Міжнародні та національні цифрові бібліотечні проекти: технологічні вимоги і стандарти

Тези доповіді

З точки зору основних концептуальних засад формування цифрових фондів, можна відзначити ряд характерних проектів, що заклали основи створення цілісних інформаційних продуктів на основі оцифрування архівних та бібліотечних фондів. Основними тенденціями тут є створення порталів національної історико-культурної та наукової спадщини або міжнародні проекти з віртуальної реконструкції цілісних колекцій. Розглянемо більш детально деякі приклади світового досвіду створення електронних бібліотек на основі оцифрованих матеріалів.

Міжнародні ініціативи.

Європейська Електронна Бібліотека (The European Library (TEL), www.theeuropeanlibrary.org) – це інтернет-портал, що відкриває доступ до ресурсів національних бібліотек Європи. Портал дає можливість пошуку як бібліографічних записів, так і цифрових об'єктів (доступ до яких, за деякими винятками, безкоштовний). Інтеграція інформаційних ресурсів на пошуковому порталі проекту TEL реалізована на основі протоколу SRU, який дає змогу створити єдине вікно доступу до інформації незалежно від того, який протокол обміну даними підтримує АБІС конкретної національної бібліотеки (Z39.50 або OAI-PHM).

Всесвітня Цифрова Бібліотека (World Digital Library, http://www.wdl.org). Веб-сайт Всесвітньої цифрової бібліотеки створений з метою сприяння дослідженню і вивченню світових історичних цінностей із різних країн. З точки зору технології основними принципами, прийнятими під час створення WDL, були: високоякісний одноманітний бібліографічний опис всіх цифрових об'єктів; переклад всіх описів на мови учасників проекту, високоякісні зображення; наділення ключовими словами всі цифрові об'єкти за однією методикою; контроль якості (здійснюється силами співробітників Бібліотеки Конгресу США). Всі об'єкти та їхні описи збираються в одному місці у централізованому сховищі, всією обробкою займається штат проекту, і від партнерів вимагається тільки передавати матеріали.

В основу проекту «Золота Колекція Євразії» (Проект «Золотая коллекция Евразии», http://bae.rsl.ru/programs/golden-collection) покладено «експозиційний підхід». Колекція представлена реферативно-бібліографічною інформацією про рідкісні та цінні видання, супроводжуваною зображеннями обкладинок. Повні тексти творів зберігаються на серверах бібліотек-фондоутримувачів.

Ці три проекта представляють основні моделі інтеграції цифрових ресурсів: 1) централізоване збирання та опрацювання метаданих та цифрових ресурсів в одному сховищі, 2) організація розподіленого пошуку в електронних колекціях через протоколи збирання даних (метадані та цифрові ресурси зберігаються на серверах учасників проекту), 3) централізоване збирання та опрацювання метаданих в одному сховищі, цифрові ресурси зберігаються на серверах учасників проекту.

Національні цифрові проекти та програми

Сполучені Штати Америки. Основним цифровим проектом, який здійснюється у США, є проект «Національна цифрова інформаційна інфраструктура та програма збереження» (National Digital Information Infrastructure and Preservation Program, NDIIPP). Програма передбачає інвестиції в моделювання і тестування різних варіантів і технічних рішень, в результаті яких Бібліотека Конгресу США виробляє рекомендації щодо найбільш життєздатних і стійких варіантів довгострокового зберігання цифрових ресурсів. NDIIPP визначає політику в області збору, зберігання та доступу до цифрових об'єктів. В рамках цифрової ініціативи США була розроблена низка важливих стандартів таких, як PRISM (Preservation, Reliability, Interoperability, Security, Metadata) – збереження, надійність, сумісність, безпека, метадані; глобальний реєстр цифрових форматів (Global Digital Format Registry, GDFR). Основи стандартизації підходів до створення якісних цифрових колекцій, що узагальнюють міжнародний досвід формування та публікації оцифрованих матеріалів провідними бібліотеками й архівами детально викладено у «Загальних рекомендаціях щодо створення якісних електронних колекцій» («A Framework of Guidance for Building Good Digital Collections») Національної організації з інформаційних стандартів США; стандарт метаданих описування об’єктів (Metadata Object Description Schema, MODS) – XML-схема мінімального набору елементів бібліографічного опису бібліотечних документів різної природи; стандарт метаданих кодування і передачі даних (Metadata Encoding and Transmission Standard, METS) – XML-схема для кодування описових, адміністративних та структурних метаданих об’єктів цифрових бібліотек, розроблена за ініціативи Федерації цифрових бібліотек (Digital Library Federation).

Канада. Головною установою Канади, яка формує цифрові ресурси національного масштабу є Бібліотека та архіви Канади (Library and Archives Canada, LAC). Національною бібліотекою Канади підтримується проект Надійного цифрового репозиторію (Trusted Digital Repository, TDR). Основу національного цифрового репозиторію Канади складає система стандартів для представлення цифрових об’єктів та їх метаданих, єдина для всіх цифрових ресурсів сховища та спеціалізований модуль розподіленого завантаження цифрових ресурсів через веб-інтерфейс. Підсумком проведених цифрових досліджень у Канаді стала Цифрова інформаційна стратегія Канади (Canadian Digital Information Strategy). В межах Цифрової інформаційної стратегії Канади було розроблено також настанови з використання форматів файлів для довготривалого збереження та доступу (локальний реєстр цифрових форматів файлів) (File Format Guidelines for Preservation and Long-term Access), формати файлів поділялись на дві категорії: рекомендовані та придатні для використання.

