Рідкісне видання твору А. Єнсена «Мазепа» та особливості його примірника з фондів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського

Тези доповіді

У відділі стародруків серед численних раритетів зберігається рідкісна книга шведського історика, слов’янознавця, перекладача, референта слов’янських літератур Нобелівського інституту при Шведській Академії наук Альфреда Антона Єнсена (1859–1921) «Mazepa: historiska bilder fran Ukraina och Karl XII: s dagar. Med 33 illustrationer» («Мазепа: Історичні картини»).
Ця монографія написана і видана 1909 року в Лунді (Швеція) шведською мовою. Пізніше вона була перекладена на українську мову і видана у 1992 році. Вона складається з 8 розділів, містить 241 сторінку та 33 ілюстрації. У перекладі структура монографії виглядає так: Передмова; І) Українська земля та люди; ІІ) Політичний лицар вдачі; ІІІ) Кохання та дурень; IV) Зрадник; V) Нещасний приятель Карла ХІІ; VI) До Бендер; VII) Велика відплата; VIII) Мазепа у мистецтві та у віршах; Останній розділ поділений на 3 підрозділи: 1) Мазепа у мистецтві; 2) Мазепа у народній поезії; 3) Мазепа у мистецтві поезії.
На обкладинці червоними літерами написано «MAZEPA», й у рамці зображений його портрет. Широкий лоб, злегка замріяний погляд, одяг, який частково зображений на портреті, булава. Це портрет невідомого художника. Копія оригіналу зберігається у Підгорецькому замку в Галичині. На фронтиспісі міститься інший портрет, який помилково ототожнюють з портретом І. Мазепи. Це портрет французького художника Жана-П’єра Норблена-де-ла-Гурдена. За свідченням Сергія Павленка, який у своїй праці «Міф про Мазепу», посилається на К. Широцького та його статтю в журналі «Сяйво», «Mazeppa aetat 70 – Норблена» вказує, що це портрет польського єврея-орендаря Мазепи. Він зображений з головним убором, який натягнуто майже на самі очі, з сивою бородою, в одязі з різними відзнаками.
Портрет на обкладинці виконаний у фіолетовому кольорі, а портрет на фронтиспісі – чорно-біла фотокопія мідної гравюри вже відомого французького художника.
Розглядаючи примірник, ми звертаємо увагу на його обріз – він у розводах синього кольору, зроблених, синім чорнилом.
З передмови дізнаємося, що крім власних спостережень автора його праця доповнена матеріалами, які він зібрав в архівах, бібліотеках та музеях, відвідавши Київ, Полтаву та Чернігів весною 1909 р.
Вся праця прикрашена ілюстраціями. На 12 сторінці міститься ілюстрація відомої картини російського та українського художника Іллі Рєпіна, яку він створив в двох екземплярах «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Ця картина зберігається в Російському Державному музеї у Санкт-Петербурзі. На 15 сторінці зображення двох запорожців. Один з них грає на кобзі, а інший танцює. Добре видно їхній одяг та зброю. Це зображення (якщо вірити напису під ним) 1700 року, і є копією картини з музеїв Києва та Чернігова.
На сторінці 50 вміщена ілюстрація де зображено підпис І. Мазепи. Внизу дається пояснення. Цей підпис факсимільний він був виявлений у шведському часописі автографічного товариства, 1888 року, а оригінал зберігається у шведському Національному архіві. Копію такого факсимільного підпису ми зустрічаємо в інших виданнях про І. Мазепу. Насамперед це видання В. Шевчука «Іван Мазепа».
А. Єнсен впродовж усієї праці подає 11 портретів І. Мазепи, які можна зустріти в інших видання, подає зображення музичного інструменту І. Мазепи, зброї, яка йому належала, його будинку в Батурині. Також можна побачити ілюстрації краєвидів, пам’ятників та поховань. Подає він і портрети відомих діячів: гетьманів П. Скоропадського та І. Самойловича, портрет шведського короля Карла ХІІ.
На сторінці 143 міститься фотокопія картини М. В. Ломоносова «Полтавська баталія» (1762–1764), оригінал якої зберігається в Академії Наук у Санкт-Петербурзі. Це перша велика мозаїчна, історична картина в Росії, грандіозний задум якої, втілений у вільній та декоративній манері.
На сторінці 146 подано зображення копії ікони і напис «Копия Каплуновской иконы, бывшей при воинах в день полтавской победы». З напису внизу ікони можна зробити висновок, що вона перебували при воїнах під час Полтавської битви і, якщо вірити підпису, вона зберігається в селі Каплунівка Харківської області.
У 8 і останньому розділі праці «І. Мазепа у мистецтві й у віршах» А. Єнсен подає 7 портретів І. Мазепи з поясненнями, де вони зберігаються, ці портрети ми можемо бачити в інших виданнях про І. Мазепу. Серед них до речі є і той, який зображений на обкладинці, але тепер він чорно-білого кольору, як і всі інші.
Варто відзначити, що у монографії про І. Мазепу А. Єнсен для підтвердження своїх думок наводить авторські переклади творів Т. Шевченка. Це уривки з поеми «Сон» (С. 195), і поезій «Іван Підкова» (С. 153) та «До Основ’яненка» (С. 200).
Збережений у колекції рідкісних видань примірник походить зі збірки відомого українського історика, публіциста, громадсько-політичного й культурного діяча Дмитра Івановича Дорошенка (1882–1951), має його автограф-підпис на верхньому форзаці «Д. Дорошенко». Автографи на книгах з колекції рідкісних видань свого часу досліджувала Л. М. Дениско, яка видала каталог автографів, але на жаль ми не знайомо там видання А. Єнсена.
Викликає зацікавлення картонна оправа книги, обтягнута чорною, скоріш за все ситцевою тканиною з яскравим квітковим візерунком. Корінець чорний шкіряний із золотим тисненням, з написом «МАЗЕПА» зверху та монограмою «Д.Д.» в нижній частині – ініціали Дмитра Дорошенка. У колекції рідкісних видань зберігається ще декілька книжок в подібних оправах. Серед них можна назвати примірник видання «Листи до Івана Франка і інших» М. Драгоманова. Також з бібліотеки Д. Дорошенка в обкладинці рожевого кольору з квітковим орнаментом.
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. набула розповсюдження традиція використовувати для оправ книжок яскраві тканини з українськими орнаментами, що демонструє й примірник твору А. Єнсена «Мазепа». Такі оправи виготовлялися на замовлення власників цих видань.
Отже, написавши монографію про українського гетьмана, А. Єнсен зробив неабиякий внесок як для українців, так і для шведів. Він познайомив детальніше шведське суспільство з гетьманом І. Мазепою, Полтавською битвою і взагалі з Україною, а ми можемо пишатися тим, що за кордоном знають більше про Україну та події тих часів.