Аналіз досвіду національних цифрових проектів європейських бібліотек у контексті формування електронної бібліотеки «Україніка»

Тези доповіді

Цифрові проекти національного масштабу, які відображають всю культурну спадщину народу, його надбання та інформацію про нього, є своєрідною візитівкою кожної держави. Такими проектами є цифрові бібліотеки з різними типами ресурсів, які, як правило, формуються та підтримуються національними бібліотеками країн. Створення національного цифрового проекту, який акумулюватиме всю культурну, наукову та літературну спадщину українського народу, є надзвичайно важливою місією сучасного суспільства. З метою дослідження міжнародного досвіду щодо формування та систематизації цифрового контенту електронних бібліотек, розглянемо основні цифрові бібліотеки європейських держав. Головна увага під час дослідження була зосереджена на зручності інтерфейсу для користувача під час пошуку, на типах ресурсів та їх групуванні у колекції.
Франція. Цифрова бібліотека Gallica (http://gallica.bnf.fr/), яка була створена у 1997 році у Національній бібліотеці Франції (НБФ), представляє собою енциклопедичну бібліотеку, яка надає доступ до всіх типів носіїв інформації: друкованих (книги, журнали і преса) у формі зображень і у текстовому варіанті, рукописів, звукозаписів, нот, іконографічних документів, карт і планів. На початок червня 2015 р. чисельність колекції наближається до 3,5 млн документів, майже половину з яких становлять періодичні видання та газети. Інтерфейс Gallica представлений 5 мовами: французька, англійська, іспанська, португальська та німецька, а колекція документів мультимовна. Пошук документів є простий та розширений (окрім звичних елементів пошуку, як автор, назва, ключові слова, ISBN, можна додати вибір мови, теми, назву цифрової колекції (39 позицій). У проекті Gallica, разом з НБФ, беруть участь книгозбірні її мережі, а також інші французькі бібліотеки, музеї, архіви тощо. Документи, надані бібліотеками-партнерами НБФ індексуються, але доступ надається безпосередньо на сайтах установ-партнерів, чисельність яких становить 111 закладів. Ресурс Gallica включає франкомовні документи з усіх галузей знання різних хронологічних періодів. Користувачі можуть створювати свій віртуальний особистий простір для збереження результатів пошуку, бронювання документів із НБФ, замовлення фотокопій чи репродукцій. Gallica має свій блог та сторінки у соц. мережах Facebook, Twitter, Pinterest.
Німеччина. Віртуальна національна бібліотека «Німеччина» – Deutsche Digitale Bibliothek (DDB) (https://www.deutsche-digitale-bibliothek.de/) – це колективний проект мережі, що складається з 13 культурних та академічних інститутів, головними з яких є Німецька національна бібліотека, Баварська державна бібліотека та Берлінська державна бібліотека – найбільші бібліотеки держави, які за сукупністю своїх фондів та функцій формують ядро національної книгозбірні. Головною метою DDB є поєднання цифрових послуг, що надаються всіма культурними та науковими установами в Німеччині для того, щоб надати усім зацікавленим сторонам доступ до культурної спадщини країни. DDB було створено у 2007 р., а у 2012 р. з’явилася бета-версія бібліотеки. Цифрова колекція включає книги, твори образотворчого мистецтва, скульптури, архівні документи, звукові записи, фільми, ноти. Відповідно до історичного розподілу тематики та мовного принципу комплектування здійснюється і оцифрування фондів та представлення відповідних колекцій у DDB. Доступ до всіх ресурсів безкоштовний.
DDB також є концентратором даних, який виступає в якості національного агрегатора для Європейської цифрової бібліотеки Europeana.
Великобританія. Національна бібліотека Великобританії (http://www.bl.uk/) представляє на своєму порталі електронні ресурси, об’єднані у наступні колекції: оцифровані газети Великобританії, до якої входять газети, починаючи з 1600-х років, а також радіо-, теле- та інтернет-новини; книги про фестивалі епохи Відродження (253 книги); оцифровані рукописи (7236 документів). Дуже цікавою є колекція звукозаписів, що нараховує 60 тис. творів і охоплює весь спектр звуків – не лише музичні твори, а й звуки мовлення, навколишнього середовища, радіопередачі, аудіо книги і т. д. Це зібрання має велику наукову цінність у плані вивчення історії англійської мови, її діалектів та ареалу поширення. Цій колекції присвячений окремий змістовний та цікавий блог.
