МІЖНАРОДНІ ІДЕНТИФІКАТОРИ В АВТОРИТЕТНІЙ РОБОТІ

Тези доповіді

УДК 001.8:004.891]:003.623:025.32
Ісаєва Ольга Володимирівна,
науковий співробітник,
ORCID 0000-0002-8936-6361,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
Дорош Марина Вікторівна,
молодший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
Власова Тетяна Юріївна,
молодший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна

МІЖНАРОДНІ ІДЕНТИФІКАТОРИ В АВТОРИТЕТНІЙ РОБОТІ

Розвиток комп'ютерних технологій актуалізував питання про розширення складу записів авторитетного файла. Авторитетні файли, які створюються в НБУВ, доповнені довідковою інформацією, а також посиланнями на міжнародні системи ідентифікації імен / назв осіб / організацій, становлять основу інфраструктури наукових комунікацій. Це підвищує продуктивність пошуку у вебсередовищі.
Ключові слова: нормативний контроль, авторитетний контроль, авторитетні файли, міжнародні ідентифікатори.

Розвиток бібліотечної галузі сьогодні визначається адаптацією до умов цифрової культури, прагненням до розширення знаннєвих кордонів. Використання сучасних технологій та світових практик реалізації багатоаспектного пошуку дає бібліотекам можливість формувати необмежений за обсягом інформаційний ресурс; інтегрувати всі види інформації на всіх існуючих носіях; забезпечити доступ читачеві / користувачеві до будь-якої відкритої інформації в будь-якому місці планети. Саме це аргументує наявність в структурі авторитетного запису (АЗ) окрім традиційних «авторитетних полів» на імена/назви осіб/організацій, міжнародних ідентифікаторів пошукових систем ISNI, VIAF, WorldCat. Вони прив’язують авторитетний файл (АФ) НБУВ до міжнародного вебсередовища і передбачають можливість подальшого поповнення цих систем даними українських національних АФ стосовно осіб: імен видатних українських науковців, діячів культури, освіти, що ще повніше презентує Україну в міжнародному середовищі. Використання міжнародних ідентифікаторів у структурі АЗ НБУВ наближає авторитетний контроль до методики нормативного контролю в вебсередовищі.
Міжнародні ідентифікатори надають можливість продовжити пошук в каталогах інших бібліотек світу; ці ідентифікатори також додаються до біографічних статей Вікіпедії в зоні нормативного контролю.
Порівнюючи поняття авторитетного та нормативного контролю, слід відзначити їх особливості, враховуючи розмитість їх визначень.
Нормативний контроль у бібліотечній справі — це організація бібліотечних каталогів та бібліографічної інформації шляхом створення унікальних заголовків, які послідовно використовуються у каталогах та працюють разом з іншими технологічними даними. Каталогізатори національних бібліотек присвоюють кожній сутності (автор, установа тощо) унікальний текстовий ідентифікатор, який послідовно використовується для однозначного опису всіх відсилань до цієї сутності, навіть якщо це варіант запису, псевдонім або криптонім. Унікальний заголовок дозволяє отримати усю релевантну інформацію, включаючи відомості пов'язані з даними сутностей. Нормативний контроль функціонує у конкретній базі даних та містить зв'язки з іншими сутностями й іншими базами. Тому нормативний контроль є різновидом бібліографічного контролю та нормативного словника. Нормативний контроль супроводжується міжнародними ідентифікаторами, що уможливлює пошук у каталогах світових бібліотек, не зважаючи на різні правила формулювання пошукових точок доступу і різні національні стандарти каталогізації.
Особливостями нормативного контролю можна вважати наступне:
• збагачення даних за допомогою посилань на зовнішні ресурси;
• спрощення пошуку: у запитах можна використовувати логічні оператори І, АБО, НІ та інші;
• забезпечення релевантності пошуку;
• підвищення ефективності каталогізації;
• розширення інформаційних ресурсів бібліотеки завдяки додатковій інформації, а саме: de facto в конкретній бібліотеці відсутній конкретний документ, але є інформація про його наявність в інших бібліотеках;
• зменшення кількості помилок в інформаційних базах даних (наприклад, друкарських, видавничих тощо).
