Книги з бібліотек Житомира у франкомовному та польськомовному фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Тези доповіді

Якубова Т. А.
канд. іст. наук,
наук. співроб. НБУВ



Книги з бібліотек Житомира у франкомовному та польськомовному фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

У ретроспективних франкомовному і польськомовному фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ виявлені книги, що раніше перебували у складі бібліотек Житомира. На цих книгах збереглись печатки з написами українською, польською та латинською мовами. Завдяки власницьким знакам було виокремлено книги, які раніше зберігалися у різних бібліотеках Житомира: книгозбірні Луцько-Житомирської семінарії, бібліотеці кафедрального костьолу в Житомирі, читальні Римо-католицького товариства в Житомирі, Житомирській центральній бібліотеці, Житомирській обласній бібліотеці, читальні польського Житомирського союзу вчителів на Волині, бібліотеці польської асоціації з питань освіти «Macierz Polska» в Житомирі, бібліотеці Центрального Волинського музею в Житомирі, бібліотекам польських аристократів Житомира, бібліотеці музичного магазину Йозефа Завадського в Житомирі.
У франкомовному і польськомовному фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ було виявлено найбільшу кількість книг, що належали книгозбірні Луцько-Житомирської семінарії.
Семінарію в Житомирі заснував у 1757 р. краківський єпископ, князь Каетан-Ігнатій Солтис (раніше київський єпископ). Протягом 1798 – 1842 рр. вона належала білому духовенству. Будівля семінарії збереглася з лівої сторони від костьола Св. Софії в Житомирі [1; 2]. У 1798 р. відбувся новий розподіл дієцезій – територіально-адміністративних одиниць римо-католицької церкви. Було створено шість нових дієцезій і серед них – Луцько-Житомирську. Єпископом Луцько-Житомирської дієцезії залишався Каспер-Казимир Цецішевський (1798 – 1828), якій перейшов до Луцька після утворення нової дієцезії. Однак його наступник єпископ Михайло Півницький (1831 – 1845) свою резиденцію разом із консисторією і семінарією переніс до Житомира. У 1843 р., після ліквідації Луцької та Оликської семінарій, на теренах Луцько-Житомирської дієцезії залишалася діяти одна духовна семінарія у Житомирі. Відбулася часткова передача майна обох семінарій до Житомира та фактичне об ’єднання семінарій з Житомирською [3; 4].
Бібліотеку Луцько-Житомирської семінарії досліджував польський бібліограф Едвард Хвалевік (1873 – 1956). У другому томі книги, «Zbiory polskie: Archiwa, biblioteki, gabinety, galerje, muzee i inne zbiory» він надав книгознавчу інформацію про склад бібліотеки Луцько-Житомирської семінарії. У цій книзі в статті «Zytomierz na Wolyniu» дослідник зазначив, що напередодні Першої світової війни бібліотека Луцько-Житомирської римо-католицької духовної семінарії, складалася з близько 20 тис. томів переважно стародрукованих видань. За тематикою превалювали матеріали з богослов ’я та історії церкви. Бібліотека семінарії в XIX ст. сформувалась із збірок різноманітних католицьких установ, які функціонували у Волинському краї в XVII – на початку XX ст. – до закриття їх російським урядом. Зібрання католицької семінарії поповнювалося завдяки дарам церковних іерархів, зокрема біскупа Луцько-Житомирського Каспара Боровського, житомирських каноників, ксендзів Невельського, Бринка [5; 6].
Український вчений С. М. Міщук досліджував історію бібліотек Луцько-Житомирської семінарії та Житомирського кафедрального собору у монографії «Рукописні та книжкові зібрання Волині у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історія, склад, наукове дослідження» ( Київ, 2007 ). У книзі історик відмітив, що бібліотека Луцько-Житомирської римо-католицької духовної семінарії була досить значною за обсягом і важливою за складом та змістом. Книгознавча інформація в цій монографії представлена в статті «Архів і бібліотека Луцько-Житомирської римсько-католицької духовної семінарії» [7]. У Державному архіві Житомирської області в реєстрі описів дорадянського періоду міститься Фонд 496 – «Луцько-Житомирська католицька семінарія. м. Житомир Волинської губернії» [8]. Луцько-Житомирська семінарія в Житомирі мала назву відповідно назві Луцько-Житомирської дієцезії, головним містом якої був Житомир, оскільки тут знаходилась резиденція єпископа.