Іншим цифровим проектом, який було розпочато у 2004 р., є колекція веб-сайтів Великобританії. Весь архів сайтів систематизовано та розподілено на групи за темами, подіями, матеріальними та культурними об’єктами, яким вони присвячені. Спеціальні групи сайтів збиралися по конкретній темі бібліотекарями та іншими фахівцями, які працюють з ключовими організаціями в цій галузі. Є можливості пошуку за назвою сайту, колекцією чи організацією. В цілому вся сукупність цифрових колекцій дозволяє осягнути всі культурні та наукові надбання нації.
Польща. Цифровий проект Polona (http://polona.pl/), створений Національною бібліотекою Польщі, налічує 745 тис. об’єктів. Проект діє на платформі 2.0, що дозволяє інтегрувати каталог бібліотеки з соціальними мережами. Недоліком є відсутність мультимовної підтримки, що лише частково компенсується інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом. Досить великим є перелік критеріїв пошуку, а також значна кількість тематичних колекцій.
Іспанія. Цифрова бібліотека Іспанії – The Hispanic Digital Library (http://www.bne.es/en/Catalogos/BibliotecaDigitalHispanica/Inicio/index.html) – є проектом Національної бібліотеки Іспанії, розпочатий у 2008 р. Завдання проекту: поширення іспанської культурної спадщини, забезпечення при цьому її захисту; виконання зобов'язань перед Європейським Союзом щодо створення Європейської цифрової бібліотеки; розкриття перед науковцями можливостей дослідження іспанської культури; розширення партнерських відносин з іншими іспанськими та латиноамериканськими бібліотеками.
Фонд цифрової бібліотеки складають 70 тис. друкованих книг, 12 тис. рукописів, 31 тис. малюнків та фотографій, 5,5 тис. картографічних матеріалів, 16 тисяч музичних записів та 31 тис. нотних документів. Передбачена можливість пошуку за темою, автором, назвою, типом ресурсу, колекцією, мовними та хронологічними параметрами. Обрані документи можна надіслати на електронну пошту, або завантажити.
Заслуговує на увагу ще один іспанський проект – Hispana (http://hispana.mcu.es/en/inicio/inicio.cmd), – колективний каталог цифрової мережі іспанських музейних колекцій. Ця мережа поєднує музеї, які використовують єдину документацію та систему управління для своїх колекцій (DOMUS), яка була розроблена Міністерством культури На даний час 128 музеїв і колекцій є частиною цифрової мережі іспанських музейних колекцій. Hispana пропонує уніфікований доступ до 5 млн. цифрових об’єктів з колекцій 215 репозитаріїв. Hispana включає в себе каталог проектів з оцифрування, які здійснюються в Іспанії, що забезпечує координацію проектів з оцифрування, тим самим запобігаючи повторному оцифруванню однієї роботи.
Узагальнюючим проектом європейських культур стала Europeana, яка інтегрує цифрові ресурси, надані різними країнами Європи. Цифрова бібліотека була створена у 2008 р. Це мультимовний, як за колекцією, так і за інтерфейсом, проект з різними типами медіа-ресурсів: тексти, відео, звуки, зображення та 3D об’єкти. Великий вибір параметрів пошуку сприяє задоволенню різних пошукових запитів. Реєстрація на порталі дозволяє зберігати результати пошуку, створювати теги, а інтеграція ресурсу з соціальними мережами забезпечує оперативне інформування користувачів про новини, нові надходження та події. Цифровий проект має власний блог та «дошки» на фото-сервісі Pinterest. Окремими колекціями виокремлені: Europeana 1914-1918, Europeana Exhibitions, Europeana Remix та Europeana Professional.
Повноцінне входження української держави до Європейського Союзу залежить від багатьох факторів економічного, політичного та юридичного спрямування. Важливим чинником є інтеграція культурної спадщини української нації з європейською культурою. Україна має гідно представити свою багатовікову історію, культуру, науку та мистецтво. Саме тому формування цифрової «Україніки» сьогодні є не лише значним науковим та культурологічним надбанням, але й важливим політичним кроком, який сприятиме утвердженню національної ідентичності українців, їх згуртуванню та подальшому піднесенню.
Проведений аналіз дає змогу зробити такі висновки:
найбільш успішні національні цифрові проекти здійснюються та куруються найбільшими національними бібліотеками;
ґрунтуються на кооперації зусиль багатьох бібліотек країни з метою запобігання повторному оцифруванню документів;
до цифрових колекцій включаються також веб-ресурси відповідно до тематичного наповнення інформацією національно-державного змісту;
для популяризації цифрових колекцій широко використовуються соціальні мережі та інші засоби інтерактивного зв’язку з користувачами (блоги, рейтинги, оцінки тощо)
масштабні цифрові національні бібліотечні проекти передбачають інтеграцію з ресурсами інших культурних установ (архівів, музеїв).