Авторитетний контроль як засіб управління інформаційними масивами електронного каталогу визначається через комплекс процесів із підтримки однаковості, постійності, логічності, сумісності та взаємодії різних форм представлення точок доступу до каталогізаційних записів і створення зв’язків між ними в середовищі різних носіїв інформації [3].
Авторитетний контроль як окрема предметна галузь нараховує вже понад сорок років існування. Часом відліку можна вважати 1974 р., коли на Міжурядовій конференції ЮНЕСКО у програмі IFLA «Універсальний бібліографічний контроль» була сформульована принципова для авторитетного контролю засада, а саме: відповідальність за встановлення авторитетної форми імен авторів (індивідуальних і колективних) для кожної країни та покладення на національні бібліографічні агентства надання авторитетних переліків цих імен [7].
Як складова нормативного контролю виступає WorldCat – найбільша у світі бібліографічна база даних. Вона була заснована у 1967 році американським бібліотекарем Фредом Кілгуром. База створюється спільними зусиллями більш ніж 72 000 бібліотек з 171 країни світу. WorldCat з кожним днем розширюється, база даних містить сотні мільйонів бібліографічних записів на 470 мовах. Вона призначена для забезпечення доступу до ресурсів Інтернету, де більшість користувачів починають свій пошук інформації [2]. З серпня 2006 р. вільний доступ до пошуку у цій БД став можливим з вебсторінки worldcat.org.
WorldCat зберігає записи з державних і приватних бібліотек в усьому світі. Програма Open WorldCat доповнює базу даних WorldCat OCLC бібліотечними матеріалами, доступними для вебкористувачів на популярних інтернет-пошуковиках, бібліографічних та книготорговельних сайтах. У жовтні 2005 року, технічний персонал OCLC розпочав вікіпроект, що дозволяє читачам додавати коментарі і структуроване поле інформації, пов'язаної з будь-яким записом WorldCat.
WorldCat.org дозволяє вести одночасний пошук у всіх задіяних бібліотеках, а також знаходити необхідну інформацію в бібліотеці поблизу (на різній відстані у км від місцезнаходження шукача). Об’єктами пошуку слугують книжкові видання, музичні компакт-диски і відео, статті та цифрові матеріали (наприклад, аудіокниги), які можна не тільки переглянути, але й завантажити безпосередньо через сайт. Користувачеві в електронному вигляді доступні також фотографії історичного значення; та цифрові версії рідкісних документів, до яких нема безпосереднього доступу. Сайт надає можливість отримати додаткову консультацію через посилання «Запитай бібліотекаря» та інші служби, додати свій відгук про отримані послуги або надати уточнюючі дані про інформаційні ресурси.
Не можна не відзначити, що в системі WorldCat дати життя особи є єдиною складовою з іменем і не завжди є повними: не зазначена дата смерті. Це пояснюється тим, що національні бібліотеки, які надають інформацію, простежують актуальність даних, насамперед, заголовків національних авторитетних файлів.
Враховуючи, що WorldCat є агрегованим бібліотечним ресурсом, він пов’язаний з іншими міжнародними системами ідентифікації, такими як ISNI та VIAF, посилання на які також присутні в авторитетних записах НБУВ.
До міжнародної системи ідентифікації відноситься ISNI.
ISNI – це сертифікований ISO глобальний стандарт для ідентифікації мільйонів авторів творів і тих, хто займається їх розповсюдженням, в тому числі письменників, художників, виконавців, дослідників, продюсерів, видавців, агрегаторів, персоналій та багатьох інших. ISNI є частиною сімейства міжнародних стандартних ідентифікаторів, які включають в себе ідентифікатори осіб у всіх репертуарах творчої діяльності, наприклад, DOI, ISAN, ISBN, ISRC, ISSN, ISTC і ISWC, слугує для швидкого, точного і простого пошуку.
Ідентифікатор складається з 16 цифр, розділених на чотири блоки. Стандарт був розроблений під егідою міжнародної організації зі стандартизації (ISO) як проект міжнародного стандарту 27729, і опублікований 15 березня 2012 року. За розробку стандарту відповідає технічний комітет ISO 46, підкомітет 9 (TC 46 / SC 9).
Особливо важливим є перелік взаємозв’язаних назв (тимчасових колективів, установ, видавництв тощо), імен співавторів та інших осіб, пов’язаних з інтелектуальною діяльністю. Окремий інформаційний блок містить посилання до пов’язаних понять та статей Вікіпедії різними мовами.
