Дисертації вчених-геологів та гірників України Х1Х - початку ХХ ст. (історико-книгознавчий та бібліографічний аналіз)

Тези доповіді

Осіння Н.В.
молодший науковий співробітник
Інститут геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України
м. Дніпропетровськ

ДИСЕРТАЦІЇ ВЧЕНИХ-ГЕОЛОГІВ ТА ГІРНИКІВ УКРАЇНИ Х1Х - ПОЧАТКУ ХХ ст. (історико- книгознавчий та бібліографічний аналіз)

Сьогодні, коли інформація є одним із визначальних факторів прогресу, найважливішим національним ресурсом і рушійною силою подальшого розвитку людства, дослідження фондів бібліотек, де зберігаються рідкісні видання стає актуальною проблемою. В фондах Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, Харківського, Київського та Одеського університетів, Національного гірничого університету (м. Дніпропетровськ) знаходиться й наукова спадщина видатних геологів та гірників України Х1Х – початку ХХ ст. Значне місце в ній посідають дисертації вчених, які дають уявне представлення щодо внеску дослідників у певну галузь геології та гірництва.
Історія розвитку дисертацій та питання їх використання розглядалася деякими авторами, але повної картини дослідження дисертаційних праць вчених-геологів та гірників Х1Х – початку ХХ століття немає.
Дисертаційна практика з питань геології та гірництва в Україні має свою давню історію та добрі традиції. Її витоки сягають середини Х1Х ст., коли з’явились перші дисертації університетських вчених України. Одними із перших дисертаційних праць були дослідження вчених-геологів найстарішого в Україні Харківського університету. Це роботи Н.Д. Борисяка, О.В. Гурова, І.Ф. Леваковського та інших. Показово, що дисертації цих авторів мали широкий регіональний діапазон (Харківська, Катеринославська, Полтавська губернії, а також Донбас) і актуальні проблеми того часу. У числі найбільш цитованих дисертацій робота О.В. Гурова займає провідне місце. Вона була видана в кінці 80-х років в Харкові у друкарні Зільберберга. Докторська дисертація О.В. Гурова присвячена геологічному опису Полтавської губернії [2]. Це фундаментальна праця (більше 1000 сторінок тексту),широко ілюстрована, актуальна за тематикою, з багатьма авторськими оригінальними висновками. Привертає увагу багатюща бібліографія, яка може слугувати цінним ретроспективним покажчиком з даної тематики.
В Київському університеті Св. Володимира на окрему увагу заслуговують дисертаційні праці К.М. Феофілактова, П.Я. Армашевського, В.Ю. Тарасенка, А.С. Роговича, П.А. Тутковського, В.І. Лучицького, В.М. Чирвинського. Еволюцію й трансформацію дисертацій Х1Х- початку ХХ ст. можна побачити на прикладі праць цих вчених. Якщо дисертації К.М. Феофілактова були представлені десятками сторінок, то праці П.Я. Армашевського, П.А. Тутковського та В.І. Лучицького мають від 400 до 700 сторінок. Розширилися регіональні дослідження, деталізувалися окремі геологічні питання,висновки зазнали певної систематизації, набули поширення огляди літератури та довідково-пошуковий апарат. Дисертація П.Я. Армашевського щодо геологічного нарису Чернігівської губернії відіграла важливу роль у регіональному дослідженні України [1]. Геологи того часу часто посилалися на цю роботу і до нашого часу вона зберегла історичний інтерес. У дисертації розглядалася орографічна будова губернії, опис відслонень, загальна характеристика геологічних утворень. Було представлено детальну геологічну карту і 5 таблиць. Текст забезпечено численними підрядковими примітками, які іноді досягали до 15 рядків дрібного шрифту. Висновки написані стисло, доступною науковою мовою. Бібліографічна інформація представлена в оглядовому розділі й в підрядкових посиланнях в основних розділах. Часовий інтервал - 50 років. Широко цитувалися вітчизняні геологи: К.М. Феофілактов, Н.Д. Борисяк, І.Ф. Леваковський, О.В. Гуров, І.Ф. Синцов. Закордонна інформація подана монографіями та статтями німецькою та французькою мовами. Дисертація В.Ю. Тарасенка подає хіміко-мікроскопічне дослідження плагіоклазів родовищ лабрадоритів на Волині. Вона мала значний обсяг, детальну структуру розділів, цікаві припущення та висновки, ґрунтовну бібліографію,з якої найбільшу частину складали зарубіжні видання. Цю роботу було нагороджено премією Рахманінова. Значним явищем на початку ХХ ст. в геологічних колах були докторські дисертації В.