Історія створення Київського Першого комерційного училища та його бібліотеки (1896 – 1920).

Тези доповіді

Афанасьєва З. Б.
м. н. с. НБУВ

Історія створення Київського Першого комерційного училища та його бібліотеки (1896 – 1920).

Актуальність дослідження створення Київського Першого комерційного училища та його бібліотеки полягає у введенні до наукового обігу книжкових фондів навчальних закладів, які зберігаються і є складовою частиною фондів Відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ.
Метою даної публікації є дослідження історії Київського Першого комерційного училища (ККУ), організації та комплектування його книгозбірні.
Бібліотеки навчальних закладів Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст., у книжкових фондах яких віддзеркалюється економічна, суспільно-політична, освітянська і культурна діяльність навчальної системи Російської Імперії, в достатній мірі досліджені, але бібліотека Київського першого комерційного училища ще не була об’єктом самостійного історико-книгознавчого вивчення.
Думка про відкриття в Києві комерційного училища була висловлена Старостою Київського купецького товариства М. І. Чоколовим на зборах Товариства 22 червня 1888 р., а 7-го листопада того ж року місцевий купець Ф. Г. Дитятин, із ним ще 165 представників торгово-промислових кіл Києва подали Купецькому Старості заяву, у якій відзначалося, що чудесний порятунок царської родини при катастрофі поїзда 17 жовтня 1888 р. повинен бути ознаменований якою-небудь благою справою, й запропонували заснувати в Києві комерційне училище. Фінансування нового навчального закладу повністю брало на себе Київське купецьке товариство, тимчасові купці, представники торговельних товариств і почесні громадяни [1, 3].
Статут Комерційного училища на початку 1894 р. був направлений на розгляд у Міністерство фінансів і затверджений 13 серпня 1896 р. Урочисте відкриття Училища відбулося 17 жовтня 1896 р. в орендованому приміщенні – будинку дійсного таємного радника, Члена ревізійної комісії Товариства допомоги малозабезпеченим учням Київської 1-ї гімназії Ромуальда Іполитовича Добржинського, вул. В. - Житомирська, 34 [2, 401]. Через рік, 19 серпня 1897 р., було урочисто закладено власний будинок для ККУ по вул. Бульварно-Кудрявській, 24, а 19 грудня 1900 р. будинок Училища було здано в експлуатацію.
Навчання почалися в ККУ 6 листопада 1896 р. Спочатку в Училищі передбачалося відкрити тільки 9 класів: 7 основних та два підготовчих – молодший і старший класи, які були розраховані на 350 учнів. Однак вимоги стрімкого економічного розвитку держави в період промислової революції викликали необхідність відкриття паралельних класів (А й Б), і вже з 1903 – 04 навчального року класів стало 18, а учнів – понад 600 осіб.
Адміністрація Училища складалася з Попечительної Ради, до якої входили його засновники, Педагогічного та Господарського Комітетів. У відповідності до Статуту Училища всі навчальні предмети ділилися на загальноосвітні обов’язкові (14 предметів), спеціальні (8 предметів), графічні й мистецькі (каліграфія й малювання) і необов'язкові (декламація й музика).
Навчальна програма включала в себе більшу кількість предметів викладання, відповідно до поточних потреб держави в порівнянні із програмами кращих комерційних шкіл за кордоном.
Статут ККУ передбачав організацію бібліотеки разом із кабінетами географії, фізики, хімії, природничих наук, музеєм зразків товарів, як навчально-допоміжних підрозділів.
