Сучасна бібліотека у швидкозмінюваному світі: моделі розвитку та партнерства

Тези доповіді

Олена Воскобойнікова-Гузєва,
завідувач відділу наукових та науково-інформаційних проектів НБУВ,
доктор наук із соціальних комунікацій

Сучасна бібліотека у швидкозмінюваному світі:
моделі розвитку та партнерства

Запорукою успішного існування бібліотеки як соціального інституту у швидкозмінюваному світі, на нашу думку, є обґрунтований вибір оптимальних моделей її розвитку та партнерства. Роль і місце сучасної бібліотеки у глобальній системі загальноцивілізаційного розвитку обумовлені її здатністю бути інформаційною базою розвитку людського потенціалу. Таким чином бібліотека у змінюваному світі відповідає за збереження, примноження та розповсюдження знань; об’єднання громад, спільнот та індивідів; надання вільного, комфортного та безпечного простору для навчання, спілкування та розвитку. У свою чергу, бібліотечна громадськість відповідає за збереження та розвиток бібліотеки як унікальної цивілізаційної складової.
До обговорення пропонуються наступні моделі розвитку сучасної бібліотеки як мультифункціональної установи: «Бібліотека – науково-інформаційний центр», «Бібліотека – культурно-просвітницький центр», «Бібліотека – загальнодоступний освітній центр», «Бібліотека – інформаційно-аналітичний центр», «Бібліотека – досуговий центр», «Бібліотека – суспільно-комунікаційний центр» та інші. Передбачається, що певні моделі можуть поєднуватися, або бути пріоритетними на окремому етапі розвитку установи.
Вибір оптимальної моделі для розвитку багато у чому залежить від потенціалу конкретної бібліотеки: якості її документно-інформаційних ресурсів; рівня використання інформаційно-комунікаційних технологій; компетентності кадрового потенціалу; відповідності матеріально-технічної бази новим завданням установи.
Будь-яка модель розвитку бібліотеки передбачає активне використання партнерства, серед основних його видів виокремлюємо: галузеве партнерство (бібліотека-бібліотека); міжсекторальне партнерство (бібліотека та заклади культури, науки, освіти, бизнеса, громадські об’єднання, творчі спілки та ін.); міжнародне партнерство (галузеве та міжсекторальне); партнерство із державними органами влади (законодавчою та виконавчою гілками), особливо із міністерствами та відомствами, що мають у своєму підпорядкуванні бібліотеки.
Представлені теоретичні міркування використовувалися у 2014 – 2015 рр. під час роботи авторського колективу розробників «Концепції якісних змін бібліотек задля сталого розвитку України
(до 2025 р.)», яка від квітня 2015 р. активно обговорюється бібліотечною громадськістю (http://ula.org.ua/ua/252-dokumenti/dokumenti-uba). Концепція базується на Конституції України, національному законодавстві, резолюції Генеральної Асамблеї ООН зі сталого розвитку (2012), положеннях Європейської Конституції та Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Передбачається, що Концепцію буде покладено в основу Стратегії розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року.
Розробниками зазначено, що бібліотеки мають потужний потенціал консолідації суспільства, дотримання європейських цінностей, інтеграції України у європейське співтовариство, підвищення якості життя, рівного доступу до інформації, знань і культурного надбання. Для цього бібліотеки потребують актуалізації документно-інформаційних ресурсів, посилення матеріально-технічної бази і технологічної інфраструктури, підвищення рівня інформатизації та розвитку нових компетенцій персоналу.
У документі визначено пріоритети участі бібліотек у суспільних перетвореннях та забезпеченні прав і свобод людини:
- консолідація суспільства, якій сприятимуть послуги бібліотек, орієнтовані на впровадження політичних, соціально-економічних, правових та інституційних реформ, економічне зростання, подолання бідності і безробіття, підвищення соціального захисту населення;
- дотримання європейських цінностей, інтеграція у європейське співтовариство забезпечуватимуться, окрім іншого, спрямуванням діяльності бібліотек на просвіту та освіту нації щодо європейських і світових практик боротьби з корупцією, захисту людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права, поваги до прав людини (включно з правами меншин), плюралізму, толерантності, справедливості, солідарності, гендерної рівноправності, відмови від дискримінації тощо;
- підвищення якості життя, якому бібліотеки сприяють власними засобами через розвиток соціальної інфраструктури та інтеграцію людини у суспільство, освітні та культурні можливості, соціальну комунікацію та організацію дозвілля тощо;
- рівний доступ до інформації, знань і культурного надбання, який бібліотеки забезпечують усім громадянам незалежно від їхнього місця знаходження та місцевості проживання, майнових статків, етнічної приналежності, політичних уподобань, віросповідання, віку та ін.
Розробниками визначено також десять напрямів реалізації вищезазначених пріоритетів:
- удосконалення нормативно-правової бази, яка стосується діяльності бібліотек;
- удосконалення та врегулювання стандартів бібліотечно-інформаційної галузі відповідно до міжнародних;
- створення системи гарантованого бюджетного фінансування основних бібліотечних послуг і реформування механізмів отримання та використання надходжень з інших джерел фінансування;
- створення нової архітектури інтегрованої бібліотечної мережі країни на основі універсального доступу та економічної доцільності;
- забезпечення професійного розвитку персоналу бібліотек через оновлену систему бібліотечно-інформаційної освіти та підвищення кваліфікації;
- модернізація матеріально-технічної бази та інформаційно-технологічної інфраструктури бібліотек відповідно до європейських стандартів;
- інтенсивний розвиток та актуалізація документно-інформаційних ресурсів бібліотек на традиційних та електронних носіях і забезпечення доступу до них;
- розвиток читання через систему соціального партнерства;
- збереження українського культурного надбання в частині документних ресурсів;
- науковий супровід розвитку бібліотек в умовах якісних змін.