І. Лучицького та П.А. Тутковського. Віддзеркаленням розвитку та потенціалу бібліографічного оснащення дисертацій стала робота В.М. Чирвинського щодо хімічного та петрографічного складу льодовікових відкладень України . Вона була надрукована в «Записках Киевского общества естествоиспытателей» і складалась із вступу, огляду літератури, двох розділів, додатка, резюме на німецькій мові,бібліографічних посилань в тексті та примітках,геологічної карти, таблиць та пояснення до таблиць,списку друкарських помилок. Значний інтерес становить огляд вітчизняної літератури Київської, Волинської, Чернігівської та частини Гродненської губерній. Послідовність запису така: номер, рік, повний бібліографічний опис. Далі йшли анотація або реферат. Анотації 3-5 рядків, реферати - 10 – 26 рядків. В основних розділах посилання подані у примітках. Винятком був параграф присвячений батьківщині валунів, де приводилась стисла характеристика порід з основною літературою . В додатку в алфавітному списку авторів приводилася найголовніша література із західно-європейських валунів. Всього 355 назв. Було презентовано 168 зарубіжних авторів.
В Новоросійському університеті ( тепер Одеський університет) дисертації відомих вчених-геологів В.Д. Ласкарєва та Р.О. Пренделя показують регіональний зріз геологічних досліджень та фундаментальність розглянутих проблем. Докторська дисертація В.Д. Ласкарєва присвячена актуальним тогочасним проблемам: геоморфологічному районуванню Волино-Поділля, тектонічній будові Українського щита, корисним копалинам України. Це величезний труд більш ніж 700 сторінок тексту. Велику цінність мала геологічна карта, 3 фототипічні таблиці і 52 рисунка. Огляд літератури на 96 сторінках може бути прикладом бездоганної оглядової інформації. Було подано й алфавітний покажчик літератури на 20 сторінках. Ця праця знайшла позитивні відгуки у наукових колах і була відмічена премією імені Ахматова.
Розвиток гірничої наукової думки пов’язано з Катеринославським вищим гірничим училищем (з 1912 р.- Катеринославський гірничий інститут, тепер Національний гірничий університет), де працювали відомі вчені- гірники. Дисертації О.М. Терпигорєва, М.М. Протодьяконова, В.О. Гуськова, П.М. Леонтовського, М.М. Федорова стали фундаментом головних розділів гірничої науки. В 1916 році відомий учений І.А. Тіме високо оцінив дисертацію М.М. Федорова ( теорія та розрахунок гармонічного рудникового підйому), особливо підкреслюючи її прикладний характер і важливі практичні висновки [3]. Дисертація має 5 розділів. Подано детальний огляд літератури. Це монографії й статті з періодичних німецьких, французьких і вітчизняних технічних видань. Огляд літератури дав змогу М.М. Федорову зробити висновок, що питання щодо гармонійного підйому не вивчено. Дисертація оснащена розгалуженим довідковим апаратом. Наприклад, для зручності читачів наприкінці дисертації дано алфавітний список буквених позначень з поясненнями значення кожної букви (латинський і грецький алфавіт). Крім того, дисертація налічувала багато формул, таблиць, креслень. До кожного розділу подано значну кількість приміток і посилань. Заслуговує на увагу друкарське оформлення праці. Для пояснення важливості інформації використовувався різний друкарський шрифт, курсив, а також різна жирність шрифту.
Отже, у фондах бібліотек є цінніші видання - дисертації, які мають неминуще науково-історичне значення не тільки в галузі геології та гірничої справи, але й у книгознавстві та бібліографознавстві.
1. Армашевский П.Я. Геологический очерк Черниговской губернии/П.Я. Армашевский//Записки Киевского об-ва естествоиспытателей. – 1883. – т.У11,вып.1. – С. 87-223.
2. Гуров А.В. Геологическое описание Полтавской губернии : отчет Полтавскому губернскому земству / А.В. Гуров . – Харьков : Типография М.Ф. Зильберберга, 1888 . – 1010 с. : ил., карт., 4 л. ил.
3. Федоров М.М. Теория и расчет гармонического рудничного подъема / М.М. Федоров .— Екатеринослав , 1914.— 181 с.