Згідно з навчальними планами проводилося й комплектування бібліотеки навчального закладу, яке відбувалось традиційними шляхами: закупівлею за рекомендаціями викладачів, передплатою та через книгообмін, а також даруванням. Бібліотека Училища складалася із двох відділів: фундаментального та учнівського. На кінець 1898 і початок 1899 навчального року у фундаментальній бібліотеці нараховувалося 1050 назв видань у 1818 т., 18 брошур і 51 назва періодичних видань у 361 т. Учнівська бібліотека нараховувала 1134 назв видань у 1492 т., 69 назв періодичних видань у 195 т. Усього в бібліотечних фондах Училища налічувалося 2184 назви видань у 3310 т., 18 брошур, 120 назв періодичних видань у 556 т. [3].
На 1903 – 04 навчальний рік фундаментальна бібліотека нараховувала 6910 книг, з них 1943 назви видань у 3334 т. російською мовою і 709 назв видань у 915 т. іноземними мовами. Учнівська бібліотека нараховувала 2445 назв видань у 3267 т., 492 назви видань у 604 т. іноземними мовами [4].
На 1912 р. фундаментальна бібліотека нараховувала 4222 назви видань у 6725 т., з них російською мовою 3374 назви видань у 5545 т. та іноземними мовами 848 назв видань у 1180 т. Учнівська бібліотека включала 3385 назв видань у 5060 т. російською мовою й 633 назви видань у 916 т. іноземними мовами, усього – 4218 назв видань у 5976 т. Разом у бібліотечному фонді Училища налічувалося 8440 назв літератури у 12701 т. на суму 19223 руб. 60 коп. (у вартість фонду бібліотеки Училища не входила вартість оправи, яка складала приблизно 20 % вартості книг). Упродовж 1912 р. була придбана необхідна кількість літератури для здійснення нормального навчального процесу в Училищі, зокрема, фундаментальна бібліотека поповнилася 448 виданнями у 714 т., а учнівська бібліотека – 1523 виданнями у 1802 т. На 1913 р. фундаментальна бібліотека нараховувала 4634 назви видань у 7403 т., а учнівська – 9874 назви видань у 14414 т. [5, 58].
З роками в Училищі удосконалювалася робота бібліотеки та її комплектування. Так, в 1914 р. директор Училища П. М. Кузнецький видав розпорядження бібліотекареві М. В. Синєву керуватися затвердженими Правилами при замовленні книг для поповнення фундаментальної й учнівської бібліотек: для бібліотек книги повинні були замовлятися тільки згідно з постановою Педагогічного Комітету. Для учнівської бібліотеки замовлялися класичні твори російських так іноземних письменників. На комплектування книг поза навчальної програми, була необхідна рекомендація двох членів Педагогічного Комітету з короткою характеристикою запропонованих до придбання книг. На всі книги, замовлені в учнівську бібліотеку, потрібно було складати каталог із вказівкою прізвища рекомендуючої особи [6].
З метою вдосконалення механізму замовлення літератури для бібліотеки Училища був розроблений спеціальний бланк на ім'я директора, у якому вказувалося, що Комісія викладачів (по певних навчальних предметах) пропонує придбати для фундаментальної або учнівської бібліотеки наступні видання (після чого йшов перелік назв книг, їх кількість і ціна) [7].
Поданий у даній публікації матеріал стисло розкриває історію створення Київського Першого комерційного училища та його книгозбірні і може зацікавити усіх, хто займається історією освіти України та вивченням організації бібліотек навчальних закладів.

Архівні документи та література
1. Кузнецкий П. Н. Первое коммерческое училище, основанное Киевским купеческим обществом и деятельность Попечительного Совета. (1888-1913 гг.) / П. Н. Кузнецкий. – Киев-Демиевка. : тип. 1-й Киевской футлярно-переплетной и печатной артели, 1913. – 35 с.
2. Весь Киев : адресная и справочная книга / издатель: М. А. Радоминский ; составитель Петров И. Д. на 1900. – К. : тип. Петра Барскаго, 1900. – 828 с.
3. Державний архів міста Києва (Держархів м. Києва), Ф. 94, оп. 1, спр. 2485, арк. 12.
4. Там само, Ф. 94, оп. 1, спр. 2712, арк. 158.
5. Отчет о состоянии учебно-воспитательной части Киевского 1-го коммерческого училища за 1912-1913 учебный год. – К. : тип. Р. К. Лубковского, 1913. – 71 с.
6. Держархів м. Києва, Ф. 94, оп. 1, спр. 2725, арк. 5.
7. Там само, Ф. 94, оп. 1, спр. 3481, арк. 2.