Аналіз функціональних можливостей інформаційних систем для наукової періодики відкритого доступу

Тези доповіді

В останні роки традиційні канали розповсюдження результатів наукових досліджень за допомогою публікацій у наукових журналах зазнають глибоких змін, пов'язаних з переходом від традиційної публікації до створення відкритих архівів наукової продукції. Це явище пояснють об’єктивними причинами розвитку суспільства: економічними, технологічними, організаційними, та соціальними.
Традиційні джерела інформації стали менш доступними внаслідок значного зростання вартості передплати на періодичні видання у світі. Таким чином, бібліотеки змушені зменшувати перелік передплачених наукових журналів, що зі свого боку обумовило підвищення видавництвами вартості передплат. Для вирішення таких проблем було розроблено електронні інформаційні системи наукової періодики.
Розглянемо можливості інформаційних систем для наукової періодики з відкритим доступом на теренах Інтернету.
DOAJ (https://doaj.org/) – Міжнародний інформаційний центр для бібліотек, видавництв та книжкової торгівлі надає онлайновий доступ до добірок повнотекстових електронних версій зарубіжних журналів з природознавства, хімії, економіки, бізнесу та фінансів.
Каталог журналів відкритого доступу створений за грантами благодійних фондів у 2002 році, який підтримує наукова бібліотека університету м. Лунд (Швеція).
У колекції понад 8 тис. назв журналів. Система є відкритою для розміщення наукових періодичних видань, які відповідають опублікованим стандартам системи.
Існує кілька видів пошуку на вищезазначеному ресурсі: за назвою журналу, за тематичним рубрикатором та розширений пошук. Пошук за назвою журналу здійснюється з головної сторінки і дозволяє ознайомитися з алфавітним покажчиком журналів, представлених на платформі DOAJ. Для перегляду списку журналів з цікавої теми необхідно скористатися предметним рубрикатором. Від списку журналів запропоновано перехід до головної сторінки конкретного журналу. Для роботи в розширеному пошуку необхідно перейти за посиланням статті натискуючи кнопку «Знайти». Розширений пошук дозволяє об'єднувати декілька відомих атрибутів і зв'язувати їх логічними операторами «І», «Або» та «Ні».
Сенс пошукового запиту визначається пошуковими атрибутами: всі поля; назва – ключове слово, фраза з назви статті; назва журналу; ISSN – Міжнародний стандартний номер серіального видання; автор; ключові слова; анотація – ключове слово або фраза з анотації.
Результат пошуку представлено у вигляді списку журналів або бібліографічного списку статей. Основна частина статей з журналів директорії подано у форматі PDF.
EconPapers (http://econpapers.repec.org) – колекція матеріалів з економічного напрямку, що містять статті з журналів (490 тис., з них – близько 430 тис. у вільному доступі) та книги (6 тис., з них близько 1,5 тис. у вільному доступі). Зазначений інформаційний ресурс є вузькоспрямованим.
Він досить простий у використанні – забезпечує пошук за назвами статей за допомогою пошукової функції в інтерфейсі самої системи, для більш конкретного пошуку публікацій застосовується розширений пошук за назвою публікації, автором, ключовими словами, JEL-кодом. EconPapers також надає можливість пошуку публікацій за допомогою алфавітного покажчика. Набір вибраних атрибутів пошуку буде містити всі документи, які містять принаймні один із використаних критеріїв пошуку. Також на цьому сервісі є функція логічного пошуку, що дозволяє обмежити пошук за авторами, назвами та ключовими словами або JEL-кодами полів документів. JEL-код застосовуються для розподілення статей за конкретними темами («Загальна економіка», «Мікроекономіка», «Бізнес-адміністрування та економіка», «Маркетинг», «Бухгалтерський облік», тощо). Забезпечено пошук за більш точними фразами, використавши лапки ("фрази для пошуку"), за датою написання статті або публікації в журналі та датою викладення статті на інформаційному ресурсі. Крім того, дата створення часто враховує як рік (2007), так і місяць (2007-05). Пошук також може мати додатковий критерій – «тип документа», що завантажений на інформаційний ресурс.
E-LIS (http://eprints.rclis.org/) – найбільший міжнародний відкритий електронний архів з бібліотекознавства та інформаційних наук, цікавим та простим у використанні.
Зазначений інформаційний ресурс надає можливість пошуку за назвою або прізвищем автора, країни, роками публікації статті. Розширений пошук містить такі критерії: назва, автор, країна, тематика, тип об’єкта (файл), тип видання. Одним з атрибутів такого пошуку є мова видання, що є важливим критерієм для міжнародної інформаційної системи.
eLIBRARY.RU (http://eLIBRARY.RU/) – це найбільший російський інформаційний портал у галузі науки, технології, медицини та освіти, що містить реферати і повні тексти понад 12 млн наукових статей і публікацій. На платформі цього ресурсу є доступними електронні версії більше ніж 1900 російських науково-технічних журналів, з яких понад 900 журналів у відкритому доступі. eLIBRARY.RU – портал, що здійснює проект «Російський індекс наукового цитування».
Функціональні можливості такого інформаційного ресурсу інтуїтивно зрозумілі – пошук ведеться за основними атрибутами: назвою публікації, автором, типами видання, роками, а також пошук за тематичним рубрикатором, що пришвидшує та конкретизує пошук видань.
Розглянувши функціональні можливості закордонних інформаційних систем, можна зазначити, що в Україні існує інформаційна система наукової періодики відкритого доступу на базі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, в якій використовуються стандарти бібліографічного пошуку наукових публікацій. Ресурс перспективно розвивається, використовуючи міжнародний досвід, що забезпечує нові можливості для інформаційних систем наприклад, таких як індекс цитування, предметні рубрики, реферативний пошук. Це покращить надання якісного бібліотечного сервісу.
Отже, питання розвитку електронної періодики, яка не має друкованих аналогів та існує винятково в мережі Інтернет, дедалі набуває актуальності у наукових бібліотекознавчих дослідженнях, що є очевидним фактом для бібліотекознавців, котрі мають справу з новими реаліями бібліотечної діяльності та трансформацією інформаційних функцій бібліотек, що стали невід’ємною складовою наукової періодики.