У 1829 р. до програми навчання семінарії входили латинська мова, моральне та догматичне богослов ’я, Святе Письмо, церковна історія, духовне право католицизму, духовне красномовство, церковний нотний спів.
На книгах з бібліотеки семінарії в Житомирі зустрічаємо такі печатки: «Bibliotheca Seminarii Luceorio-Zytomiriensis», « Bibliotheca Seminarii Luceorio Zytomiriensis. Sigillum», «Bibliotheca Lucko-Zytomierskiego Seminaryum», «Bibliothecae L. Z. Seminarii». Бібліотека семінарії в Житомирі мала значний фонд, книги якого відповідали програмі навчання.
У франкомовному фонді зберігається французька теологічна енциклопедія «Première encyclopédie théologique » (Т. 31, Париж, 1862). Цей том містить «Словник теології моральної» абата Пієрота (Pierrot. Dictionnaire theologie morale. Tome I. Paris: J.-P. Migne, 1862. ІЗ фр. В 39/31.1) [9]. На титульній сторінці – печатка «Bibliotheca Seminarii Luceorio-Zytomiriensis». Енциклопедія була видана в Парижі у 52 томах видавництвом французького абата Жана Поля Міня (1800–1875) – професора Шатоденського коллегиума, якій був приходським священиком Орлеанської єпархії. У бібліотеці семінарії зберігалось багатотомне польське видання книги Мацея Лорета «Католицька церква та Катерина II 1772–1784». Книга зберігається у польськомовному фонді відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Дванадцятий том видання містить печатку: «Bibliotheca Lucko-Zytomierskiego Seminaryum» [10]. Печатка латиною знаходиться на польській книзі проповідей доктора теології, професора Віленського університету Ходані Яна Канті (1769–1823). Chodani Jan Kanty. Kazania. – Wilno: Nakł. i Druk Drukarni Dyecezalney, 1832. Т. 2. («Bibliotheca Seminarii Luceorio Zytomiriensis Sigillum») [11].
У бібліотеці Житомирської семінарії зберігались польські книги з філології, історії, археології, бібліографії, філософії. Печатка «Bibliotheca Seminarii Luceorio-Zytomiriensis.» міститься на книгах, що зберігаються у польськомовному фонді: Popliński Antoni. Grammatyka łacińska. (Із пол. В 342). Jocher A. B. Obraz bibliograficzno-historyczny literatury i nauk w Polsche.(Із пол. В 641/1.5) [12]. Szlegel F. Filozofia źyciа. (Із пол. В 1925/2). У польськомовному фонді знайдено книги з печаткою «Bibliothecae L. Z. Seminarii» : «Piękności kościoła katolickiego.» (Із пол. В 1958/1), Bielikowicz Antoni. Slownik polsko-lacinski. (Із пол. В 218/1), Biblia łacińsko-polska, czyli Pismo Swięte Starego i Nowego Testamentu. (Із пол. В 644/2).
Наповнення бібліотеки семінарії виданнями французькою, польською мовами XIX – початку XX ст. сприяло високому рівню освіти. Усі католицькі священики, які закінчували духовну семінарію одержували досить ґрунтовну освіту, що надавало їм можливість займатися навчанням своїх парафіян – провадити парафіяльні школи у тих місцевостях.
Значними релігійними центрами Житомира, які мали свої бібліотеки, залишались у XIX на початку XX ст. Житомирський кафедральний костьол та Житомирське католицьке товариство. Печатка Житомирського кафедрального костелу «ECCLESIAE CATHEDRALIS ŹYTOMIRIENSIS» знаходиться на Біблії : Biblia łacińsko-polska, czyli Pismo Swięte Starego i Nowego Testamentu. (Із пол. В 632/3) [13]. На декількох екземплярах цієї книги печатка: «Bibliotheca clericorum», Biblia łacińsko-polska, czyli Pismo Swęte Starego i Nowego Testamentu. (Із пол. В 633/4).
Печатка Житомирського католицького благодійного товариства «Zytomierskie Katolickie Towarzystwo Dobroczynnośći» знайдена на книгах польськомовного фонду: Zieliński W. Ze wspomnień źołnierza. (Із пол. А 2306) [14], Witwicki S. Listy z zagranicy. [15]. Печатка «Biblioteka Rz Kat. Towarzystwa w Zytomierzu» розташована на книзі: Podręczna encyklopedya kościelna. (Із пол. В 119/3-4) [16].
