Розвиток дистантних форм обслуговування читачів як засіб доступу до ретроспективних юридичних джерел НБУВ

Тези доповіді

Іванова Майя Вікторівна,
Завідувач відділу баз даних
правової інформації НЮБ НБУВ

Розвиток дистантних форм обслуговування читачів як засіб доступу до ретроспективних юридичних джерел НБУВ
Збираючи і зберігаючи документальні джерела, Бібліотека є втіленням «пам’яті людства». Вона зберігає знання і культуру в найзручнішому для сприйняття та розповсюдження вигляді, стає базовою складовою віртуального середовища. Здійснюючи систематизацію, зберігання і поширення національної культурної спадщини, вона організовує навігацію у світі культури, інформації і знань, піклується про збереження документів, забезпечує вільний доступ до них шляхом створення баз даних, оцифрування документів та переведення їх в інші формати й на інші носії.
Цифровий ресурс історичних джерел та духовної культури є сучасною формою реалізації, невід’ємною функцією національних бібліотек світу, задекларованою в усіх регулюючих документах цих бібліотек. Саме технічна і технологічна модернізація забезпечує зміцнення меморіально-інформаційної функції сучасної бібліотеки, надає їй значення повноправного суб’єкта міжнародного інформаційного простору, підвищує можливості тіснішої взаємодії з іншими суб’єктами міжнародного інформаційного процесу. [1, С. 210-211].
Вільне виробництво й забезпечення доступу до інформації – важлива соціальна проблема, яка з подальшою інформатизацією суспільства стає дедалі більш значущою. Зміст цієї проблеми зводиться до того, що в суспільстві повинні бути створені можливості як для пошуку інформації, яка оприлюднюється, піддається гласності, так і для публічного й вільного доступу до неї в певний час і за доступну членам суспільства вартість.
Вирішення цього завдання значною мірою залежить від ефективності діяльності бібліотек, зокрема – від удосконалення дистантних форм використання їх інформаційних ресурсів. Саме ці форми найбільше відповідають таким вимогам діяльності бібліотечних структур, як широта охоплення, відкритість, гнучкість та індивідуалізація, які характеризують інформаційні потреби людей. Законом України закріплена реалізація прав громадян на забезпечення загальної доступності до інформації та культурних цінностей, що зберігаються та надаються в користування бібліотеками [2].
Упровадження й розвиток дистантних форм доступу до інформації сприятимуть трансформації бібліотек в інформаційному суспільстві у: центри акумуляції суспільно значущих ресурсів глобального інформаційного простору; центри управління інформаційними потоками, ефективних навігаторів у процесі пошуку потрібної замовникам інформації; інструмент активної участі громадян у суспільному житті й керуванні державою; інформаційну опору розвитку економіки й бізнесу; інструмент презентації соціуму в глобальному інформаційному просторі. [3, С. 367-372].
Розвиток електронних бібліотек, системи електронних каталогів, що об’єднують інформацію про найповніші бази даних, фонди наукових та галузевих бібліотек, упровадження дистанційних форм роботи з користувачами – усе це, з одного боку, підвищує ефективність використання суспільних інформаційних баз, забезпечує незрівнянні з недалеким минулим можливості форм – обслуговування користувачів. З іншого боку, розширення доступу до найбільших інформаційних баз в Україні є важливою умовою розширеного творення нової інформації членами нашого суспільства, а значить, і зростаючою можливістю поповнення фондів бібліотек вітчизняною інформацією [4, С. 210].
Користувачі інформацією переконалися, що дискантний доступ до інформаційних ресурсів є зручним, швидким, привабливим економічно, коли ці ресурси надаються безкоштовно.
Отже спостерігаємо, що сучасні технології сприятимуть забезпеченню повного і постійного доступу користувачів різних верств населення, зокрема пенсіонерів, селян та малозабезпечених людей, до національних, та світових інформаційних електронних ресурсів юридичного напрямку.
Мережа Інтернет, дає змогу, крім іншого, забезпечити доступ користувачів до світового інформаційного простору. Останнє важливо як для окремої людини, так і для суспільства в цілому; як з огляду на можливість використання зарубіжного досвіду у вирішенні різноманітних питань, поповнення власної інформаційної бази, так і з огляду на можливість і корисність презентації себе світовій спільноті з перспективою самореалізації в глобальному інформаційному просторі.
Можна констатувати неухильне посилення суспільної ролі бібліотек як центрів зберігання, виробництва й поширення інформації за допомогою дистантних форм обслуговування користувачів у сучасних умовах, актуалізації питання ефективного використання бібліотечного інформаційного ресурсу як засобу сприяння інтеграції українського суспільства до світової спільноти з одного боку, та як чинника зміцнення національної самоідентифікації суспільства в контексті взаємодії національного й світового інформаційних просторів – з іншого [3, С. 367 – 372].
Отже, активне використання в бібліотечній діяльності дискантних форм обслуговування, розширює спектр пропонованих ними послуг і ресурсів та, як наслідок, трансформує саму бібліотеку в сучасний інформаційно-комунікаційний комплекс. Наявність вільного доступу до інформаційних ресурсів держави, в тому числі ретроспективних ресурсів юридичного профілю, з боку як вітчизняних, так і закордонних споживачів сприятиме розвитку інформаційних послуг.

Список використаних джерел:
1. Електронні інформаційні ресурси бібліотек у піднесенні інтелектуального і духовного потенціалу українського суспільства / [О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна, В. М. Горовий та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - К. : НБУВ, 2011. - 248 с.
2. Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України від 27 січня 1995 року № 32/95 –ВР.
3. Гранчак Т. Бібліотека і політична комунікація : монографія / Т. Гранчак ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К., 2012. - 481 с.
4. Горовий В. Соціальні інформаційні комунікації, їх наповнення і ресурс / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського; наук. ред. Л. А. Дубровіна. – К., 2010. – 360 с.