Використання соціальних медіа в бібліотекознавчих дослідженнях

Тези доповіді

Стрімкий прогрес у сфері поширення та розвитку соціальних медіа стає дедалі вагомішим чинником впливу на суспільство. З початку створення соціальні медіа зазнали істотних змін і на сьогодні відіграють роль конгломерату різноманітних сервісів та ресурсів. Динамічне зростання нових медіа приваблює широкі верстви населення незалежно від віку, освіти та соціального статусу; формує науковий, політичний, бізнес та інші сегменти простору соціальних медіа. Відтак, соціальні медіа є об‘єктом досліджень в різних галузях, зокрема і бібліотекознавчих.
Інтерактивні медіа вже достатньо глибоко інтегровані у бібліотечну роботу; бібліотечна аудиторія соціальних медіа, як користувацька, так і професійна, збільшується досить активно. Це зумовлює необхідність аналізу і оцінки динаміки, напрямків, тенденцій і перспектив даних процесів. Такі переваги соціальних медіа як оперативність, доступність, інтерактивність та потужність масивів інформації зумовлюють цінність їх у якості джерела бібліотекознавчих досліджень: як прикладних інструментів вимірювання ефективності, оцінки якості бібліотечної діяльності, так і теоретичних узагальнень у галузі інфології.
Пропонований алгоритм роботи з соціальними медіа як джерелом бібліотекознавчих досліджень передбачає на підготовчому етапі формування вибірки сторінок бібліотек, що підлягають вивченню. Принципи вибірки визначатимуть сформовані завдання зрізу, тому перелік об’єктів може бути різним: найбільш популярні і розроблені сторінки у соціальній мережі; представленість найбільших бібліотек, незалежно від їх активності в соціальних мережах, регіональна вибірка тощо.
Для того, щоб виявити загальні тенденції, які характеризують підходи до створення бібліотечних сторінок у соціальній мережі необхідно провести загальний огляд сторінок. В якості показників можна обрати складові елементи динамічної платформи та її основні характеристики і функції. Таким чином, обрані сторінки аналізуватимуться за критеріями: представлення, конвергентності, змістовності, інтенсивності зворотного зв’язку. Необхідно враховувати можливість похибки і загальну приблизність показників соціальних медіа, що зумовлена їх мінливістю, динамічністю, реактивністю, гібридністю та інтерактивністю, відтак – принципову неможливість абсолютно точних розрахунків.
Наступним етапом дослідження бібліотечної сторінки у соціальних медіа є виявлення специфічних особливостей використання соціальної мережі у професійній діяльності бібліотек. В такому напрямі аналіз бібліотечних сторінок передбачає дослідження за двома напрямками: публікованого контенту та інтерактивності. Публікація (пост) – це основний елемент контенту сторінки бібліотечного проекту, який можна досліджувати за допомогою загального і контекстного аналізу. Загальний аналіз публікації передбачає визначення наступних показників: авторство (бібліотека, бібліотечний працівник, користувач, колеги, науковці, політики, організації). За потреби, можна проаналізувати, чи використовується можливість «позначати» людей і інші організації, йдеться про опцію, що дозволяє через гіперпосилання пов’язувати повідомлення із іншими сторінками.
За типом публікації можна виокремити: загальний текстовий контент, мультимедійний контент (фотографії, відео, аудіо), лінки (гіперпосилання на власні, спільні та національні бібліотечні продукти та послуги, традиційні засоби масової інформації, інші посилання), такі специфічні тексти, як опитування чи події. Також піддається аналізу частота оновлення сторінки і періодичність, що дозволить прослідкувати зв'язок цих показників із інтерактивністю і загальною популярністю сторінки.
Важливими показниками загального аналізу публікації на сторінці бібліотеки є тематична спрямованість та спрямованість за аудиторією. Наприклад, публікації можна поділити за тематичною спрямованістю на бібліотечні, наукові, літературні, мистецькі, суспільні чи сформувати інший рубрикатор, виходячи із мети дослідження. За аудиторією усі публікації можна поділити на три рівня інформаційної спрямованості: для користувачів, їх комплекс формує систему контенту «бібліотека-користувач»; для широкого кола працівників бібліотечної галузі, яка створює систему «бібліотека-бібліотекар»; нарешті, актуальні матеріали для обох аудиторій. Відповідно, за цими критеріями можна систематизувати анонси подій, новини, релізи, інтерв’ю, «цікавинки» бібліотечної діяльності, нові надходження, експозиції виставок, семінари, продукти і послуги бібліотеки, ресурси, електронні репозитарії, конференції, доповіді, дискусії, книжкові рекомендації (художньої та наукової літератури), рецензії, довідкову інформацію тощо.