Духовна література зберігалась у бібліотеці музичного магазину Йозефа Завадського в Житомирі. Бібліотечна печатка цього магазину знайдена на декількох томах польської Біблії, зокрема: Biblia łacińsko-polska, czyli Pismo Święte Starego i Nowego Testamentu. («Józef Zawadzki librairie et magasin de musique A Zytomierz»).
Центри релігійного життя Житомира, які мали свої бібліотеки – семінарія, костьол, католицьке благодійне товариство, несли духовну, культурну, освітню місію та сприяли в своїй діяльності ідеї відродження Польської держави до чого прагнули поляки Волині у XIX – на початку XXст.
Залишається малодослідженним питання, щодо печаток та екслібрисів приватних осіб Житомира, які були знайдені на книгах у франкомовному та польськомовному фондах НБУВ. Варто відмітити книгу з печаткою С. Дровольського «Ex Libris Stan. Drovolski Zytomiriac»: Daudet A. Róźa i Ninetka. (Із пол. А 3528) [17]. У франкомовному фонді знайдена книга з печаткою «Czytelnia Ziemianskiego w Zytomiorzi», Willy. Claudine à l’École.
(Із фр. А 797) [18].
У польськомовному і франкомовному фондах також знайдені книги з печатками польських освітніх організації – Житомирський союз польських вчителів на Волині («Zytomierski Zwiazek nauczycielstwa polskiego na Wolyniu», Ribot T.A. Choroby pamięci. (Із пол. А 986) [19], польської асоціації з питань освіти «Macierz Polska» в Житомирі («Wypoźyczalnia ksiąźek Macierzy polskie w Źytomierzu», Monniot V. Marquerite a vingt ans. ІЗ фр. А .2103), Quatrefages A. Métamorphoses de l’homme et des animaux. ІЗ фр. А 943) [20], Bertrand Louis. L’invasion. ІЗ фр. А 1642)) [21].
Один примірник видання Біблії з польськомовного фонду містить печатку «Центральний Волинський Музей Житомира» Biblia. Księgi pierwsze ozdraszowe. – s.n.:s.l,s.a. – 559 – 816 s.( Із пол. В 691) [22].
Розташування печаток «Житомирська центральна бібліотека», «Житомирська обласна бібліотека» на титульних сторінках книг з бібліотек Луцько-Житомирської семінарії, польських освітніх організацій свідчить про те, що після революції 1917 р. ці книги були конфісковані радянською владою в Житомирі та потрапили у бібліотечні фонди Житомирської центральної бібліотеки та Житомирської обласної бібліотеки.
Книги з бібліотек Житомира – частина франкомовного, польськомовного фондів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ. У франкомовному фонді (62680 примірників, з них книги –33473 прим., періодика – 29207) знайдена незначна частина книг з бібліотек Житомира. Бібліографічні описи цих книг внесені в електронний каталог програми ІРБІС. Переважно це франкомовні книги з бібліотеки Луцько-Житомирської семінарії, Житомирської обласної бібліотеки, Житомирської центральної бібліотеки. Більша частина книг з бібліотек Житомира знаходиться у польськомовному фонді ( 90983 примірника). Значна частина польськомовної релігійної літератури з книгозбірні Луцько-Житомирської семінарії, бібліотеки кафедрального костьолу в Житомирі, читальні благодійного Римо-католицького товариства в Житомирі. Частина польськомовних книг по філософії та філології, яка належить читальні благодійного Римо-католицького товариства в Житомирі, видана серією «Biblioteka dźiel chrześcijańskich». Незначна частина польськомовних книг з Житомирської обласної бібліотеки, Житомирської центральної бібліотеки видана редакцією «Gazety Polskiej». Бібліографічні описи польськомовних книг з бібліотек Житомира частково внесені в електронний каталог програми ІРБІС. Частина книг з бібліотеки Луцько-Житомирської семінарії знаходиться у бібліотечному фонді бібліотеки Луцько-Житомирської консисторії ( 20.000 примірників), яка зберігається у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій.
Дослідження книг з бібліотек Житомира у франкомовному та польськомовному фондах Відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій має перспективи та наукову мету надати матеріал про роль, місце та науковий інформацій ресурс цього комплексу книг для сучасної науки та освіти в Україні.


