Технологічні аспекти з консервації бібліотечних документів нестандартних форматів.

Тези доповіді

Збереження і консервація бібліотечних фондів наукової бібліотеки здійснюється на основі стандартів, норм і правил, робочих інструкцій, та іншого. Розпорядчі документи, названі вище , як і більшість такої документації, направлені на вирішення робочих і перспективних планів з стандартними розмірами книжки. Як відомо, вимогами видавництв передбачено певна кількість основних та додаткових форматів для видання. В той же час, практика роботи Центру консервації і реставрації нашої Бібліотеки з оцінки нових надходжень показує, що на полицю попадає декілька найбільш поширених форматів. Необхідно також відмітити, що і розміри бібліотечної полиці стандартні і розраховані на ширину книжки до 20 см при односторонньому розміщенні на стелажі і до 42 см – при двохсторонньому.

Видавництво і друкарні знайомі з цими особливостями бібліотечної дійсності, але інколи переважує авторське бачення матеріалу на папері (особливо представлення графічних схем і репродукцій, котрі потребують чіткішої картинки), а тому подача інформації потребує більшої ширини книжкового блоку, ніж зазначені розміри. Не в останню чергу відіграє і бажання поліграфістів успішно виставити на книжковому ринку таку друкарську продукцію. Як правило, вартість нестандартної книжки значно інша, привабливіша для видавців. В той же час, нестандартна, вірніше великоформатна книжка становить проблему при розміщенні на бібліотечній полиці, а відповідно, у справі збереження і консервації бібліотечних фондів. До такого ряду нестандартних бібліотечних екземплярів відносяться великоформатні книги, підшивки газет, географічні атласи, архітектурні плани, будівельні плани та поетажні ескізи приміщень – ширина котрих більше 42 см. Практика обстежень бібліотечних фондів показує, що інколи і дисертації з архітектури і будівництва подані в нестандартному форматі (більше чим А4). Висота таких документів може мати великі розбіжності, але проблему становить саме ширина бібліотечного документу. Таких екземплярів (великоформатних) друкованої продукції небагато, але кожен із них становить проблему для його розміщення на бібліотечній полиці.

Метою дослідження питання консервації документів нестандартних (великоформатних) видань став пошук рішення поліпшення ситуації з цієї проблеми. Актуальність питання про збереження документів нестандартних форматів викликане забезпеченням їх від пошкодження та створенням умов для підтримання рівновісної вологості в папері. Оскільки через нещільність обрізів книжкового блоку(загини та деформація ) порушується рівновісна вологість паперу.

Для гармонійного вигляду книги видавці стараються дотримуватися правила, щоб формат книжкового тексту був геометрично подібним формату книжки. Дотримання цієї норми сприяє і кращому збереженню інформації поданої на папері: достатній розмір полів захищає текст від дії ультрафіолетових променів, тобто від пожовтіння паперу. Доцільно зазначити, що старіння паперу документу, що відноситься до нестандартних форматів теж протікає неординарно: із – за великих розмірів навіть загорнута сторінка, або вставлена в блок закладка із іншого паперу дають можливість проникненню вологи і інших дієвих факторів у книжковий блок.
Звичайно, для наукової бібліотеки кожна книга документ і зберігати її необ-хідно згідно з нормами стандартів по консервації і положеннями інструкцій по збереженню, але книжка, що має нестандартний формат, потребує значно більше уваги і часу на підтримання її функціональних властивостей. Це стосується і дослідження фізичного стану матеріальної основи документа і проведення санітарно – гігієнічних операцій із документом, та особливо, контроль режимів зберігання. Це частина наукової роботи фондоутримувачів і консерваторів бібліотеки.

Варто підкреслити, що як зазначають вчені Російської національної бібліотеки [1] , проблема збереження документів виникла у середині ХIХ ст., коли стали використовувати для виготовлення паперу целюлозу із деревини. Навіть виник новий термін назви такого паперу, яка дійшла до наших днів, як книжково – журнальний папір. Особливістю його виступає наявність великого проценту коротко - волокнистих волокон деревинної маси та їх здатність швидко поглинати вологу. Саме ці волокна виступають слабким місцем у справі збереження бібліотечного документу на бібліотечній полиці: вони легше пропускають вологу через свою структуру і значно швидше міняють колір (жовтіють, тобто окислюються під дією шкідливих факторів).

Відмічені вище властивості матеріалу носія інформації та сезонні відхилення у режимах зберігання сприяють процесу старіння матеріальної основи документа, тобто паперу. Бібліотечна практика показує, що ті документи, котрі виготовлені з використанням добротних матеріалів мають кращі шанси для існування, навіть і при відхиленні у режимах збереження. Інша справа – збереження і консервація великоформатних видань. Для таких документів оправа книжки має визначальне значення у збереженні форми книжки. І тут все відіграє ключове значення : вид клею для виклейки кришок оправи (це як правило кістковий клей) , товщина картону (для кришки) та тип матеріалу для виклейки. На перший погляд відомі аксіоми у книжковій справі, але дійсність показує, що використання іншого клею крім кісткового веде до діагональної чи двохсторонньої деформації палітурки великоформат-ної книжки. А коли прибавити до цього відсутність зручного місця для розмі-щення документа на бібліотечній полиці, необхідність підготувати відповідно і читацьке місце, забезпечивши можливість повного розкриття книжки, то проблема збереження великоформатних видань для наукової бібліотеки має велике значення.

Бібліотечні фонди нашої Бібліотеки мають велику кількість таких нестандартних (великоформатних) видань. Кожний вид видання має свою специфіку у розміщенні на бібліотечній полиці. Спочатку простіший підхід:
великоформатні газетні полоси переплітаються у Центрі консервації і реставрації і розміщуються на здвоєних стелажах та розміщуються по 3 – 4 екземпляри горизонтально на полиці. Для великоформатних плакатів, естампів та інших документів , поданих у вигляді аркушів, спеціально виготовляються папки – гігант (великий розмір). Такий підхід з питань консервації бібліотечних фондів значно покращив ситуацію у справі збереження.

Для окремих одиниць зберігання, що відносяться до нестандартних видань минулих століть було запропоновано виготовити для них спеціальні ложементи, як говорять у техніці, закріпити їх на здвоєних полицях і на них розміщувати такі документи.

У справі збереженні великоформатних стародрукованих книжок при їх використанні читачами було запропоновано, виготовлено і впроваджено у практику використання спеціальної підставки на читальному столі. Працюємо над питанням раціонального розміщення великоформатних видань.




Список використаної літератури:
1. Добрусина С.А. Стабилизация бумаги документов. Учебное пособие. – М., 2014, С. 154.