ISNI надає можливість переходу до інших міжнародних ідентифікаторів.
Окрім реєстрації імен осіб ідентифікатор ISNI присвоюється також псевдонімам. Якщо автор публікувався під різними іменами (дівоче, після одруження) або псевдонімами, кожне таке ім'я отримає свій власний ISNI, що пояснюється назвою ідентифікатора імені, а не особи.
Наявність декількох ідентифікаторів ISNI, які відносяться до однієї особи, пояснюється різними родами діяльності цієї особи в різних базах даних. Відповідно до системи ISNI, функціонує зв’язок між цими ідентифікаторами.
Ідентифікатор об'єднує також всі можливі форми написання імені (наприклад, М. М. Амосов або Микола Амосов або Микола М. Амосов, Амосов М. М.).
Структура авторитетних записів на особу/установу в НБУВ має іншу методику: цифровий ідентифікатор прив’язується до особи/установи, а не до імені/назви та об’єднує усі форми імені/назви, що робить структуру авторитетних даних компактнішою та ефективнішою для пошуку в рамках локальної бази даних.
ISNI може використовуватися бібліотеками та архівами при обміні інформаційними каталогами, для більш точного пошуку інформації в мережі Інтернет і в базах даних, а також може допомогти в дотриманні прав інтелектуальної власності на міжнародному рівні в цифровому середовищі.
Враховуючи основний напрям авторитетної роботи в НБУВ (науковці та наукові установи), особливе значення для наукових дослідників має зарезервований блок ISNI ідентифікаторів, який називається ORCID (Відкритий ідентифікатор дослідника і автора досліджень), який координується окремою організацією. Дослідники мають право створити і отримати власний номер ORCID. На підставі цього реєстраційного номера науковці забезпечують собі: коректну цитованість своїх статей (статті не «втрачаються» пошуковими системами), можливість подавати свої статті в престижні міжнародні наукові видання, можливість формування особистого рейтингу. Дії ISNI та ORCID ретельно координуються.
Технологія пов’язаних даних була також використана під час створення міжнародного бібліотечного сервісу VIAF – Віртуальний міжнародний авторитетний файл.
VIAF – спільний міжнародний проект національних бібліотек і організацій, які формують авторитетні файли імен. Головна мета проекту – забезпечити бібліотечну спільноту та інформаційні агентства широким і зручним доступом до основних світових авторитетних файлів імен/найменувань.
Чотири організації − Бібліотека Конгресу США (LC), Німецька бібліотека (DNB), Національна бібліотека Франції (BNF), Онлайн Комп’ютерний Бібліотечний Центр (OCLC) − виконують роль керівників в консорціумі, маючи загальну відповідальність за VIAF, хостинг VIAF та постачання програмного забезпечення, а також бібліографічний зміст даних. Інші організації, які пізніше приєдналися до консорціуму, взяли на себе зобов’язання надавати локальні файли та приймати участь в просуванні VIAF.
Більшість національних бібліотек та інших бібліографічних агенцій створюють авторитетні файли імен осіб, найменувань організацій та інших об'єктів для підтримки їх однаковості в бібліографічних записах, що уможливлює групування бібліографічних даних в єдину глобальну службу авторитетного контролю в рамках корпоративних міжнародних проектів, таких як WorldCat (OCLC) і Європейська бібліотека (The European Library, TEL).
Установи, які беруть участь у проекті, надають авторитетні та бібліографічні дані в відповідності з встановленими правилами і практикою функціонування VIAF. В цих даних виявляються однорідні авторитетні дані для будь-якого об'єкта, просліджується їх співвідношення між собою і зв'язування в єдиний «Суперавторитетний запис», або «хмару записів» [1].
Метою VIAF є відкритість для різних стандартів, форматів, правил каталогізації, що робить VIAF хабом (центральним вузлом мережі) для авторитетних файлів партнерів. Завдяки цьому, VIAF приділяє увагу всім без виключення стандартам та моделям своїх партнерів, що постачають дані до загального ядра. Рада VIAF з представниками кожного VIAF-партнера, консультується з OCLC з метою поліпшення VIAF; вона підтримує унікальну спільноту OCLC для обговорення авторитетних даних у світі [6].
