Бібліотеки вузів та їх роль в інтеграції мігрантів

Тези доповіді

Г.О. Богданов
Здобувач (ФРН)

Бібліотеки вузів та їх роль в інтеграції мігрантів

Принцип навчання і дослідження як форма „[...] пропорцiйного поєднання елементiв у єдине Цiле“ (2: 64), стали основою реформи, що була проведена понад 200 років тому одним із засновників університету в Берліні Вільгельмом фон Гумбольдтом. 1976 р. був прийнятий т.з. „Закон про загальні принципи організації вищої школи“ , за яким основною метою діяльності як вузів, так і їх бібліотек є „...підтримка та розвиток науки та мистецтв шляхом досліджень [...] та навчання“ (§ 2, абз. 1) (1: 170) та „[...] пiдготовка студентiв до професiйного життя та надання їм обов’язкових фахових знань, вмiнь та методів [...] з метою [...] залучення їх до наукової або художньої та вiдповiдальної дiяльностi в [...] демократичній та соцiальній правовій державі“ (§ 7) (1: 170).
До основних явищ, які спричинюють введення іновацій в рамках дiяльностi як університетських бібліотек, так і бібліотек спеціалізованих вузів, стають іммiграцiя до Німеччині великої кількості мігрантів, що мають різний юридичний статус, протягом останніх 15-20 років та зародження міжкультурних комунiкацiй. Більшість мігрантів-суб’єктів комунікацій (викладач, науковець службовець, студент, докторант та ін.) усвідомлює сьогодні необхідність „[...] продовження чи відновлення процесів oрганізованого навчання після закінчення [...] першої фази підготовки [...]“ (Х. Ширманн), потребу безперервного „[...] формування культурного стилю життя“ (Й. Райтель) та нарешті потребу „[...] активного вивчення проблем наукового або мистецького змiсту [...]“ (Б. Фрідерхейзер). Роль бібліотек в тривалому процесі інтеграції численних категорій мігрантів, у тому числ осіб, що навчаються, має зводиться не лише до сприяння пошукові „[...] особою-мігрантом відповідного оточення, в якому вона могла б розвинути власнi здiбностi [...]“ (2: 67) та використання „...великого капіталу, що безшумно нараховує проценти, які неможливо підрахувати“ (Й.В. Гете) – вона полягає значною мірою у підготовці нової генерації людей до входження в соціум та „[...] вихованні людини як такої та [...] просвіти людей будь-якого віку“ (А. Сміт).
Як окремий соціальний інститут, бібліотека має стимулювати студентів та інші групи користувачів-мігрантів (молодь як таку, осіб, що навчаються або вже отримали визначений рівень освіти) до безперервної (само-)освіти та „[...] поглиблення власних знань [...]“ (4: 34) шляхом (само-)освіти, шляхом використання наукових та спеціальних видань, не задовольняючись тим, що пропонує Google, а також шляхом читання „[...] галереї світової лiтератури [...]“ (Г. Гессе) усіма поширеними іноземними мовами. Окремо виділяють дещо специфічну серію видань іноземців що проживають у Німеччині – т.з. „література для іноземців“, яка охоплює видання, „[...] що написані німецькою мовою для емігрантів, біженців, іноземних працівників та [...] студентів, що проживають в німецькомовному просторі та для яких німецька мова не є рідною [...]“ (Г. Вилперт). До груп користувачів УБ, що мають т.з. міграційний фон, належать:
а) особи що отримують (вищу) професійну освіту;
б) студенти, більшість з яких пов’язують заняття в бібліотеці зі своїми науковими дослідженнями та обов’язковим написанням рефератiв після складання іспиту з більшості дисциплін, з пiдвищенням вимог учителiв та керівників наукової роботи;
в) докторанти;
г) висококваліфіковані фахівці з різних галузей, що працюють за контрактом, обміном та ін.;
д) екстернат – широка публіка з мешканців навколишнього регіону, що прагне задовольнити власні інфопотреби різноманітного змісту (навчальні, пізнавальні, культурні, дозвільні чи самоосвітні) та ступеню складності.
Щодо тематики видань, що придбаються для задоволення інфопотреб як студентів, так і інших категорій мігрантів, то йдеться не виключно про задоволення окремої потреби, а й про пробудження і розвиток інтересу, звичок та здібностей з одного боку і про підвищення рівня мовної підготовки шляхом підбору текстів різного ступеню складності.

Література:
1. Böss-Ostendorf A., Senft H. Einführung in die Hochschul-Lehre: Ein Didaktik-Coach/ Ill. v. L. Mousli. – Opladen; Farmington Hills: Budrich, 2010. – 292 S.: Ill. – (UTB; Bd. 3447).
2. Heiland H. Maria Montessori: Mit Selbstzeugnissen und Bilddokumenten/ H. Heiland. – Hamburg: Rowohlt, 1991. – 147 S.: Phot., Zeichn. – (Rowohlt Monographien; Bd. 50419).
3. Humboldt W. v. Ideen zu einem Versuch, die Gränzen der Wirklichkeit des Staates zu bestimmen [1791]// Werke: In 5 Bd.: Bd. 1. Schriften zur Anthropologie und Geschichte/ Nachw. v. A. Flitner u. K. Giel. – Darmstadt: Wiss. Buchges., 1960. – S. 56-233.
4. Schönpflug W. Geschichte und Systematik der Psychologie/ W. Schönpflug. – 3., vollst. u. überarb. Aufl. – Weinheim: Beltz, 2013. – 474 S.: Phot., Zeichn.