Сучасні дослідження питання функціонування бібліотечних класифікацій у веб-середовищі

Тези доповіді

Сьогодні існування бібліотечних класифікацій складно уявити поза межами веб-середовища. Діапазон складових цього процесу варіюється від елементарної циркуляції тематичних електронних документів (інструкцій, статей, монографій) між фахівцями-систематизаторами до використання класифікаційних систем в інформаційних сервісах (воно не обмежується виключно електронними каталогами бібліотек), їхньої підтримки в актуальному стані.
Подібна ситуація зумовила появу ряду досліджень спрямованих на вивчення та аналіз названих процесів, виявлення закономірностей і формулювання перспектив їхнього подальшого розвитку.
Схематично такі роботи можна поділити на дві групи – роботи теоретиків та практиків. Подібне розділення дещо умовне, адже теоретичні і практичні аспекти з огляду на прикладний характер використання бібліотечних класифікацій тісно переплітаються. Проте для представлення у статті структурованого огляду сучасних досліджень подібне розмежування доречне.
В роботах теоретиків бібліотечної систематизації помітна тенденеція запозичення ідей філософів та адаптації філософських методів наукового пошуку. Наприклад, індійський дослідник Кумбхар Р. в монографії «Тренди бібліотечних класифікацій в ХХІ столітті» («Library classification trends in the 21st century») озвучує твердження про взаємозв’язок тверджень Аристотеля, Канта і Ранганатана. Згідно Кумбхара Р., Ранганатан Ш. використавши напрацювання згаданих філософів розвинув розуміння поняття «категорія» у прикладний напрям бібліотечної класифікації. В цілому у своїй роботі Кумбхар Р. здійснює значною мірою історіографічне розкриття питання функціонування бібліотечних класифікацій у веб-середовищі. Увагу акцентовано на особливостях використання бібліотечних класифікацій в епоху цифрових технологій, автоматизованій бібліотечної систематизації, сучасних теоретичних підходах до організації знань.
Сучасна актуалізація питання організації знань (knowledge organization) глобальне питання для науки, а не лише локальна справа бібліотекознавства. Це зумовлено значними темпами створення нової інформації та потребою оновлення і удосконалення наявних інструментів її систематизації. Одним з останніх і є інтегровані у веб-середовище бібліотечні класифікації.
Разом з цим, на сучасні теоретичні дослідження вагомий вплив продовжують здійснювати роботи Дьюї М. та Блісса Г. – класиків бібліотечної систематизації, авторів однойменних класифікацій.
Не применшуючи значення теорії бібліотечної систематизації, безпосередній результат застосування бібліотечних класифікацій є наслідком практичної діяльності (хоча емпіричний пошук в даному випадку повністю неможливий без пошуку теоретичного, і навпаки).
Сучасні дослідження питання щодо функціонування бібліотечних класифікацій у веб-середовищі витікають з потреб упорядкування інформації і наявного технологічного інструментарію. До питань практичної складової функціонування бібліотечних класифікацій у веб-середовищі, їхнього лінгвістичного забезпечення, підтримки у актуальному стані звертаються наступні автори: Вилежганіна Т.І., Збанацька О.М., Каспарова Н.М Леонов В.П., Лобузіна К.В., Пірумова Л.М, Селіванова В.Г., Скарук Г.А., Стрішенець Н.В., Сукіасян Е.Р., Татарчук Л.М., Цвєтков В.Я., Beghtol C., Hjørland B., Kumbhar R., Noruzi A., Palmer B.I., Preater A., Satija M.P., Smiraglia R. та багато інших.
Предметизація здійснена на базі бібліотечних класифікацій наразі є важливим чинником забезпечення тематичного доступу до фондів бібліотек у веб-середовищі. Деякі дослідники, приміром, до переліку класичних систем класифікації взагалі відносять суто предметну класифікацію Брауна Д. З одного боку вона має подібну класичним класифікаціям ієрархію сталих і чітко визначених класів – ознаку суто систематизаційну. Проте ця ієрархія не призводить до появи чіткої системи підпорядкування в середині цих класів, а орієнтується на пошукові запити по окремих предметних рубриках. Наприклад, за задумом автора в рубриці «E917 –кава» необхідно збирати увесь матеріал, що стосується кави, без таких суміжних заголовків як тропічне землеробство, напої, зернові культури, харчові продукти, лікарські препарати, етика, література, звичаї і інші загальні теми.
В цілому, фахівці звертаються до проблеми бібліотечної предметизації з огляду на цілу низку причин. Головними з них можна виділити наступні:
– бібліотечні класифікації як інформаційно-пошукові мови (ІПМ) є штучними, і не зрозумілими для нефахівців. Читачеві складно оперувати індексами, що становлять собою циферно-літерні шифри. Інтерпретувати їх до конкретного пошукового запиту без знання змісту бібліотечної класифікації неможливо. Натомість предметизація навпаки, здійснюється зрозумілою всім природною мовою.
– перехід від карткових каталогів до електронних є важливою і необхідною справою, проте цей процес не здійснити одномоментно, особливо в бібліотеці з великим фондом. Предметизація ж дає змогу поступової адаптації існуючих карткових каталогів у веб-середовище, при якій навіть проміжні напрацювання вже доступні до використання читачам.
– актуалізація предметних рубрик здійснюється більш оперативно ніж бібліотечних класифікацій – їхня система на відміну від останніх є не такою статичною і не підпорядкована природі ієрархії таблиці. Тому предметні рубрики в веб-середовищі зручніші для внесення доповнень та виправлень і побудови міжпредметних зв’язків.
Важливий аспект сучасного функціонування бібліотечних класифікацій у веб-середовищі окреслюється одним досить промовистим заголовком статті відомого датського теоретика з питань організації знань Йорлана Б. В публікації «Чи потрібна класифікація після Гуглу ?» («Is classification necessary after Google ?») автор віддаючи належне можливостям Гуглу та іншим пошукових систем констатує – повністю альтернативами бібліотечним класифікаціям стати вони не спроможні. Разом з тим доречні перестороги професора Маркі М.К. з приводу результатів масового оцифрування котре неминуче вплине на онлайнову систематизацію, описову і предметну каталогізацію.
Таким чином є очевидним, що питання функціонування бібліотечних класифікацій у веб-середовищі викликає значний інтерес серед дослідників. Зацікавлення темою доволі стійке та динамічне, що підтверджує наявність низки досліджень. Причину цьому становить об’єктивний потенціал бібліотечних класифікацій в організації знань. Проте виходячи з реалій сучасності, чи не головною умовою його реалізації стає ефективність практичного їх функціонування у веб-середовищі.