Створення електронного каталогу книг, надрукованих латинським шрифтом.

Тези доповіді

В умовах глобальної інформатизації на перший план в діяльності бібліотек виходить забезпечення вільного доступу до міжнародних та національних інформаційних ресурсів. Одним із важливих завдань НБУВ НАН України є надання користувачам можливості багатоаспектного оперативного пошуку інформації до видань надрукованих латинським шрифтом.
Перед каталогізаторами постала проблеми професійного аналізу та оцінки перспектив ретроспективної конверсії карткового алфавітного каталогу іноземних книг, підкреслити необхідність його перетворення в електронну форму.
Дослідження, які були проведені бібліотеками Великої Британії в 1990-ті рр. показали, що обґрунтуванням для проведення конверсії карткових каталогів в електронні є наступні чинники: надання істотно більш оперативного доступу до фондів; інтеграція бібліографічних записів (БЗ) за старі роки із записами на поточні видання; суттєве поліпшення бібліотечного обслуговування.
Для здійснення трансформації карткового каталогу електронну форму необхідно вивчити існуючи методи, враховуючі особливості реалізації основних технологічних процесів, технічних засобів призначених для вирішення поставленого завдання. Переведення вже існуючої бібліографічної інформації на традиційному носії в зручнішу для використання машиночитану форму створить принципово нове середовище для інформаційного та документального забезпечення користувачів (в тому числі і через мережу Internet).
Відомі різни методи ретроконверсії каталогів, але, в цілому, можна виділити наступні:
1. переведення в машиночитану форму (MARC-формат) БЗ безпосередньо з карток або з титульної сторінки книг de vizu;
2. використання БЗ з інших ЕК, придбаних на оптичних дисках або по мережах і довведення власних даних бібліотеки (індексів класифікації, шифрів зберігання та ін.);
3. сканування карток з метою створення їх цифрових образів, оптичне розпізнавання символів і приведення записів до стандартного MARC-формату вручну або автоматично.
Ручний набір інформації з каталожної картки в поля БЗ потребує дуже багато часу та людських ресурсів і не є ефективним при обробці великих масивів карток крупних бібліотек. Для якісного виконання робіт за цим методом потрібно задіяти в якості виконавців досвідчених бібліографів. Можливо, звичайно, використання дешевшої робочої сили (студентів, наприклад), але істотного збільшення продуктивності праці при цьому не відбувається.
Технологія запозичення БЗ з ЕК інших бібліотек не є перспективною, тому що, як показав аналіз інформації веб-сторінок провідних бібліотек Росії (РНБ, ВДБІЛ та ін.), де процес ретроконверсії вже здійснився, кількість відображених у ЕК бібліотечних документів не перевищує 10% від загальних обсягів фондів. В той же час, вже наявні ЕК можна розглядати як комерційний продукт, вартість якого значима та, якщо врахувати необхідність “адаптації”, яка теж вимагає певних витрат, то цей шлях є економічно недоцільним.
Сканування карткових каталогів з використанням спеціальних високопродуктивних сканерів, пристосованих для автоматичного подання каталожних карток із пачок, формування масивів факсимільних образів карток, використання потужного програмного забезпечення з ретельно продуманими довідниками і словниками для розпізнавання образів карток і маркування розшифрованого тексту маркерами MARC-формату дає суттєву економію часу для проведення ретроконверсії. Ця технологія є досить складною, відносно недешевою, але потребує не так багато часу як інші. Доцільно сканувати карткові каталоги хорошої якості (картки надруковані на друкарський машинці, принтері). Всі рукописні картки треба вносити ручним способом. Найчастіше бібліотеки використовують змішані технології для кожного конкретного каталогу.
Сканування, як один з етапів ретроконверсії, традиційного алфавітного каталогу іноземних книг у НБУВ на зразок вітчизняного (ГАК) не було зроблено. Деякі бібліотеки країни, такі як ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського, НТУ України “Київський політехнічний інститут”, ЦНБ ХНУ ім. В.Н. Каразіна та ін. вже здійснили ретроспективну конверсію карткових каталогів.
Звернувши увагу на особливості ретроконверсії багатомовних каталогів ВДБІЛ Росії, слід зазначити, з якими проблемами зіткнулися фахівці. Мета проведення ретроконверсії (почалася у 1998 р.) зводилася до наступного: 1) зменшити витрати часу на бібліотечні процеси опрацювання документів; 2) скоротити площі, які займають шафи зі старими каталожними картками; 3) ліквідувати витрати на підтримку обслуговування і збереження паперових каталогів (створити оптимізований технологічний процес автоматизованої роботи з каталогами); 4) представити свій багатомовний фонд в міжнародній мережі (Internet). Оскільки ставилася мета ретроконверсії двох мільйонів карток, особлива увага приділялася таким критеріям: вартості витрат, часу виконання робіт, кількості задіяних співробітників. До цього часу у ВДБІЛ була впроваджена САБ TINLIB. Для ретроконверсії був обраний картковий каталог на книги. Технологічний процес у загальному вигляді представлений наступними етапами:
- проведення підготовчих робіт,
- сканування каталожних карток,
- запис на CD-ROM,
- розпізнавання,
- рознесення по полях проміжної бази даних,
- імпортування даних у TINLIB.
Для правильного рознесення інформації по полях з карток, на яких відсутня пунктуація (для заповнення довідників) перед початком сканування фірмі, яка виконувала роботу, були передані списки мов, література, на яких зберігається у ВДБІЛ, список артиклів основних європейських мов, список слів, що визначають початок поля “Відомості про відповідальність” (by, von, de та ін.), типові назви англійською мовою, наприклад, Collected works, Guide, Letters та ін., також були дані вказівки, як відрізнити Уніфіковану назву від авторського рядка, можливі види шифрів розстановки і класифікаційних індексів. Було надано пояснення, яким чином заповнювати поле автора, якщо в авторському рядку вказано “Ім’я автора [et al.]” .
Наступним етапом було сканування каталожних карток і запис результатів на CD-ROM у графічному вигляді без розпізнавання. Розпізнавання і автоматичне редагування символів (перетворення графічного образу в текстовий файл) здійснюється методом порівняння з еталонними зразками всіх букв алфавіту до повного збігу, слова порівнюються з еталоном з довідника.
В умовах впровадження бібліотеками сучасних інформаційних технологій карткові каталоги не втратили свого значення, але потребують редагування перед трансформацією. Важливо підкреслити, на часі перетворення традиційного каталогу іноземних книг в електронний у НБУВ, але поки що ми працюємо з ними паралельно (з 1995 р.). Створення імідж-каталогу – це важливе рішення на шляху до повноцінного електронного каталогу. До безперечних переваг імідж-каталогу, також, відноситься збереження цифрового образу паперової бібліографічної картки, яка сама по собі представляє історичну цінність. Для наукових бібліотек створення ретроспективного ЕК має велике значення тому, що зростає наповнення інформаційного масиву, за яким можна проводити повноцінний і швидкий інформаційний пошук.
Опрацьований належним чином ретроспективний бібліографічний масив в майбутньому стане базою для корпоративної взаємодії бібліотек щодо створення і використання електронних інформаційних ресурсів країни.