Питання дистантного інформаційно-аналітичного обслуговування користувачів бібліотек у сучасній науковій думці

Тези доповіді

Питання дистантного інформаційно-аналітичного обслуговування користувачів бібліотек у сучасній науковій думці

Стрімкий розвиток новітніх інформаційних технологій та суспільне значення комунікаційної функції бібліотек актуалізують питання удосконалення і використання дистантних інформаційно-аналітичних форм бібліотечного обслуговування.
Вагомий внесок у дослідження соціальних комунікацій був зроблений такими вченими, як А. Соколов, В. Ільганаєва, Г. Почепцов, М. Коноваленко, В. Коноваленко, І. Яковлєв, Ф. Шарков та ін.
Одним з опорних центрів соціально-комунікаційної структури суспільства є соціальний інститут бібліотеки, значення колосального інформаційно-комунікативного потенціалу якого зростає з огляду на збільшення кількості інформації, що виробляється в суспільстві.
З позицій інформаційно-документального підходу бібліотеку представляють у своїх працях В. Скворцов, Н. Кушнаренко, О. Онищенко,
В. Горовий, І. Давидова та ін. Наголошують на тому, що сутнісною, базовою функцією бібліотеки є комунікаційна функція, Ю. Столяров,
М. Слободяник і Т. Берестова, В. Мінкіна та ін.
Цінні наукові висновки стосовно діяльності бібліотечних установ і розвитку бібліотечної справи із впровадженням нових інформаційних технологій зроблено в працях М. Дворкіної, Л. Костенка.
Бібліотеку в системі наукових комунікацій розглядають Г. Шемаєва в монографії «Електронні ресурси бібліотек України в системі наукових комунікацій» і В. Копанєва в статті «Бібліотека в системі наукової електронної комунікації», в системі політичної комунікації – Т. Гранчак в монографічній роботі «Бібліотека і політична комунікація».
Однак, незважаючи на значний масив праць щодо комунікаційних аспектів функціонування соціального інституту бібліотеки, його адаптації до умов електронного середовища, проблема розвитку та вдосконалення дистантного інформаційно-аналітичного обслуговування користувачів бібліотек до сьогодні не стала предметом комплексного наукового аналізу. Водночас у пострадянському бібліотекознавстві можна виокремити три групи праць, які повною мірою дотичні до проблеми:
Дослідження, увага в яких приділяється проблемам бібліотечного інформаційного та інформаційно-аналітичного обслуговування.
Праці, в яких аналізується обслуговування користувачів бібліотек за допомогою електронних та телекомунікаційних технологій.
Наукові розвідки, присвячені висвітленню окремих питань, пов’язаних з дистантним обслуговуванням.
Акцент на необхідності активного використання в інформаційно-аналітичній діяльності бібліотек сучасних електронних технологій, розширення ресурсної бази підготовки інформаційно-аналітичної продукції за рахунок інтернет-джерел, налагодження ефективного комунікативного зв’язку бібліотеки з користувачем у процесі задоволення його інформаційних потреб та необхідності вивчення останніх робиться в працях таких фахівців, як Л. Кононученко, Н. Терещенко, Н. Пасмор, О. Васюк, Н. Іванова, О. Кобєлєв, Чен Щзещзінь, В. Пальчук, Л. Северин.
Що стосується питання обслуговування за допомогою електронних та телекомунікаційних технологій, то підгрунтям для висновків щодо перспективності їх впровадження в бібліотечну практику стали праці
Ф. Ланкастера та Р. Хейса, які стояли у витоків комп’ютеризації бібліотек, вивчали її вплив на книгозбірню як таку та на її окремі функції, та С. Боргман – з історії автоматизації і трансформації бібліотечних послуг та дослідження стану автоматизації книгозбірень США, Великої Британії, а також країн Центральної та Східної Європи.
У вітчизняному науковому сегменті автоматизацію бібліотек, електронні та телекомунікаційні технології в процесі бібліотечного обслуговування активно досліджували в своїх роботах М. Слободяник, В. Загуменна, В. Дригайло, Т. Ярошенко, К. Лобузіна, В. Копанєва та ін. Зокрема, історичні тенденції розвитку інформаційних процесів і бібліотечної діяльності як фактора, що впливає на трансформацію бібліотек і бібліотечної освіти, розглядаються в монографії М. Слободяника «Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій», де автор подає стислий огляд тенденцій автоматизації зарубіжних бібліотек.
Як Інтернет змінив способи реалізації місії бібліотек та характер взаємодії бібліотек з їхніми користувачами досліджує Я. Шрайберг, С. Бенз, Ю. Артемов, І. Торлін, Д. Соловяненко та ін.
Серед вітчизняних науковців актуальними стосовно перспектив розвитку електронного бібліотечно-інформаційного ресурсу країни є дослідження в працях А. Чекмарьова, Л. Костенка, О. Пашкова, І. Давидової, Л. Філіпової. Ще одному з аспектів дистантного обслуговування – здійсненню віртуального довідково-інформаційного обслуговування приділяли увагу в своїх роботах такі дослідники, як І. Багрова, І. Міхнова, А. Пурник, М. Самохіна, Н. Адріанова, Л. Варюхіна, І. Торлін, О. Жабко.
Ще один напрям сучасних бібліотекознавчих досліджень, що стосується форм дистантного обслуговування бібліотечних користувачів – наукові розвідки з тенденцій розвитку МБА та електронної доставки документів, їх перспектив та модернізації у зв’язку з розвитком нових електронних технологій. Різні аспекти функціонування МБА та сервісу електронної доставки документів та їх ролі у реалізації бібліотекою своїх функцій із забезпечення ефективного обслуговування користувачів висвітлено в дослідженнях О. Кудрової, І. Багрової, В. Глухова, Є. Дементьєвої, Р. Усманова, Л. Симонової, І. Красильнікової.
В контексті постійного вдосконалення сучасних технологій електронного зв’язку, для висновків стосовно перспектив розвитку дистантних форм обслуговування бібліотечних користувачів корисними виявились результати досліджень О. Ісаєнка та О. Волохіна щодо розвитку інноваційних технологій інформаційного обслуговування в бібліотеках.
Окремі аспекти дистантного обслуговування розглядаються в працях
А. Потіхи, В. Медведєвої, О. Ісаєнка, Н. Каліберди що публікувались у «Наукових працях» НБУВ.
Аналіз літератури з даного питання, дав підстави виокремити ряд проблем, що належним чином не розкриті та не узагальнені у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Зокрема варто вказати на те, що на сьогодні не вироблено єдиного загальноприйнятого визначення дефініцій «дистантне обслуговування», «дистантне інформаційно-аналітичне обслуговування», «дистантний користувач», «дистантна послуга», а тому актуалізується потреба його уточнення. Не повною мірою розкрито класифікацію та методику впровадження дистантного обслуговування, важливість дистантних послуг для користувачів різних категорій (зокрема, з обмеженими можливостями) та розвитку інформаційного суспільства в цілому.
Таким чином, можна зробити висновок, що попри значний масив досліджень з цієї теми розвиток й особливості дистантного інформаційно-аналітичного забезпечення користувачів сучасної бібліотеки потребує більш глибокого та детального вивчення.