Бібліотека на шляху від Web 2.0 до Web 3.0

Тези доповіді

Актуальність в суспільстві зростаючих версій web-сервісів з точкою – від Web 1.0 до Web 3.0 та подальших – стає потужним стимулом для розвитку веб-орієнтованної концепції бібліотек. Їх традиційна навігаційна роль в організації інформаційних потоків під тиском еволюційного розвитку веб-технологій набуває сьогодні нового значення та реалізується в напрямку експертної присутності в інтернет-просторі. Зокрема, філософія концепції web 3.0 або семантичних технологій надає бібліотекам можливості створення в колективному інформаційному полі Інтернет деякої експертної ніші, керуючої комунікаціями минулих версій web.
Використання семантичних веб-технологій пропонує бібліотекам якісно новий рівень гнучкості, сумісності та інноваційні шляхи налагодження комунікації й обміну знаннями в суспільстві. Певним чином ці переваги вже реалізовані шляхом запровадження технологій web 2.0, які окреслили сценарій залученості користувачів в інформаційний простір та визначили практичну цінність в процесі їх веб-комунікації з бібліотеками. Але разом з позитивними тенденціями опанування бібліотеками технології web 2.0, а саме: розширенням свободи доступу до інформації та вільною участю користувачів у створенні інформаційних об’єктів, які дозволяють поєднувати різнопланову інформацію й отримувати цілісну і багатовимірну картину реальності; «дванольні» технології окреслили проблемні моменти формування інформаційного простору Інтернет.
Технології web 2.0 породили нову інформаційну реальність, в якій основною тенденцією стало зрощення та постійне перетинання різних типів інформаційного контенту: «інтелектуального», що створюється й транслюється професіоналами: окремими авторами, науковцями, видавцями, інформаційними агенціями, бібліотеками, ЗМІ, аудіо- та продакшн-студіями, медіабрендами, медіахолдингами; User Generated Content (UGC) - контенту, що створюється споживачами під впливом конвергенції мультимедійних технологій, гіпертексту, інструментів інтерактивної комунікації при підтримці світових корпорацій (як наприклад, Google); та контенту, який створюється штучним інтелектом: пошуковими системами, інформаційними агрегаторами, автоматизованими системами створення корпоративних новин тощо. Перетинання різних типів контенту в мережевому середовищі призвело не лише до якісної зміни форматів та жанрів, але і до появи нових методів, форм й способів його створення, транслювання та споживання у суспільстві. Проблемними виявились питання: визначення якості, надійності інформаційних об’єктів; подання фрагментарної інформації та збільшення візуального контенту; постійного й неконтрольованого обміну інформацією, її дублювання та поширення; рутинізації процесів обміну інформацією через публікацію, нагадування, визнання (оцінки, рейтинги), посилання, коментування; трансляції недостовірної інформації, спаму; поширення тенденції інформаційного «самообслуговування» та зниження аналітичної складової у процесах споживання інформації; зміни «інформаційної поведінки» користувача та його інформаційної культури, ціннісних орієнтацій та мотивацій; невирішеності добросовісного використання та вільного доступу до інформації; невизначеності змісту та правової природи концептів авторства й власності в цифровому середовищі; необхідності пошуку збалансованості між вільним доступом до інформації та захистом прав інтелектуальної власності; відсутності механізму правового забезпечення інформаційної безпеки людини, країни, соціуму в цілому; перерозподілу ролей та стирання меж між користувальницьким та професійним контентом; витіснення з сучасного простору соціально та культурно залежних контентів; усування бібліотек та інших соціокомунікаційних структур з монополії оперування інформаційними об’єктами, яка існувала в аналоговому світі тощо. Вочевидь, сучасний інформаційний простір, який змінювався під впливом технологій web 2.0 став більш підконтрольним користувачеві, ніж творцеві контенту.
Бібліотека у процесах опанування «дванольних» технологій отримала нові інструменти впливу та формування стратегії зі стимулювання до залученості у свою діяльність користувача, зміцнила соціальні зв’язки. Але бібліотека та користувач залишились представлені в веб-просторі рівною мірою. Втім перед бібліотекою нині постає завдання не лише навчитися «дотягуватися» до користувача і бути зручною йому будь-де, але й служити «інтелектуальним» навігатором в інформаційному просторі, задовільняти унікальні потреби сучасних користувачів, здійснювати комплексну інтеграцію доступу та взаємодії з різним набором інформаційних продуктів і послуг. Ідея нового витка відносин бібліотеки і суспільства в сучасному веб-просторі повинна ґрунтуватися на зв'язку з користувачем, визначенні, вивченні і передбаченні його інформаційних потреб; і реалізувати її нині стає можливим на основі використання семантичних технологій.
Web 3.0 – це перехід від концепції, орієнтованої на всебічний розвиток ресурсу за допомогою діяльності користувачів до концепції «людиноцентриської» мережі унікальних об'єктів. Іншими словами, це множина онлайн-сервісів, що надають повний спектр засобів внесення, редагування, пошуку і відображення будь-якого типу контенту користувачами-експертами. Семантичні технології - це майбутнє сервіс-орієнтованої інтеграції, що забезпечує зв'язок даних, змісту і процесів між різними джерелами інформації та IT-структурами. Вони забезпечують набагато більш аналітичні, відповідні темі та контексту взаємодії, ніж ті, які доступні за допомогою традиційних точкових підходів до інтеграції, що використовуються нині в інформаційних порталах.
Для бібліотек технології Web 3.0 передбачають появу вузькоспеціалізованих ресурсів, де буде здійснюватись агрегація всіх необхідних користувачеві сервісів та інструментів професійної соціальної складової і публікація контенту, що модерується експертами. По суті сама бібліотека повинна виступати експертом та інтегрувати інформацію, засновану на різних метаданих, наприклад: ресурси, профілі користувачів, закладинки, таксономія тощо; та забезпечувати взаємодію, а також більш надійний, зручний семантичний пошук. Перспективним також є створення віртуальних співтовариств читачів-експертів, експертних колекцій, ресурсів тощо.
Web 3.0 дозволять визначати привабливість колекцій і простоту використання технологій, як ключових факторів оцінки якості ресурсів бібліотек. Завдяки освоєнню семантичних технологій бібліотека отримує нові інструменти для організації новітніх форм обслуговування користувачів, нову якість обслуговування, формування іміджу й авторитетну позицію в інтернет-комунікаціях та поступово буде формувати свою нішу через створення інтелектуальних агрегованих ресурсів, відбір, оцінку та координацію їх використання користувачами.