Сучасна бібліотека як аналітичний центр зі збору та архівування мережевих ресурсів

Тези доповіді

Тарасенко Н. В.
м. н. с., СІАЗ НБУВ

Сучасна бібліотека як аналітичний центр зі збору та архівування мережевих ресурсів
Бібліотеки здавна є невід’ємною частиною інформаційного простору і традиційно покликані забезпечувати формування найбільш повного в державі зібрання вітчизняних і зарубіжних видань на всіх видах носіїв інформації. Внаслідок розвитку процесів інформатизації суспільства, комп'ютеризації діяльності соціальних інститутів (органів державної влади, шкіл, вищих навчальних закладів, сфери виробництва та послуг, системи охорони здоров'я тощо), сьогодні все більша частка припадає на інформацію, яка створюється, існує, зберігається та споживається виключно в електронному вигляді. Практично кожен громадянин у своєму повсякденному житті стикається з пошуком, обробкою, копіюванням чи розповсюдженням електронної інформації. Це корінним чином змінило інформаційні запити людей, їх вимоги до бібліотечного обслуговування, що в свою чергу, призвело до змін у читацькому складі, мотивах звернення до бібліотек, читацьких пріоритетах, а це, у кінцевому підсумку, вплинуло на склад інформаційних ресурсів бібліотек, які, окрім звичних друкованих видань, доповнилися електронними ресурсами. Електронна форма інформації надала змогу зберігати її надійніше й більш компактно та розповсюджувати набагато оперативніше і ширше.
Нині значна частина електронних документальних ресурсів існує лише в глобальних комп’ютерних мережах. За своїм характером мережеві ресурси є плинними, вони постійно оновлюються, витісняючи створені раніше. У результаті не збережена вчасно інформація втрачається, що створює істотні проблеми для користувачів. Відтак, завдання відбору мережевих ресурсів, їх нагромадження, довгострокове збереження та організація доступу до їх подальшого використання сьогодні набуває особливої актуальності для інформаційної спільноти взагалі та наукової бібліотеки, як невід’ємної її частини.
Суттєвою перевагою бібліотеки у цьому контексті є можливість забезпечення взаємозв’язку мережевих інформаційних ресурсів з традиційними - друкованими ЗМІ, журнальними, книжковими виданнями, що надає можливість формування найбільш повного та всеохоплюючого інформаційного зрізу тієї чи іншої проблеми.
Частково проблему архівування мережевих інформаційних ресурсів сьогодні вирішують пошукові системи та каталоги ресурсів Інтернет. Вони кумулюють та упорядковують інформацію мережевих ресурсів і, в ряді випадків, зберігають ключові фрагменти публікацій. Однак, завдання архівування повних текстів публікацій існуючими пошуковими системами Інтернет не вирішується.
Збір ресурсів Інтернету для цілей довготривалого збереження і надання доступу до них може також здійснюватися автоматично за допомогою програм-роботів або шляхом вибіркового відбору, глибокого збору та архівування сайтів. Результатом автоматичного збору мережевих ресурсів, або веб-харвестінгу (Web-harvesting - від англ. harvest – збирати врожай), є всі матеріали певного сегмента мережі в момент збору даних. Веб-харвестінг здійснюють програми-роботи, або веб-кроулери (Web-crawler - від англ. to crawl - повзти), засновані на тих самих принципах, що й пошукові машини. Якість і повнота результатів веб-харвестінга залежать від використовуваних роботів, які постійно удосконалюються. Але поки що кроулери можуть збирати тільки поверхневу інформацію, а глибинні матеріали залишаються неохопленими.
Важливим аспектом досліджуваної проблематики є визначення принципів відбору мережених інформаційних ресурсів, які підлягають архівуванню. Загальноприйнятою є точка зору, що джерелом поповнення фонду бібліотеки можуть бути Інтернет-ресурси будь-якого формату, якщо вони відповідають тематичним, видовим критеріям відбору і бібліотека має програми-клієнти для їх використання. Обмеження за способом подання документів мають значення лише тоді, коли документ не можна конвертувати у формати, прийняті в даній бібліотеці.
Складовою архіву, насамперед, мають стати колекції наукових та суспільно значущих документів національної складової Інтернет, тобто слід забезпечити повноту відображення в архіві публікацій, створених на території держави. Архів має включати також колекції зарубіжних мережевих науково-інформаційних ресурсів.
Водночас об’єктами комплектування не можуть виступати ресурси, що містять визначену чинним законодавством шкідливу інформацію, а саме, заклики до насильства, розпалювання расової та міжнаціональної ворожнечі тощо.
Оскільки аналітична обробка мережевих ресурсів нині широко затребувана у різних галузях діяльності людини, бібліотека, серед іншого, має зосереджуватись як на наданні доступу до аналітичної інформації, представленої в мережі Інтернет, так і на виробленні власних продуктів аналітичного спрямування. Таким чином бібліотека надає не лише технічні можливості доступу до первинної, необробленої інформації, а й створює якісно інший рівень доступу – інтелектуальний, який надає структуровану, систематизовану інформацію, зріз по певній проблемі, зроблений на основі аналізу великих масивів первинних джерел. Це значно скорочує час пошуку та обробки необхідної інформації, підвищує ефективність її використання, водночас потребуючи значних інтелектуальних та наукових технологій.
Успішним досвідом у цьому напрямі є діяльність Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ), що працює в структурі національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського. Однією з важливих складових джерельної бази інформаційно-аналітичних продуктів СІАЗ є мережеві ресурси - інтернет-видання, електронні версії друкованих ЗМІ, спеціальні інтернет-проекти, сайти владних структур, наукових установ, громадських і політичних організацій, галузеві електронні ресурси. Моніторинг та відбір інформації здійснюється за визначеними напрямками, серед яких: розвиток науки в Україні, проблеми інформатизації, україно-російські відносини, регіональні конфлікти, розвиток соціальних мереж тощо.
Збиранням та архівуванням мережевих інформаційних ресурсів у НБУВ опікується відділ формування і обліку електронних інформаційних ресурсів (ВФЕІР), створений у 2010 р. з метою впровадження нової форми інформаційної діяльності – обслуговування читачів повнотекстовими мережевими ресурсами Інтернет. Основними функціями відділу є формування і опрацювання зібрання інформаційних ресурсів українського сегмента Інтернету і актуальних для країни зарубіжних мережевих матеріалів у рамках вирішення завдань програми «Бібліотека-ХХІ».
На сьогодні українськими бібліотекознавцями здійснено низку досліджень щодо теоретичних та практичних аспектів архівування бібліотеками мережевої інформації, а також накопичено певний практичний досвід, який, однак, не має належного наукового узагальнення в контексті вивчення аналітичних аспектів створення архівів мережевих ресурсів. Це створює необхідність розв'язання низки питань щодо подальшого удосконалення діяльності бібліотек з організації комплектування її фондів інформаційними ресурсами мережі Інтернет, забезпечення їх надійного зберігання та ефективного використання в інтересах суспільства.