Використані джерела та література.
1. История Житомира. – [Електронний ресурс] – Режим доступу : // vipsite-zhitomir.com.ua – 1с.
2. Дубман Б. Замковая площадь. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: //www.proza.ru – 1с.
3. Шостак І. В. Луцько-Житомирська римо-католицька дієцезія наприкінці XVIII – у першій половині XIX століття . Спеціальність : 07.00.01-історія України. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Львівський національний університет імені Івана Франка. –Львів, 2004 – 26с.
4. Буравський О. Римо-католицькі семінарії на Волині в першій половині XIX ст. – [Електронний ресурс] – Режим доступу : // eprints.zu.edu.ua – С.1–2.
5. Chwalewik E. Zbiory polskie: Archiwa, bibljoteki, gabinety, galerje, muzee i inne zbiory pamiatek przeszlości w ojczyznie i na obczyźnie. / Edward Chwalewik – Krakow: Kaj agencja wudaw., 1991. – T.2.– N – Z – 559 s.
6. Chwalewik E. Z moich wspomnień o zbieractwie / Oprac. Hanna Łaskarzewska i Martyna Figiel. – Warszawa: Bibl.nar., 2006 – 99 s.
7. Міщук С. М. Рукописні та книжкові зібрання Волині у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історія, склад, наукове дослідження./ С. Міщук – Київ, 2007. – 242 с.
8. Ф.496. Луцько-Житомирська католицька семінарія. м. Житомир Волинська губернія. // Державний архів Житомирської області. Анатований реєстр описів. Фонди дорадянського періоду. – Житомир: Видавництво «Волинь», 2009. – [Електронний ресурс] – Режим доступу : // www.archive.zt.ua – С.105.
9. Pierrot. Dictionnaire theologie morale./ Pierrot. – Paris: J.-P. Migne , 1862. – Tome I. – 1380p.
10. Loret Maciej. Kosciol katolicki a Katarzyna II 1772-1784/ Maciej Loret wydaw. S. Askenazy. – Krakow , Warszawa : Dr. W.Anczyca i Sp., 1902 – 1911 –(Monografie w zakresie dziejów nowoźytnych). T.12. – 1910. – XI,321 s.
11. Chodani Jan Kanty. Kazania X.Jana Kantego Chodaniego: doktora s.teologii, kanonika katedry wilen, professora zwyczaynego, teologii moralney i pasterskiey w cesarskim wilenskim uniwersytecie, z pośmiertnych ręcopismów wydrukowane. / Jan Kanty Chodani. – Wilno: Nakł. i Druk Drukarni Dyecezalney, 1832. – Т.2. –1838. – 315 s.
12. Jocher A. B. Obraz bibliograficzno-historyczny literatury i nauk w Polsche. /A. B. Jocher – Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, 1840 – 1857. – T. 2.– 1842. – XVI, 352 s.
13. Biblia łacińsko-polska, czyli Pismo Swięte Starego i Nowego Testamentu. –Wilno: Drukiem Jozefa Zawadzkiego, 1863. – Т. 3. – 686 s.
14. Zieliński W. Ze wspomnień źołnierza. / W Zieliński. – Warszawa: Sulimierski , 188.0 – 296 s.
15. Witwicki S. Listy z zagranicy / S.Witwicki. Wydanie S. N. Bobrowicza. – Lipsk, 1842. – 231 s.
16. Podręczna encyklopedya kościelna. – Warszawa, 1904 – 1913. –Т. 3 – 4. –
421 s.
17. Daudet A. Róźa i Ninetka. / A.Daudet. – Warszawa: Wydawnictwo Przeglądu Tygodnlowego, 1892. – 143 s.
18. Willy. Claudine à l’École. / Willy. – Paris: Société d’Editions Litt.et Artistiques, 1903. – 332 р.
19. Ribot T .A. Choroby pamięci. / T. A .Ribot –Warszawa: Nakł. księgarni
A. Gruszeckiego, 1886. – 185, II s.
20. Quatrefages A. Métamorphoses de l’homme et des animaux. / A.Quatrefages. – Paris: Baillière, 1862. – 321 p.
21. Bertrand Louis. L’invasion. / L.Bertrand – Paris: Nelson, s.a. – 364p.
22. Biblia. Księgi pierwsze ozdraszowe. – s.n.:s.l,s.a. – 559 – 816s.