Сучасна наукова бібліотека та авторське право: як не порушити закон

ЗаявникКемпе Вероніка Юріївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація» (2015)
ЗахідСекція 1.Інформаційно-комунікаційна діяльність бібліотек: завдання інтеграції з галузями освіти, науки, культури
Назва доповідіСучасна наукова бібліотека та авторське право: як не порушити закон
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 347.78:025
В. Ю. Кемпе
науковий співробітник
ДНПБ України ім.. В.О. Сухомлинського
Сучасна наукова бібліотека та авторське право:
як не порушити закон
Інтеграція в європейський економічний і політико-правовий простір є стратегічним напрямком розвитку України, тож великого значення набуває створення законодавчого середовища, гармонізованого з міжнародними вимогами. Чинне на сьогодні законодавство України містить значний перелік нормативних актів у сфері інтелектуальної власності, у тому числі Закон України «Про авторське право і суміжні права» (1993). Стосовно діяльності бібліотек Закон України «Про авторське право і суміжні права» робить певні винятки, що пов’язані з гарантованим Конституцією правом громадянина на вільний доступ до інформації та знань і головним завданням бібліотек, покликаних забезпечувати інформаційні, науково-дослідні, освітні, культурні та інші потреби користувачів. Активне використання електронних ресурсів, глобальних інформаційних мереж та застосування інформаційних технологій ставить перед бібліотеками завдання чітко дотримуватись норм законодавства, що стосуються норм авторського права. Сучасному етапу розвитку бібліотечних технологій притаманні нові відносини між авторами, видавництвами, бібліотеками та користувачами.
Оскільки мета нашої статті – показати проблеми, з якими стикається Бібліотека, дотримуючись норм Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон), спробуємо проаналізувати взаємозалежність та юридичні відносини між авторами (видавцями), бібліотекою та користувачами бібліотеки.
Відповідно до українського законодавства АП діє протягом усього життя автора і ще 70 років після його смерті. Після завершення строку дії АП твори стають суспільним надбанням. Це означає, що будь-яка особа може використовувати їх, не виплачуючи авторської винагороди правонаступникам. Автор твору завжди зацікавлений у тому, щоб його спадок не став без його відома джерелом доходів інших осіб чи об’єктом плагіату. Бібліотека, у свою чергу, діючи згідно з нормами законодавства, повинна бути впевнена, що при отриманні і використанні творів її користувачами, права автора не порушуються. АП стосовно діяльності бібліотек виражається у праві бібліотеки на певні дії з розповсюдження, відтворення, копіювання авторських творів тобто на репрографічне відтворювання документів. Такі винятки обумовлені ст. 4 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», яка основою державної політики в галузі бібліотечної справи визначає реалізацію права громадян на бібліотечне обслуговування, забезпечення загальної доступності інформації та культурних цінностей.
Захист авторського права не має бути перешкодою у доступі до фондів та використання документів. Питання визначення книги – більше як товару чи як знання – не сходить з порядку денного Бібліотеки на сучасному етапі в умовах використання електронних ресурсів. У бібліотечно-інформаційному обслуговуванні вітчизняних бібліотек, зокрема в нашій Бібліотеці, можна виділити чотири основних напрями діяльності з використанням електронних ресурсів. Порівнюючи ці напрями діяльності із законодавством про авторське право України, можна стверджувати, що проблеми авторського права у діяльності Бібліотеки постають у всіх напрямах її роботи як сучасної книгозбірні: отриманні видань, їх зберіганні, наданні видань іншим бібліотекам у рамках співпраці і, нарешті, у вільному доступі до них користувачів бібліотеки. Формування електронних фондів бібліотек за рахунок переведення видань з твердого носія в електронну форму могло б розв’язати проблему збереження фонду в сучасних умовах інформаційних технологій, але Закон забороняє це, крім випадків, зазначених у його ст. 22. Таким чином, Закон стає на заваді розвитку бібліотечної справи і входить у суперечність з іншим Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу». Якщо в багатьох зарубіжних країнах цю проблему розв’язують шляхом ліцензування, чим займаються відповідні інституції, то в Україні такого досвіду немає. І в підсумку добрі наміри створити електронну бібліотеку можуть призвести до порушення закону.
Висновки. Нині користувачам бібліотеки потрібно створити такі умови для отримання інформації, щоб зберігався баланс їхніх інтересів та інтересів авторів. Держава має врахувати всі переваги діяльності бібліотек для суспільства і робити кроки до зміни законодавства на їхню користь, як соціального інституту, покликаного забезпечувати інформаційні, науково-дослідні, освітні, культурні та інші потреби користувачів. Передусім законодавство стосовно авторського права треба гармонізувати з міжнародним законодавством, слід використовувати досвід інших країн, пам’ятаючи при цьому і про недостатній розвиток вітчизняної системи ліцензування. Лише спільна позиція книгозбірень дасть змогу відстояти права користувачів на отримання інформації у всіх її видах, підвищити роль бібліотек в інформаційному суспільстві, та допоможе зробити їх більш відкритими й доступними для користувачів усього світу.
Література:
1. Вараксіна Н. В. Концепція науково-педагогічної електронної бібліотеки Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського. – Вінниця : Нілан-ЛТД, 2013. – 24 с.
2. Вітушко Н. Авторське право та обмеження інформаційної бази аналітичної діяльності бібліотек: Інтернет-аспект // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вип. 30. – К., 2011. – С. 123 – 133.
3. Концепція створення інтегрованого галузевого інформаційного ресурсу в Державній науково-педагогічній бібліотеці України імені В. О. Сухомлинського. – Вінниця : Нілан-ЛТД, 2013. – 20 с.
В. Ю. Кемпе науковий співробітник ДНПБ України ім.. В.О. Сухомлинського Сучасна наукова бібліотека та авторське право: як не порушити закон
У статті розглянуто проблеми правового врегулювання відносин між бібліотекою як соціальним закладом, покликаним забезпечувати загальну доступність інформації, і суб’єктами інтелектуальної власності, права яких захищено Законом України «Про авторське право і суміжні права».
Ключові слова: авторське право, інтелектуальна власність, контрафакція, плагіат, репрографічне відтворення, фонд електронних документів (ФЕД).
В. Ю. Кемпе научный сотрудник ГНПБ Украины им. В.О. Сухомлинского Современная научная библиотека и авторское право: как не нарушить закон
В статье рассмотрены проблемы правового урегулирования отношений между библиотекой как социальным институтом, призванным обеспечивать общую доступность информации, и субъектами интеллектуальной собственности, права которых защищены Законом Украини «Про авторское право и смежные права».
Ключевые слова: авторское право, интеллектуальная собственность, контрафакция, плагиат, репрографическое воспроизведение, фонд электронных документов (ФЭД).
V. J. Kempe Research worker of V.O. Sukhomlynskyi SSPL of Ukraine
Modern Scientific Library and Copyright: How Not to Violate the Law
The article deals with the problems concerning legal regulation of the relations between a library as a social institution providing everybody with information, and subjects of intellectual property whose rights are protected according the Law of Ukraine “On Copyright and Related Rights”.
Keywords: copyright, intellectual property, infringement, plagiarism, copying, e-document collection (EDC).