Архітектурно VIAF являє собою модель, розроблену для забезпечення інтероперабельності різних АФ, а саме здатності до взаємодії та функціонування на практичному рівні АФ різних установ з різних країн [5].
Треба зазначити, що функція VIAF полягає в об’єднанні існуючих авторитетних файлів різними мовами в єдиний кластер, що робить використання авторитетних даних більш доступним не тільки для бібліотечної, але й для інших спільнот (архівних, музейних, наукових тощо) [8].
Проект створення VIAF сприяє розширенню універсального бібліографічного обліку, дозволяючи:
1) співіснувати національним (регіональним, локальним тощо) відмінностям в прийнятих формах імен об'єктів;
2) підтримувати інтереси користувачів авторитетних і бібліографічних даних, що належать до різних мовних співтовариств.
Запису VIAF присвоюється стандартний унікальний номер, що об’єднує увесь набір первинних записів, а також посилання на оригінальні джерела. Дані знаходяться у вільному доступі через інтернет і можуть бути використані для досліджень і обміну через фонди бібліотек в електронному вигляді. Взаємне оновлення здійснюється по протоколу Ініціативи відкритих архівів (OAI).
Використовуючи інтерфейс сайту VIAF, система дозволяє здійснювати пошук бібліографічних записів мовою оригіналу та користувача. Представлення даних відбувається шляхом злиття записів з однаковими іменами. Під час пошуку використовується внутрішня індексація. Це було зроблено для того, щоб виключити накладення й уникнути перевантаження сайту.
Наявність в АЗ посилань на міжнародні системи ідентифікації надасть читачеві можливість знаходження інформації в світовому бібліотечному просторі, уникаючи багатокрокових етапів пошуку конкретної особи / організації з усім спектром взаємопов’язаних даних.
Таким чином, перспективною технологією організації доступності та зв’язків даних у вебсередовищі сьогодні є впровадження одної з ключових технологій Семантичного Вебу – принципів пов’язаних даних (Linked Data). Технологія пов’язаних даних надає такі переваги: (1) агрегування даних з розподілених онлайн першоджерел, (2) створення нових зв'язків між ними і візуалізація їх, (3) збагачення даних за допомогою посилань на зовнішні ресурси, такі як: WorldCat, ISNI, VIAF [4].

Бібліографічні посилання
1. Земсков А. И. Новые формы обработки электронных документов. Науч. и техн. б-ки. 2013. № 8. С. 44–51.
2. Ісаєва О. В., Дорош М. В., Власова Т. Ю. Інтелектуальний пошуковий інструментарій знаннєвих ресурсів у порталі "Наука України". Бібліотечний вісник. 2019. № 2. С. 10−15.
3. Ісаєва О. В. Місце авторитетної роботи в пріоритетних напрямках діяльності наукової бібліотеки. Бібліотека. Наука. Комунікація: формування нац. інформ. простору = Library. Science. Communication: the formation of a national information space. Матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 21−23 жовт., 2016 р.). Київ, 2016. С. 365−370.
4. Лобузіна К. В. Пов’язані дані: основа організації семантичних бібліотечних вебресурсів. Бібліотека. Наука. Комунікація. 100-річчя Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 6−8 лист., 2018 р.). Київ, 2018. С. 355−360.
5. Стегаева М. В. Виртуальный международный авторитетный файл как перспективное направление развития авторитетних файлов. Науч. и техн. б-ки. 2017. № 2. С. 111–121. URL: http://www.gpntb.ru/ntb/ntb/ 2017/2/NTB2_2017_%D0%905_13.pdf. (дата звернення: 23.05.2019).
6. Angjeli А., MacEwan A., Boulet V. ISNI and VIAF – Transforming ways of trustfully consolidating identities. IFLA WLIC 2014 - Libraries, Citizens, Societies: Confluence for Knowledge. Session 86 - Cataloguing with Bibliography, Classification & Indexing and UNIMARC Strategic Programme. (Lyon, France,16-22 August, 2014). URL: https://www.researchgate.net/publication/274374584 (дата звернення: 22.05.2019).
