Концепція формування Краєзнавчого електронного мультиресурсу «Історія міст і сіл України»

Тези доповіді

Реалізація інноваційного Проекту "Бібліотечно-культурологічний зведений інтегрований краєзнавчий електронний мультиресурс «Історія міст і сіл України»" (далі – Проект) передбачає створення унікального комплексного інформаційного продукту, який міститиме бібліографічний опис документів, глибоку змістову і формальну аналітику документів, часткове чи повне зображення документів, повний текст документів, опис архівних матеріалів, музейних об’єктів, об’єктів історико-культурної спадщини з історії міст і сіл України та сучасних культурних об’єктів, аудіовізуальні матеріали, електронні ресурси. Краєзнавчий електронний мультиресурс "Історія міст і сіл України" є своєрідним, оригінальним, унікальним не лише за змістом, а й за форматом представлення автентичної, важливої та цінної, не лише на теренах нашої країни, бібліографічної, фактографічної, повнотекстової, образотворчої, картографічної та аудіовізуальної інформації у розрізі історичних знаменних, доленосних і трагічних подій.
Організаційним, науково-методичним, консультаційним, координаційним та технологічним центром Проекту виступає Національна історична бібліотека України, яка є державним депозитарієм історичної літератури в Україні та науково-дослідним, науково-методичним і консультаційним центром у галузі історико-краєзнавчої бібліотечної діяльності та наукової бібліографії з історії України.
Проект має на меті сконцентрувати у собі найважливішу краєзнавчу суспільну інформацію, яка століттями формувала українську ментальність, впливала на державотворчі процеси, наповнювала життям розум, серце і душу української нації, і яка стане цінним джерелом та інструментом історичних розвідок, генеалогічних, етимологічних, культурологічних, пам’яткознавчих, релігієзнавчих, бібліографознавчих, книгознавчих та інших досліджень.
Важливими соціокультурними завданнями реалізації Проекту є:
1) виховання в українців національної самосвідомості і патріотизму та міжнаціонального і міжконфесійного взаєморозуміння і толерантності;
2) зрощення глибокої поваги до віковічних народних та дотримання і примноження унікальних місцевих традицій, шанування історичної пам’яті українського народу;
3) плекання любові до батьківської землі – своєї малої Батьківщини, прищеплення потягу до знання про рідну мову та регіональні діалекти і говірки, місцевий етнічний фольклор, давні мистецькі традиції;
4) творче і вміле використання безцінної історичної та культурної спадщини різних регіонів нашої держави у розбудові незалежної, соборної і процвітаючої України;
5) пізнання своїх витоків та залучення до краєзнавчого руху широких верств населення, особливо молоді, в органічному поєднанні всіх його державних, громадських, шкільних та університетських форм;
6) виявлення, оберігання та популяризація місцевих пам’яток природи, матеріальної і духовної культури;
7) всебічне вивчення багатовікового минулого та сьогодення свого краю та дбайливе і відповідальне ставлення до історії та культурного надбання рідної землі;
8) донесення до прийдешніх поколінь безцінних історичних краєзнавчих знань про політичний, економічний і культурний розвиток несхожих один на одного регіонів, міст і сіл України;
9) дослідження, збереження і захист природи рідного краю;
10) сприяння відродженню кращих традицій українського краєзнавства і новим краєзнавчим дослідженням та використання їх результатів у науковій, культурно-освітній і виховній роботі;
11) подальший якісний розвиток історико-краєзнавчої діяльності бібліотек різних систем і відомств та інших установ, краєзнавчих об’єднань і осередків;
12) формування системи краєзнавчих знань у відповідності до сучасних інформаційних, телекомунікаційних, технологічних можливостей.
Метою реалізації Проекту є створення унікального інформаційного продукту – Краєзнавчого електронного мультиресурсу «Історія міст і сіл України», записи в якому міститимуть результати глибокого змістовного аналізу документів та опису музейних предметів, об’єктів культурно-історичної спадщини з історії міст і сіл України та сучасних культурних об’єктів для зручного і багатоаспектного пошуку відомостей про:
1) українські історичні землі, етнокультурні регіони, історико-географічні краї, адміністративно-територіальні одиниці (князівства, землі, воєводства, повіти, волості, староства, паланки, комітати, полки, округи, дистрикти, губернії, області, райони тощо), населені пункти (великі міста і містечка, садиби, селища міського типу, села, хутори тощо), місцевості (карпатські гори, південний степ України, лісосмуги Півночі країни, кургани, захоронення тощо), водойми (моря, річки, озера, водоспади, цілющі джерела тощо) України;
2) політичних, громадських, державних та військових діячів, лідерів національно-визвольних рухів, священнослужителів і церковних діячів, науковців, дослідників, медичних працівників, акторів театру і кіно, письменників, поетів, художників, фотографів та інших – хто був автором/співавтором рукописного чи друкованого текстового, картографічного, образотворчого, нотного, аудіовізуального чи іншого твору, або про кого йшлося, хто був оспіваний, зображений чи виконував роль у цих творах, інших визначних, відомих і непересічних представників української нації та інших народностей;
3) заводи, фабрики, підприємства, організації, державні інституції, медичні та наукові установи, історичні, археографічні та археологічні комісії, культурно-мистецькі центри, сільські будинки та садиби, об’єкти міської архітектура та культові споруди, громадські та релігійні об’єднання, світські, духовні та військові навчальні заклади, військові формування, політичні партії, пам’ятники, пам’ятки культури, витвори мистецтва тощо;
4) народні знання і звичаї, обрядові дійства і святкування, світоглядні уявлення українців, заняття і ремесла, знаряддя праці, побут, військовий вишкіл, вірування і поклоніння, національну кухню, традиційний одяг, транспортні засоби, культурне, політичне, громадське та соціально-економічне життя різних верств населення тощо.