Визначальною у загальному аналізі публікації є інформаційно-комунікаційна складова: інформування – надання безпосередньої інформації «з перших рук»; посередництва – надання інформації через інше джерело та цитування; продукування – формування актуальних подій, новин, завантаження світлин, аудіо та відео; акумуляції – збиранні інформації для подальшого використання, наприклад, за допомогою опитування задля отримання необхідної інформації; комунікативності – здійснення обміну коментарів, створення діалогу і вираження емоції; сприяння – створення нового знання в результаті обговорення, надання комунікативної платформи.
Контекстний аналіз публікації передбачає її характеристику за визначеними показниками: чи відкрита проблема для обговорення; чи присутня критика (різка, доброзичлива); резонансність; вибір стилю публікації (літературного, офіційного, розмовного, наукового, публіцистичного, іронічного, змішаного); представлення типу лексики: літературної, сленгової, використання спеціального інтернет-жаргону і емотиконів (смайликів), використання іноземної мови.
Важливим складовим елементом мережі є інтерактивність, що характеризує ступінь взаємодії бібліотеки у соціальній мережі з користувачами. Критеріями можуть виступати вподобання (Likes), поширення (репости, ревіти, інші форми інтеракції залежно від мережі) та коментарі. Коментарі є найбільш інтерактивними, а тому перспективними для аналізу елементами контенту сторінки бібліотечного проекту. Пропонуємо аналізувати коментарі за такими показниками: кількість до окремої публікації як похідний показник середньої кількості; авторство (користувач, бібліотека, бібліотечний працівник та інші (науковці, політики, організації); тип (текст, фотографії, лінки, відео, аудіо, різне); тематика (загальна інформація, вираження емоцій і почуттів, вираження думок і роздумів, оцінка дійсності в цілому, оцінка окремих сторін дійсності, реакція на репліку іншого користувача, інформаційний шум, деструктивні коментарі у випадку відсутності модерації); спрямованість (монолог, діалог, змішана, форма чітко не визначається) і тематична або ситуаційна зв'язаність (не зв'язані, кожний представляє окремий текст; зв'язані, які утворюють тематичний дискурс); вид (конструктивні, особисті); кількість вподобань (Likes), що дозволяє виявити, які коментарі користуються найбільшою підтримкою; інформаційно-комунікаційні функції коментарів (інформування, посередництва, продукування, акумуляції, комунікативності, сприяння); тональність (позитивна, негативна, нейтральна).
Незважаючи на певні обмеження в силу суб’єктивності, окремі критерії дозволяють виміряти показники, що характеризують інтенсивність та ефективність використання бібліотекою соціальної мережі, cеред яких слід виділити наступні: охоплення аудиторії (кількість підпишчиків сторінки, друзів підпишчиків, користувачів, які відписатися від сторінки; перегляди сторінки), активність аудиторії (кількість вподобань, коментарів, шейрів або перепостів; відношення кількості вподобань і/або перепостів до загальної кількості постів; відношення кількості вподобань, коментарів і шейрів до загальної кількості учасників спільноти) та популярність окремої публікації (кількість: вподобань, репостів, коментарів).
Отримані результати дозволяють порівняти, як використовують контент соціальної мережі у різних бібліотечних проектах, виявити основні тенденції у роботі з демократичними платформами. Наведені критерії не можуть вважатися вичерпними, оскільки є робочим інструментом і значним чином залежать від мети і завдань досліджень. Окрім цього, суб’єктивність, адаптивність, динамічність соціальних медіа як інформаційного феномену, визначає високий рівень лабільності показників в контексті досліджень, тобто, пропоновані критерії актуалізуватимуться чи втрачатимуть пізнавальну цінність залежно від дослідницької ситуації.
Отже, систематизовані у роботі критерії дослідження соціальних медіа як джерельної бази бібліотекознавчих наукових рефлексій дозволяють формувати комплекс маркерів бібліотекознавчих досліджень у соціальних медіа, що потребують подальшої апробації на практиці та уточнення в ході наступних досліджень та наукових дискусій із окресленого питання.