7. Tillett B. B., Bourdon F., Danskin A., MacEwan A., Murtomaa E., Willer M.. Mandatory data elements for internationally shared resource authority records. Report of the IFLA UBCIM Working group on minimal level authority records and ISADN. IFLA UBCIM Programme. Frankfurt, 1998. URL : https://archive.ifla.org/ubcim/p1996-2/mlar.htm (дата звернення: 22.05.2019).
8. Tillett B. B. The Virtual International Authority File [Presentation] Giornata di studio sul controllo di autorità nel Servizio Bibliotecario Nazionale (Rome, 22 Nov. 2002). URL: http://www.iccu.sbn.it/upload/documenti/TillettAF.ppt. (дата звернення: 23.05.2019)

References
1. Zemskov, A. I. (2013). Novye formy obrabotki elektronnykh dokumentov [New forms of processing of electronic documents]. Nauch. I Tekhn. B-ki, 8, 44-51. [In Russian].
2. Isaieva, O. V., & Dorosh, M. V., Vlasova, T. Yu. (2019). Intelektualnyi poshukovyi instrumentarii znannievykh resursiv u portali "Nauka Ukrainy" [Intelligent search tools of knowledge resources in the portal "Science of Ukraine"]. Bibliotechnyi Visnyk, 2, 10-15. [In Ukrainian].
3. Isaieva, O. V. (2016, October). Mistse avtorytetnoi roboty v priorytetnykh napriamkakh diialnosti naukovoi biblioteky. [A place of authoritative work is in priority directions of activity of scientific library]. In Library. Science. Communication: the formation of a national information space. Proceedings of the International Scientific Conference (pp. 365-370), Vernadsky National Library of Ukraine. Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian].
4. Lobuzina, K. V. (2018, November). Poviazani dani: osnova orhanizatsii semantychnykh bibliotechnykh vebresursiv [Related data: the basis of the organization of semantic library webresources]. In Library. Science. Communication. 100-th anniversary. Proceedings of the International Scientific Conference. (pp. 355-360), Vernadsky National Library of Ukraine. Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian].
5. Stegaeva, M. V. (2017). Virtualnyi mezhdunarodnyi avtoritetnyi fail kak perspektivnoe napravlenie razvitiia avtoritetnykh failov [The Virtual International Authority File as a perspective vector for further development of authority files]. Nauch. I Tekhn. B-ki, 2, 111-121. Retrieved from http://www.gpntb.ru/ntb/ntb/2017/2/NTB2_2017_%D0%905_13.pdf. [In Russian].
6. Angjeli, А., & Mac Ewan, A., Boulet, V. (2014, August). ISNI and VIAF – Transforming ways of trustfully consolidating identities. In IFLA WLIC 2014 - Libraries, Citizens, Societies: Confluence for Knowledge. Session 86 - Cataloguing with Bibliography, Classification & Indexing and UNIMARC Strategic Programme. Lyon, France. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/274374584
7. Tillett B. B., & Bourdon F., Danskin A., MacEwan A., Murtomaa E., Willer M. (1998). Mandatory data elements for internationally shared resource authority records: report of the IFLA UBCIM Working group on minimal level authority records and ISADN. In IFLA UBCIM Programme. Frankfurt, Germany. Retrieved from http://www.ifla.org./VI/3p1996-2/mlar.htm
8. Tillett, B. B. (2002, November). The Virtual International Authority File. [Presentation] Giornata di studio sul controllo di autorità nel Servizio Bibliotecario Nazionale. Rome. Italy. Retrieved May 23, 2019, from http://www.iccu.sbn.it/upload/documenti/TillettAF.ppt

UDC 001.8:004.891]:003.623:025.32
Isaieva Olha,
Research Fellow,
ORCID 0000-0002-8936-6361,
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
Dorosh Maryna,
Junior Research Fellow,
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
Vlasova Tetiana,
Junior Research Fellow,
Vernadsky National Library of Ukraine.
Kyiv, Ukraine
INTERNATIONAL IDENTIFIERS IN AUTHORITY WORK
The development of computer technology updated the issue of expanding the composition of records authoritative file. Authoritative files that are created in VNLU, supplemented by reference information, links to international identification systems of names / names of individuals / organizations, form the basis of the infrastructure of scientific communications. This increases the performance of web searches.
Keywords: regulatory control, authoritative control, authoritative files, international identifiers.