Головними завданнями для досягнення поставленої у Проекті мети має бути проведення комплексу робіт з:
1) напрацювання методологічних і методичних підходів з окреслення та формування системи поглядів проблематики дослідження, визначення та обґрунтування об’єкту і предмету дослідження;
2) визначення основних принципів роботи над Проектом; опису інструментів, технологічних і технічних засобів, які використовуватимуться в роботі над Проектом; розробки основних технологічних процесів виконання робіт у межах Проекту;
3) укладання науково-методичних рекомендацій з виявлення та опрацювання документів для усіх фахівців, задіяних в роботі над Проектом;
4) створення адаптивної організаційної структури і гнучких управлінських механізмів, які дозволять максимально ефективно використовувати людські, технічні, технологічні, матеріальні та адміністративні ресурси для успішної реалізації Проекту;
5) формування зведеного інтегрованого електронного ресурсу відомостями про документи, музейні предмети, об’єкти культурно-історичної спадщини та сучасні культурні об’єкти та самими документами з історії міст і сіл України усіма учасниками Проекту;
6) популяризації унікального інформаційного продукту в Україні та за її межами, а також створення умов для зручного і широкого суспільного використання даного електронного ресурсу, у т. ч. в Інтернет-середовищі.
Необхідною умовою успішної реалізації Проекту є розроблення і забезпечення дотримання усіма учасниками Проекту єдиних, насамперед, методологічних та методичних принципів і підходів у виявленні та науково-бібліографічному опрацюванні краєзнавчих документів з історії міст і сіл України.
Об’єктом опису при наповненні Краєзнавчого електронного мультиресурсу "Історія міст і сіл України" визначається будь-який документ чи складова частина документу (рукопис, книжка, часопис, карта, фотографія, плакат, платівка, мікрофільм, аудіо чи відеоматеріал на будь-якому носії, електронний ресурс тощо), в якому зафіксована краєзнавча інформація – відомості про будь-який аспект життя того чи іншого регіону, населеного пункту, місцевості чи водойми України у конкретно-історичний період їхнього розвитку; музейні предмети, пам’ятки скульптури, архітектури та архітектурного ансамблю, ландшафтного дизайну, витвори декоративно-прикладного, ужиткового чи художнього мистецтва тощо, які є документальним підтвердженням історичних краєзнавчих подій, життя, та явищ, незалежно від наявності чи відсутності відомостей про них у документах.
Робота над Проектом передбачає його реалізацію на трьох, незалежних одна від одної, стадіях: «Бібліотечній», «Архівній» та «Музейній» на кількох паралельних рівнях. Необхідною складовою даного Проекту є його міжвідомчий характер (взаємодія і кооперація зусиль бібліотек різних систем і відомств, різноманітних архівних установ та державних і комунальних музеїв) та комплексний підхід у представлених в базі даних інформаційних ресурсів.
«Бібліотечна» стадія передбачає співпрацю з бібліотеками різних рівнів за відомчим принципом.
«Музейна» стадія передбачає проведення робіт на основі фондів мережі державних та комунальних історичних, краєзнавчих, літературних, художніх, етнографічних, мистецьких та інших музеїв, сільських музеїв, національних історико-культурних заповідників, музеїв державних установ та організацій, які розміщуються в обласних та районних центрах, селах і селищах в різних куточках України.
«Архівна» стадія передбачає проведення робіт на основі фондів центральних, обласних та галузевих державних архівів, архівних підрозділів установ, організацій та органів місцевого самоврядування, громадських і релігійних об’єднань тощо.
До Проекту залучатимуться й інші фондоутримувачі краєзнавчих документів та індивідуальні учасники (краєзнавці, науковці, дослідники). Також будуть опрацьовуватися краєзнавчі ресурси, представлені в інтернет середовищі.
Співпраця з учасниками Проекту відбуватиметься на договірній основі з урахуванням інтересів, пріоритетів і побажань кожної зі сторін.
При напрацюванні методики науково-бібліографічного опрацювання документів використовуються вітчизняні державні стандарти, наукові праці та методичні напрацювання українських і зарубіжних бібліотечних фахівців, проте, методичні рішення, які приймаються і будуть прийматися у межах Проекту, спрямовуватимуться, у першу чергу, на якнайповніше відображення краєзнавчих відомостей, що містяться у документах, а також на вирішення пріоритетних для Проекту завдань.