Дослідницькі розвідки раритетного фонду Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара

ЗаявникСак Ольга Геннадіївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація» (2015)
ЗахідСекція 2. Книгознавчі дослідження бібліотечних фондів та їх введення у науково-інформаційний простір
Назва доповідіДослідницькі розвідки раритетного фонду Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара
Інформація про співдоповідачів
ПрезентаціяЗавантажити презентацію
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

Одне з найвизначніших культурних надбань людства – книга в процесі еволюції зазнала суттєвих змін: від глиняних шумерських табличок до зручної і всім відомої нам форми книжкового кодексу. А невгамовний технічний прогрес трансформував звичну форму книги до формату електронного носія. Але книга не тільки носій інформації. Це ще пам’ятка історії та духовної культури людства.
Історія Херсонської обласної книгозбірні невіддільна від історії своїх фондів, серед яких фонди більше ніж двохсотп'ятидесятирічної давності займають нині особливе місце. І треба відзначити, що до справи їх формування причетне не одне покоління бібліотечних ентузіастів та громадських діячів. Від дня її заснування (1872 р.) вони формувалися за допомогою найрізноманітніших джерел: від проведення різних заходів (громадських читань, лекцій, концертів, вистав тощо) до пожертв від приватних осіб, надходжень від місцевих та іногородніх організацій і установ. Провінційний Херсон другої половини ХIХ століття не міг похвалитися ні великою кількістю культурних установ, ні наявністю великих навчальних закладів (тільки гімназії). Але, тим не менш, зусиллями освіченої спільноти Херсона вдалося організувати дійсно культурно-громадський осередок, яким на той час постала Херсонська громадська бібліотека (1872), що за складом своїх фондів займала сьоме місце в Російській імперії, а за книговидачею – друге, поступаючись в цьому тільки Харківській громадській бібліотеці.
Тож, саме частина видань минулих століть й була покладена в основу фонду, створеного у 1994 році відділу рідкісних і цінних видань як спеціалізованого підрозділу Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки. За об’єктивних обставин тривалий час цей великий інформаційний масив був по суті закритий для читачів. Ним користувалося обмежене коло науковців. І лише зі створенням спеціалізованого відділу стало можливим відокремлення певного кола цінних і рідкісних видань від основної частини фонду, його упорядкування, детальне вивчення і дослідження. Необхідно зазначити, що бібліотечні дослідження за матеріалами фондів проводилися повсякчасно, починаючи з періоду заснування. Та це переважно були краєзнавчі або статистичні розвідки. А саме книгознавчого аспекту досліджень вони набули зі створенням спеціалізованого відділу.
Дослідницька робота з виявлення, вивчення, формування колекцій та наукової обробки загально бібліотечного комплексу книжкових цінностей – провідна місія відділу. Однак, це ще не весь спектр нашої діяльності. Важливе значення має створення відповідних умов для збереження цієї частини фонду і водночас забезпечення його раціональної доступності користувачеві. З цією метою ще з 2003 р відділом проводиться оцифровка цінного фонду та створення страхових копій рідкісних видань. На сьогоднішній день повністю оцифровано близько 400 видань і 897 одиниць зберігання архівних документів, що складає в цілому 34464 листів-сканів. Силами відділу створена база даних періодики ХІХ – першої половини ХХ ст. (Журнали) на основі САБ ІРБІС-64. Робота з розкриття змісту періодики даного хронологічного періоду продовжується і зараз. Співробітниками відділу також здійснюється коригування бібліографічних записів всіх колекційних видань у загальнобібліотечній мережі ІРБІС.
Невблаганний час диктує свої правила і для того, щоб привернути увагу користувачів до книги як до книжкового пам'ятника, предмету історії та книжкової культури доводиться вельми активно займатися популяризацією наших бібліотечних колекцій, використовуючи різні форми і методи. Арсенал цієї діяльності досить різноманітний: починаючи від загальноприйнятих виставок, експозицій-переглядів, презентацій, бібліографічних оглядів до тематичних екскурсій, як реальних, так і віртуальних, лекцій, уроків книгознавства, інтелектуальних ігор, бліцтурнірів, вікторин, виїзних виставках, тісної співпраці з місцевим радіо і телебаченням, публікаціями в професійній та місцевій пресі, активною роботою з віртуальним «Музеєм книги» http://museum.lib.kherson.ua/ua-home.htm, створеним відділом на загальнобібліотечному порталі. Сторінки сайту знайомлять інтерактивних відвідувачів не тільки з хронікою діяльності відділу, а й з дослідницькими напрацюваннями за матеріалами фонду стародруків, рукописних документів та інших колекційних зібрань і видань. Віртуальний проект розвивається. У подальших планах розміщення на сайті Музею повнотекстових даних оцифрованих видань, створення нових розділів та розміщення нових матеріалів досліджень.
А досліджувати є що. Фонд книжкових цінностей бібліотеки нині налічує більше 20 тис. документів різних видів і типів. Це книги, брошури, нотні, картографічні видання, рукописні матеріали, періодика
ХІХ – початку ХХ ст. Найціннішою частиною фонду, з якої власне і почалася дослідницька діяльність, була колекція стародруків. Не менш цінну частину бібліотечного фонду складають українські та краєзнавчі видання
ХІХ – початку ХХ ст.
