Екологія книгосховищ та її значення в умовах бібліотеки

ЗаявникКрікова Таміла Вальтерівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація» (2015)
ЗахідКруглий стіл: Збереження бібліотечних фондів: традиції, інновації, перспективи
Назва доповідіЕкологія книгосховищ та її значення в умовах бібліотеки
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду завдяки загальносвітовій тенденції зростання кількості та масштабів природних та техногенних катастроф, соціальних потрясінь, екологічних криз, стихійних лих та інших екстремальних ситуацій, які виникають у зв’язку з глобальною технократизацією, індустріалізацією та комп’ютерізацією всіх сфер буття людини.
Тому проблема збереження інформаційних ресурсів в бібліотеках при загальному погіршенню стану екологічних умов набуває пріоритетного значення на сьогоднішній день. Погіршення екологічної ситуації в Україні до кризової негативно позначається на стані внутрішнього середовища приміщень бібліотеки. Руйнівним може бути вплив атмосферних забруднювачів, пилу, сезонних перепадів температури та відносної вологості, наслідків надзвичайних ситуацій, тощо. Однією з найбільш розповсюджених причин, яка негативно впливає на стан бібліотечних фондів є вплив живих організмів: бактерій, мікроскопічних грибів, комах і гризунів.
Будівля бібліотеки, яка є багатофункціональною спорудою, повинна відповідати вимогам збереження бібліотечних фондів, а також перебування в ній співробітників та читачів.
Бібліотечні фонди є складними динамічними екологічними системами, які характеризуються своєрідним мікрокліматом та біоценозами. Збереження книжкової спадщини сьогодні вимагає звести до мінімуму вплив різних руйнівних факторів, намагаючись водночас максимально зберегти оригінали. Для цього розроблена система збереження фондів як складова комплексу заходів, що забезпечують діяльність бібліотеки. Система збереження фондів включає декілька основних напрямків, одним із яких є виконання заходів комплексного постійно діючого екологічного моніторингу приміщень та фондів. Завданнями екологічного моніторингу є: обстеження стану приміщень бібліотеки, насамперед книгосховищ; спостереження за станом фізичного збереження фондів; виявлення причин змін фізичного стану документів; аналіз та оцінка змін фізичного стану документів; розробка та реалізація заходів, спрямованих на попередження та усунення негативної дії факторів навколишнього середовища на фізичний стан фондів для забезпечення їх довготривалого зберігання.
Комплексність виконання заходів екологічного моніторингу приміщень та фондів НБУВ полягає у оптимальному поєднанні діяльності Центру консервації і реставрації НБУВ, структурних підрозділів Бібліотеки, що є відповідальними за стан збереження своїх фондів, та технічних служб Бібліотеки.
Слід зазначити, що з моменту створення ЦКР НБУВ одним із напрямків науково-прикладної роботи стали розробка, підтримання та контроль за виконанням заходів комплексного екологічного моніторингу приміщень та фондів, який охоплює та враховує особливості усіх приміщень Бібліотеки. Ця робота ґрунтується, насамперед, на виконанні вимог міждержавних стандартів на консервацію документів, що регламентують параметри нормативних режимів зберігання фондів: температурно-вологісного, санітарно-гігієнічного та світлового.
Тому важливо, щоб співробітники структурних підрозділів Бібліотеки, що є відповідальними за стан збереження своїх фондів, вчасно виконували рекомендації фахівців ЦКР щодо підтримання нормативних режимів зберігання фондів, а завданням технічної служби, в свою чергу, є техніко-технологічне забезпечення цієї роботи.
Одним з головних аспектів екологічного моніторингу є мікроклімат, або температурно-вологісний режим. Температурно - вологісний режим зберігання фондів суттєво впливає на інтенсивність, швидкість та обсяги протікання хімічних та біологічних процесів, що руйнують матеріальну основу документів при сприянні шкідливих домішок повітря та мікроорганізмів. Тому підтримання нормативного температурно-вологісного режиму при зберіганні фондів є основою для мінімізації негативного впливу сучасних екологічних умов на фізичний стан фондів. Як відомо, умови зберігання бібліотечних фондів визначені положеннями міждержавного стандарту «ГОСТ 7 – 50. 2002 Консервация документов. Общие требования», де у статті 4.3.2 визначені параметри температури (18±2)ºC і відносної вологості повітря (55±5)% у сховищах та інших приміщеннях бібліотеки
Починаючи з кінця 2009 р., фахівцями відділу наукових технологій збереження фондів спільно з відділом інформаційно-комунікаційних технологій контроль параметрів мікроклімату у будівлі, де зберігаються спеціалізовані фонди, здійснюється з використанням системи автоматизації бібліотек «ІРБІС64».
