотечних установ різних типів та форм власності вдало розвивається на регіональному рівні.
Для бібліотек-учасниць корпоративна діяльність дає значний економічний ефект: зменшується навантаження бібліографів по обробці видань, прискорюється процес формування електронної бази даних систематичної картотеки статей (БД СКС) для всіх учасниць проекту, які мають постійні можливості для обміну досвідом шляхом отримання оперативної інформації за допомогою електронної пошти та особистих контактів.
Таким чином, бібліотеки ВНЗ розглядаються як особливо важлива частина освітнього, наукового та культурного простору. Це змушує їх активізувати пошуки свого місця в інформаційній інфраструктурі суспільства. Тому питання формування інтеграційних моделей бібліотек, їхньої кооперативної взаємодії, співпраці та інтеграції в єдину систему є провідними напрямами сучасного розвитку вузівських бібліотек.
Питання розвитку бібліотечних корпоративних об’єднань необхідно вирішувати на загальнонаціональному рівні якнайшвидше, щоб Україна ввійшла повноправним членом до світового інформаційного середовища. Кооперативні засади дозволяють заощадити колосальні фінансові ресурси, зекономити час на науково-технічну обробку документів, уникнути дублювання, покращити оперативність та якість обслуговування користувачів тощо. Все це сприяє створенню єдиного інформаційного простору України та подальшій інтеграції у світове інформаційне суспільство.
Практика створення бібліотечних об’єднань в Україні свідчить про те, що вони відтворюють аналогічні процеси, які відбувалися в цій сфері в зарубіжних бібліотечно-інформаційних структурах. Це дає можливість не повторювати помилок, а динамічно втілювати найбільш ефективні підходи.
Вузівські бібліотеки тісно пов’язані із зовнішнім світом, тому партнерство, координація і кооперація діяльності стають для них найважливішими формами життя в соціумі, необхідними умовами здійснення своїх функцій. Інформатизація освіти, автоматизація бібліотек, упровадження нових інформаційних технологій, поява електронних видань, міжбібліотечної взаємодія, інтеграція локальних документних ресурсів вузівських бібліотек в єдине загальнодоступне освітньо-інформаційне середовище – фактори, що позитивно впливають на інтенсивність і якість, як процесу навчання, так і наукових досліджень у вузах України.