Бібліотека як суб’єкт політичної комунікації в умовах поширення електронних технологій

Тези доповіді

Бібліотека як суб’єкт політичної комунікації в умовах поширення електронних технологій

Кінець XX ст. позначив нові тенденції в розвитку політичної комунікації. На зміну «Ері переконання» з другої пол. ХХ ст. приходить процес вибудовування відносин взаєморозуміння і співпраці між владою і громадськістю. Комунікаційний процес по лінії влада – партія – особа стає зустрічним.
Сьогодні телекомунікаційні технології здатні закласти фундамент для поглиблення демократичних засад суспільства, коли внаслідок отримання технічної можливості «донести» свою думку до влади активізується політична участь, а легітимність влади зростатиме завдяки врахуванню під час ухвалення рішень громадських потреб і громадської думки.
У зв’язку із завоюванням сучасного світу інтернет-технологіями можливості використання як і мережі Інтернет взагалі, так і її окремих форм взаємодії – таких, як різноманітні соціальні мережі, форуми, блоги – сьогодні активно вивчаються і використовуються бібліотечними працівниками з метою підвищення ефективності комунікативної функції бібліотек.
Провідні бібліотеки світу в обов’язковому порядку мають власні блоги, сторінки в соціальних мережах Twitter та Facebook, організовують інтернет-форуми та онлайн-обговорення з актуальних проблем суспільного життя, виступаючи, таким чином, не лише як канал, а і як суб’єкт політичної комунікації, що спрямовує розвиток громадської думки в певному напрямі.
Попри те, інформація блогів, соціальних мереж та різноманітних форумів стає цінним джерелом при підготовці бібліотечними працівниками інформаційно-аналітичних матеріалів суспільно-політичної тематики, даючи змогу вивчати громадську думку та суспільні настрої стосовно політики влади та питань міжнародних відносин. Зокрема бюлетень оперативних матеріалів на базі аналізу правової електронної інформації «Громадська думка про правотворення», підготовка і видання якого здійснюється співробітниками Національної юридичної бібліотеки НБУВ, містить відповідну рубрику – «Щоденник блоггера», в якій розглядаються коментарі щодо актуальних подій суспільно-політичного життя та реформування правової сфери.
З іншого боку, структурування середовища інтернет-користувачів призводить до формування відносно стійких соціальних мережевих утворень, які починають організовувати власні електронні бібліотеки, що мають сприяти поширенню потрібних даному утворенню ідей. Так, поширення набули, електронні бібліотеки, у тому числі й політико-правової спеціалізації. Наприклад, «Політологія: онлайн бібліотека» (http://politics.ellib.org.ua/about.html), що містить добірки інформаційних матеріалів, навчальної та монографічної літератури з питань історії держави і права, історії політичних вчень, міжнародних відносин, влади, етнополітології, зовнішньої політики та ін.; «Юридична інтернет-бібліотека» («Юридическая интернет-библиотека») (http://yuridlit.narod.ru/), яка містить тексти законів, навчальну літературу, монографії, наукові статті юридичного характеру; «Zonazakona» (www.zonazakona.com.ua) – надає доступ до аналітичних матеріалів юридичного характеру, підручників, монографій та науково-практичних статей, розміщених у файлових архівах відповідно до галузей та підгалузей права, окремих правовідносин та навчальних дисциплін, які в свою чергу сформовані у розділи бібліотеки; кожен розділ містить матеріали, які стосуються як безпосередньо права України, так і права зарубіжних країн, загальна кількість джерел перевищує 400 примірників; «Правознавець» (http://pravoznavec.com.ua/) – надає доступ до навчальної та монографічної літератури юридичного характеру, текстів законів та коментарів до них, юридичної періодики, здійснює послуги з консультування; сайт бібліотеки має перехід на сторінку Форуму Всеукраїнського юридичного порталу, де користувачі мають змогу ознайомитись з фаховими коментарями по напрямах «господарське право», «трудове право», «адміністративне право» та ін.
Значення бібліотеки як суб’єкта політичної комунікації зростає в сучасних умовах збільшення обсягів інформаційних потоків, коли для окремої особистості ускладнюється можливість пошуку і адекватного сприйняття нової інформації. Для збереження активної ролі громадськості в суспільно-політичному процесі, запобігання передачі функції інтерпретатора соціального контексту «інформаційній еліті» – мережі інститутів, організацій, асоціацій, освітніх установ, груп інтересів тощо – доцільно використання досвіду просвітницької діяльності бібліотек, які мають бути в центрі складної мережі суспільних взаємин і добре інтегровані в співтовариство, якому служать.