Найбільш численна частина – книги ХІХ – початку ХХ ст., серед яких прижиттєві видання видатних митців слова, відомих громадських діячів, науковців і публічних особистостей. Постійно поповнюються колекції книг з автографами, екслібрисами, мініатюрними і малоформатними виданнями, а також колекція книг, виданих в роки Другої світової війни (1939-1945). Формуються і досліджуються приватні колекції херсонських книгознавців і бібліофілів. Майже кожне з наших колекційних видань можна розглядати багатоаспектно у декількох ракурсах. Хронологічні рамки, наявні маргіналії, автографи, штампи, екслібриси, вид або тип самого видання, тематика дають змогу віднести його одразу до декількох колекцій.
В першу чергу наша нинішня діяльність спрямована на виявлення, дослідження, доукомплектування, опрацювання та створення цифрових копій українських видань, а також тих, що виходили до 1945 року на території України. Формування колекції Україніки, яка зараз нараховує близько 300 примірників, та робота з її дослідження і опрацювання триває постійно.
Продовжується формування та опрацювання колекції стародруків, з якої власне і почалися всі дослідницькі розвідки. До цієї колекції відносяться друки 1738 – 1830 рр. і налічує вона понад 200 примірників. До неї належить невелика кількість видань іноземними мовами, книги гражданського друку XVIII – початку XIX ст. і кириличні видання.
Гідне місце займає колекції взірців поліграфічного мистецтва минулого і сучасності.
Певний науковий та історичний інтерес місцевого значення становить колекція рукописних документів, що налічує понад 400 одиниць зберігання. Ядром колекції та її окрасою є документи XVIII – початку ХХ ст.
Безсумнівно культурологічний інтерес становить також колекція видань з автографами. Майже з перших років існування бібліотеки почалося їх збирання. Нині маємо в колекції твори друку з авторськими написами відомих земляків: історика Є. В. Тарле, вченого-біолога А. А. Браунера, земського санітарного лікаря Н. І. Тезякова, В. К. Шенфінкель,
краєзнавця-бібліофіла С. О. Сільванського. Чимало митців слова побувало на Херсонщині і залишили на спогад свої твори з автографами. Це, перед усім, О. Т. Гончар, М. П. Бажан, Яр Славутич, Ч. Т. Айтматов тощо.
Особливе місце та широке поле для досліджень становлять також приватні колекції, наявні у нашому фонді. Це – колекція книг з автографами херсонського журналіста Д. І. Файнштейна; колекція бібліофільських та мініатюрних видань книголюба М. А. Ємельянова; колекція видань ХІХ ст. французькою мовою композитора ХІХ - початку ХХ ст. С. В. Юферова.
Серед знакових колекцій, що зберігаються в нашому фонді не можна не відзначити колекцію книг, що вийшли друком в роки Другої світової війни (1939-1945) і яка нараховує понад 400 прим. Але наразі вивчення і дослідження будь-яких історичних матеріалів і документів цього періоду потребує переосмислення, враховуючи контекст сучасного історичного бачення подій минулого століття. Та якими б заідеологізованими та заполітизованими не були видання певного історичного періоду, вони є свідками епохи, документальними пам’ятками минулого, об’єктами для дослідження.
Триває формування та опрацювання колекції мініатюрних і малоформатних видань, до якої увійшло близько 500 примірників. Колекція містить твори класиків дореволюційної та радянської літератури, праці політичних і громадських діячів, путівники, довідники, каталоги мініатюрних книг та багато інших видань. Найціннішими з них є книги
ХІХ – початку ХХ ст.
Заслуговують на увагу багато інших видань, робота з якими продовжується повсякденно, зокрема, книги з екслібрисами, штампами, написами тощо.
Тож, основні напрямки та пріоритети нашої дослідницької діяльності визначено і успішно впроваджуються. Нерідко буває, що з появою нових джерел інформації, матеріали розвідок доповнюються новими даними. Підсумком дослідницької роботи відділу з дня його заснування стали видання друкованих каталогів на його окремі колекції. Це – «Каталог зарубіжних видань української діаспори» (1994), «Книги років вогненних 1941 – 1945» (1995), «Книги гражданського друку 1753-1860» (1996), каталог виставки «Пушкіністика в російській періодиці середини ХІХ – початку ХХ століття» (2000), «Дивовижний світ мініатюрного друку»(2002). За останні 7 років вийшли два випуски каталогу «Періодичні видання ХІХ – першої чверті ХХ століть з фондів Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара» (Херсон, 2008; 2014). Продовжується робота над третім останнім випуском. До кінця поточного року заплановано видання окремої тематичної збірки за матеріалами наших досліджень. Матеріали книгознавчих розвідок за матеріалами наших колекцій опубліковані також на сторінках місцевої преси, в професійних збірках та періодиці.
На завершення хочеться наголосити на концептуальності ствердження, висунутого на самому початку: за кожною книгою – історія не просто окремої країни чи людини, або якогось явища – історія цілої епохи та людства в контексті часу. Тому, виявлення, відбір, вивчення, опрацювання та дослідження книжкових цінностей – основний алгоритм всієї нашої діяльності.