Основою мікрокліматичного моніторингу є забезпечення необхідного регулярного обміну повітря для уникнення утворення застійних зон у сховищах для гарантування збереження усіх документів Бібліотеки і, насамперед, документів з ослабленою матеріальною основою. В рамках мікрокліматичного моніторингу обов’язковими є рекомендації співробітників ВНТЗФ щодо регулярності не лише провітрювання приміщень, а також провітрювання документів, що зберігаються у закритих шафах та сейфах, зокрема у санітарний день. Зрозуміло, що в усіх приміщеннях Бібліотеки необхідно підтримувати показники нормативних режимів зберігання фондів, але виконання зазначеного завдання у кожній будівлі має свої особливості.
Ще одним важливим аспектом екологічного моніторингу є повітряний басейн. Повітря можливо віднести до найбільш чутливих з екологічних показників до змін, які відбуваються як в навколишньому середовищі, так і в середині книгосховища. З повітрям, яке надходить до усіх приміщень Бібліотеки, в тому числі і до книгосховищ, через негерметичні конструктивні елементи будівлі можуть потрапляти токсичні хімічні сполуки, пил та мікроорганізми. Існує залежність між вмістом зазначених складових в повітрі навколишнього середовища та повітря в середині приміщення. До найбільш агресивних компонентів відносяться оксиди сірки, вуглецю, азоту. При цьому концентрація газоподібних забруднювачів в навколишньому середовищі та в середині приміщення при відчинених вікнах повністю співпадають, а при зачинених – в приміщення потрапляє більше половини їх концентрацій. Небезпечним фактором забруднювання бібліотечних приміщень є пиловий аерозоль, котрий в своєму складі має органічну, неорганічну та біологічну складові. Пил з повітряним потоком не тільки осідає на підлогу, стіни, стелажі та книги, але й потрапляє поміж сторінок книг. Пилові частки мають різні розміри. Найбільш небезпечний мілкодисперсний пил з розміром часток на рівні декількох мікрон та менше. Такий пил має високу проникливу здібність, може накопичуватись не тільки в книжках та інших інформаційних носіях, а й в організмі людини, що може призвести до алергії або інших захворювань. Тому санітарно-гігієнічна обробка, а саме знепилювання приміщень та бібліотечних фондів, є важливою не тільки для збереження фондів, але й для здоров’я співробітників та читачів.
Забруднення повітря сприяє старінню та руйнації паперу. Крім того саме на мілких частках пилу сорбуються мікроорганізми й таким чином розповсюджуються в середовищі. Мікологічне ураження є найбільш небезпечним для бібліотечних фондів. Мікроскопічні гриби вростають в папір, використовуючи його як їжу, й тим самим його руйнують. Спори грибів легко розповсюджуються навкруги.
Для запобігання мікологічного ураження бібліотечних фондів необхідно здійснювати мікробіологічний контроль повітря книгосховищ і вибірковий або суцільний огляд фондів під час планових перевірок. При огляді документів особливу увагу приділяють наявності мікологічного ураження, визначення життєздатності мікроміцетів. У разі виявлення приміщень чи документів з ознаками мікологічного ураження (поява плісняви) виконують дезінфекційні роботи.
Ентомологічний нагляд (перевірку наявності комах-шкідників) виконують фахівці-ентомологи. У разі виявлення у сховищах комах-шкідників доцільно провести дезінсекційну обробку приміщень із залученням спеціалізованих служб міста.
Моніторинг світлового режиму здійснюють шляхом контролю освітленості та оптимального використання ламп денного освітлення, ламп спеціальних конструкцій та дизайну, світових фільтрів і інших ефективних засобів затемнення, а також виваженим розташуванням джерел освітлення.
Для профілактики аварійних ситуацій створюється «Планування дій на випадок надзвичайних ситуацій в установі» та виконується комплекс заходів для його підтримання та запобігання виникнення в бібліотеці аварійної ситуації на майбутнє.

Використана література

1. Забезпечення фізичного збереження документних фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАНУ: Інструкція. - К., 1996.- 16с.
2. ГОСТ 7.50-2002. Консервация документов. Общие требования. Введ. 01.01.03.- 9с.
3. Сохранение библиотечных и архивных материалов: Руководство.- СПб.: Европейский дом, 1998.- 257с.
4. Лобузина Е.В., Лобузин И.В. Возможности системы автоматизации «ИРБИС64» для организации работы специалазированных фондов научных библиотек // Библиотеки национальных академій наук: проблемы функционирования, тенденции развития: Научно-практический и теоретический сборник. Выпуск 8 /МААН. Сонет директоров науч. б-к и информ. Центров; Редкол.; А. С. Онищенко (предс.) и др.. – К., 2010.- С.120-130