Агітаційна література як джерело до вивчення трудової політики в УРСР у 1955–1967 рр.

Тези доповіді

Катерина Жбанова

Агітаційна література як джерело до вивчення трудової політики в УРСР у 1955–1967 рр.

Соціально-економічна історії України другої половини ХХ ст. завжди була серед пріоритетних напрямків історичних досліджень. Окремої уваги заслуговує трудова політика радянської влади в УРСР у 1955–1967 рр. і пов’язані з нею організовані набори робітників та їх подальше переміщення й переселення.
Нині у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (далі НБУВ) містяться цінні друковані джерела, що й досі недостатньо використані у спеціальних дослідженнях з вказаної теми. Зокрема, ресурси Бібліотеки багаті на зразки друкованих видань агітаційної літератури Головного управління оргнабору та переселення робітників, що діяв при Раді Міністрів УРСР у 1955-1967 рр., які відображають не лише функціонування органу, а й загальну картину трудових відносин між державою та робітниками.
Головне управління здійснювало видавничу діяльність у двох напрямках: в агітаційно-пропагандистському, для загального кола читачів та в інформаційно-ознайомлюючому, для внутрішнього користування, але не без орієнтації на розповсюдження змісту виданих матеріалів серед населення. Поширенням виданої літератури займався Сектор інформаційно-масової роботи, що перебував у складі Головного управління[1, Арк. 21].
Загалом, впродовж другої половини ХХ ст. система оргнабору і переселення робітників Української РСР у своїй діяльності користувалася загальносоюзними друкованими виданнями та мала свої республіканські бюлетені («Информационный бюллетень Республиканского Управления Трудовых ресурсов УССР». – Київ, 1945–1947, «Обмениваемся опытом работы». – Київ, 1956–1967, «Использование трудовых ресурсов Украины», – Київ, 1968–1976). Окрім того щорічно виходили друком матеріали на допомогу районним уповноваженим та інспекторам, на зразок брошур: «Оргнабір робітничої сили – найважливіший фактор розвитку промисловості СРСР», «Будівельна індустрія СРСР і забезпечення її робочими кадрами»[2, Арк. 16]. У багатьох масових бібліотеках, а тим більше у приватних бібліотеках така література давно знищена, тому допомогу відтворенню картини агітації надають фонди найбільшої в державі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Нині ці збережені брошури й бюлетені слугують важливим джерелом для вивчення не лише діяльності системи оргнабору та переселення робітників, а й трудової політики радянської влади.
У 1956 р. у системі обліку й розподілу робітничих ресурсів відбулося чергове впорядкування випуску наглядної агітації. Одночасно наказом №8 від 8 лютого 1956 р. керівник Головного управління оргнабору та переселення О. Могила започаткував друк бюлетеню «Обмениваемся опытом работы» (Київ, 1956–1967 рр.). Центральний апарат Головного управління мав забезпечити вихід Бюлетеню один раз у два місяці[3, Арк. 20]. На сторінках видання впродовж 1956–1967 рр. працівники системи не тільки обмінювалися досвідом роботи, а й активно агітували населення виконувати встановлені плани розвитку народного господарства шляхом поповнення робітничих лав через укладання трудових договорів в організованому державою порядку. Нині випуски Бюлетеню надають фактографічно вартісну інформацію для вивчення формування агітаційно-пропагандистської системи, її діяльності та значення в трудовій політиці радянської влади.
Цікавими джерелами з вивчення теми є агітаційні плакати, фотомонтажі, брошури. Останні, на зразок «Листи робітників до земляків» 1955 р.[4, Арк. 16], «Організований набір робітників як важливий фактор забезпечення народного господарства СССР в 6-й п’ятирічці робочими кадрами» 1957 р., «Розвиток металургійної промисловості в 6-й п’ятирічці та забезпечення її кадрами» 1960 р., друкувалися в друкарні при Раді Міністрів УРСР і мали яскраво виражене політичне спрямування. Такі ресурси вивчення теми розкривають значення оргнабору і переселення у соціально-економічних відносинах України того періоду та допомагають визначити місце українців в загальносоюзному поділі праці.
Плакати й оголошення друкувалися на Київській фабриці кольорового друку. Зокрема, цінна колекція плакатів міститься у фондах Відділу образотворчих мистецтв НБУВ. Лише з робіт художника М.Турчина Головного управління за період 1955-1958 рр. видало більш ніж 30 видів кольорових плакатів. Головною метою цієї друкованої продукції було спонукання населення до укладання трудових договорів по оргнабору: «Пополняйте ряды рабочего класса – заключайте трудовые договоры на работу в строительных организациях» 1954 р., «Їдьмо на підприємства і будови країни! Проводиться набір на підприємства і будови країни» 1958 р. Насправді, плакати Головного управління демонструють тогочасні завдання партії та уряду країни зокрема в народному господарстві («Трудом прославимо вітчизну» 1961 р.), розкривають пріоритетність окремих галузей промисловості («Проводится набор на шахты и стройки Донбасса. Уголь – это настоящий хлеб промышленности!» 1955 р., «Проводится набор робочих на строительство предприятий металлургической и химической промышленности» 1956 р., «Дамо країні більше вугілля, металу, лісу! Збудуємо більше жилих будинків» 1957 р.), напрямки міжобласного («Їдьмо працювати в Донбас» 1956 р., «Запрошуємо на роботу в Донбас і Придніпров’я» 1956 р.), міжреспубліканського оргнабору («Терміново потрібні робітники на будівництво підприємств і житлово-комунальних споруд на цілинних та перелогових землях» 1955 р.) та переселення («Добро пожалувати новосельці, на родючі землі Півдня України» 1956 р.).
До середини 1950-х рр. переважна більшість агітаційної літератури видавалася російською мовою, що викликало труднощі з її реалізацією в Західних областях України. Не дивно, що таке положення справ викликало ряд звернень завідуючих обласними відділами оргнабору і переселення до Центрального апарату з проханням зважити на україномовність сіл, з яких здійснювалося трудове залучення до праці на підприємства й будови[5, Арк. 9]. Відтак поширення набув обласний друк агітлітератури, плакати і газетні замітки типу «Рівненчани – в вугільну промисловість» та «Рівненчани – в лісову промисловість».
Рекордна кількість агітаційного матеріалу була видана Головним управлінням у 1957 р., коли, згідно звітів установи, побачили світ 2 млн. примірників. Якщо врахувати, що за цей рік з України було направлено 150 тис. робітників на підприємства та будови республіки та за її межі, то на кожну людину припало 13 і більше плакатів й листівок. І це без урахування того, що було видано у обласних відділах установи[6, Арк. 10].
Таким чином, розподіл і перерозподіл робітничих ресурсів став невід’ємною частиною радянської соціально-економічної дійсності. У свою чергу організований набір та переселення робітників склали основу тогочасних трудових відносин, а агітаційна література була однією з головних форм їх реалізації. Нині унікальні зразки агітаційно-пропагандистських видань (бюлетені, брошури, плакати, оголошення) слугують важливими джерелами для відтворення повноцінної картини трудової політики в УРСР впродовж 1955–1967 рр.

1. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі – ЦДАВО України). – Ф. 4626. – Оп. 2. – Спр. 94 : Протоколи засідань Колегії Головного Управління організованого набору та переселення робітників при Раді Міністрів УРСР і документи до протоколів за 1954 р., 3 січня – 17 грудня 1954 р.
2. ЦДАВО України. – Ф. 4626. – Оп. 2. – Спр. 115 : Накази керівництва Головного Управління за 1955 р, Т. 1. : 10 січня – 17 квітня 1955 р.
3. ЦДАВО України. – Ф. 4626. – Оп. 3. – Спр. 18 : Приказы начальника управления за 1967. Т.1. : 10 января – 27 апреля 1967 г.
4. ЦДАВО України. – Ф. 4626. – Оп. 3. – Спр. 115 : Годовые бухгалтерские отчеты отделов организованного набора рабочих и переселения облисполкомов УССР за 1959 г., Т. 2.
5. ЦДАВО України. – Ф. 4626. – Оп. 2. – Спр. 118 : Протокол республиканского совещания по вопросу подведения итогов выполнения плана оргнабора рабочих за 1954 год и мероприятий по выполнению плана в 1955 году, состоявшегося 14-15 января 1955 года в г. Киеве.
6. ЦДАВО України. – Ф. 4626. – Оп. 3. – Спр. 44 : Протокол республиканского совещания заведующих отделами организованного набора рабочих и переселения облисполкомов УССР по вопросам подведения итогов выполнения планов организованного набора рабочих в 1957 г. и задачах по трудовому и хозяйственному устройству реэмигрантов и репатриантов в областях УССР за 1958 г. состоявшегося 28-30 декабря 1957 г. в г. Киеве.