Австралія. Австралія також має досить розвинені цифрові бібліотечні ресурси. Головною установою, яка забезпечує формування національного цифрового фонду історико-культурної спадщини Австралії є Національна бібліотека Австралії (National Library of Australia, NLA). В межах проведених в Австралії досліджень основними релевантними стандартами було визначено MARC, MODS, METS, PREMIS, DCMI (Dublin Core Metadata Initiative), у розробці яких Національна бібліотека Австралії приймала активну участь. Підсумком реалізації цифрових проектів Національної бібліотеки Австралії стала пошукова система Trove (http://trove.nla.gov.au/). Програмне забезпечення системи дає можливість реалізувати оптичне розпізнавання символів. Для інтеграції ресурсів на мультибазовій платформі використовується механізм протоколу OAI PHM.

Китай. Цифрові ініціативи Китаю реалізуються в межах прийнятого у 2005 р. проекту створення Національної електронної бібліотеки Китаю (National Digital Library Project, NDLP). Ключовою інституцією, яка координує ці роботи є Національна бібліотека Китаю (National Library of China, NLC). Для створення якісних цифрових ресурсів було визначено систему стандартів (технічних, метаданих, статистичних, довгострокового збереження, відкритого доступу), розроблено мережеву інфраструктуру, визначено апаратне та програмне забезпечення проекту, платформу публікації ресурсів цифрової бібліотеки для користувачів.

Великобританія. Ключовими організаціями із створення цифрових ресурсів Великобританії є Британська бібліотека (British Library, BL) та Центр цифрового кураторства (Digital Curation Center, DCC). Британська бібліотека співпрацює з іншими британськими відомствами з приводу розробки національної електронної інфраструктури. Одним з елементів цієї інфраструктури буде Національна цифрова бібліотека: спеціально побудоване цифрове сховище електронних публікацій і цифрових об’єктів. Чистиною цих проектів є розробка системи управління цифровими об’єктами (Digital Object Management, DOM), яка передбачає впровадження цілої системи заходів з цифрового кураторства. Головні принципи створення цифрових ресурсів Британської бібліотеки ґрунтуються на засадах технологічної якості цифрових матеріалів та метаданих, міжнародних стандартах, стратегіях цифрового збереження та надання широкого доступу до оцифрованих матеріалів.

Франція. Головною національною цифровою ініціативою у Франції є інформаційний ресурс «Галліка» («Gallica»), створений під егідою Національної бібліотеки Франції (Bibliothèque nationale de France, BnF). Оцифровка колекцій почалась у 1992 році і включає матеріали з Національної бібліотеки Франції та пов'язані з ними колекції інших бібліотек. В межах виконання цього проекту також були напрацьовані значні технологічні досягнення у напрямі створення інструментів веб-пошуку орієнтованих на користувача. У тому числі було розроблено модель структурованих даних, яка має на меті супровід бібліографічних записів традиційних бібліотечних каталогів спеціальною системою метаданих, які якісно індексуються пошуковими системами Інтернету.

Німеччина. Основним проектом, реалізованим у Німеччині в напрямку оцифрування історико-культурної спадщини є Цифрова бібліотека Німеччини (Deutsche Digitale Bibliothek, DDB). Результатом реалізації цього проекту має стати комплексний науковий та історико-культурний портал доступу до цифрових книг, зображень та музики, який буде представляти оцифровані ресурси близько 30 тис. культурних установ Німеччини (архівів, бібліотек, музеїв тощо). Технологічна платформа проекту передбачає швидкий і зручний доступ до цифрових інформаційних ресурсів, у тому числі, у 3D-форматі, фотоматеріалів та фільмів.

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ) також активно приймає участь у міжнаціональних та міжнародних процесах створення історико-культурної та наукової цифрової спадщини. В НБУВ у 2010 р. створено групу з оцифрування документівперед якою було поставлено два основні завдання: формування страхового фонду цифрових копій документів із фондів НБУВ та організація загальнодоступної цифрової бібліотеки історико-культурної спадщини. Створення значних за обсягом масивів оцифрованих матеріалів передбачається також у межах загальнонаціональної цифрової бібліотеки «Україніка».
На основі проведеного дослідження міжнародних та національних цифрових ініціатив можна зробити такі висновки:

1) ключовими організаціями у створенні цифрових ресурсів національного рівня є національні бібліотеки, що є природним наслідком того, що у цих інституціях накопичений значний досвід з описування та управління документальною інформацією різного формату;
2) під час створення цифрової бібліотеки важливим є визначення технічних та технологічних стандартів на основі міжнародноприйнятої системи вимог, що надалі забезпечить успішну інтеграцію цифрового ресурсу у глобальні цифрові проекти;
3) вже на перших етапах створення масштабного цифрового ресурсу важливим є визначення інформаційної інфраструктури проекту: архітектури інформаційного комплексу, його основних підсистем, апаратного, програмного та кадрового забезпечення проекту;
4) відповідно до ініціатив цифрового кураторства, основними технологічними ланками управління життєвим циклом цифрового бібліотечного ресурсу є: підсистема створення цифрових копій, підсистема опису та обліку цифрових ресурсів, підсистема обробки та управління цифровими ресурсами; підсистема зберігання цифрового фонду; підсистема пошуку та публікації цифрових ресурсів;
5) основними проблемами, які необхідно вирішити під час формування цифрової бібліотеки є: створення умов для надійного зберігання великих обсягів цифрової інформації, визначення засад довготривалого збереження та надійного доступу до створеного цифрового ресурсу, впровадження системи організації знань для забезпечення досконалого доступу до оцифрованих документів; створення передумов для органічної інтеграції традиційних бібліотечних ресурсів та інформації цифрової бібліотеки.