Інформаційні ресурси мережі Інтернет як джерело з вивчення життя і наукової діяльності вчених НАН України (1956–1960 рр.)

Тези доповіді

У процесі висвітлення життя і наукової діяльності вчених НАН України періоду 1956–1960 рр., а також дослідження їхньої творчої спадщини, важливе значення має використання великого комплексу історичних джерел. Це насамперед архівні документи, друковані наукові праці, а також інформаційні ресурси мережі Інтернет. Вказаний хронологічний період характеризувався в житті Академії наук значними здобутками в галузі фізики, хімії, електротехніки, геології, електрозварювання, біології. Все це, відповідно, сприяло створенню нових науково-дослідних установ і розширенню діяльності їхніх структурних підрозділів (лабораторій, відділів, секторів), вимагало збільшення особового складу наукових працівників і підготовки молодих спеціалістів.
Інформаційні ресурси мережі Інтернет є одним із джерел, що дають можливість дослідити біографії вчених, які працювали в НАН України, а також здійснити аналіз їхнього наукового доробку. Умовно ці джерела можна поділити на декілька основних груп: відомості на сайтах науково-дослідних академічних установ; вищих навчальних закладів; бібліотек; краєзнавчих сайтах міського та регіонального підпорядкування; тематичних інформаційних ресурсах.
Найбільш інформативно наповненими є сайти науково-дослідних установ НАН України: Інституту історії України (http://www.history.org.ua), Інституту українознавства ім. І. П. Крип’якевича (http://www.inst-ukr.lviv.ua), Інституту геологічних наук (http://igs-nas.org.ua), Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного (http://www.botany.kiev.ua), Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова (http://www.icyb.kiev.ua), Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона (http://paton.kiev.ua), Інституту фізики (http://www.iop.kiev.ua) та ін. На сторінках вказаних сайтів у рубриках на зразок «Про нас», «Історична довідка», «Наша історія» «Персоналії» містяться відомості про заснування і основні етапи історичного розвитку установи, її завдання і напрями наукової діяльності, сучасні розробки, міжнародні зв’язки, а також біографії вчених, які працювали в структурі НАН України, зокрема у 1956–1960 рр. Наукову інформативність цих сайтів збагачують також розміщені на них рідкісні фотознімки співробітників установ під час проведення наукових досліджень, експедицій, виступів на конференціях тощо.
Значний інтерес для дослідників становить інформаційний масив сайтів провідних вищих навчальних закладів України, зокрема: Київського національного університету імені Тараса Шевченка (http://www.univ.kiev.ua), Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (http://kpi.ua), Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (http://www.nmu.edu.ua), Львівського національного університету імені Івана Франка (http://lnu.edu.ua), Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (http://www.univer.kharkov.ua) та ін. Упорядники вказаних сайтів розміщують на них інформацію, головним чином, про сучасний професорсько-викладацький склад внз, але інколи у рубриках «Історія університету», «Історія факультету» та «Видатні постаті університету» можна знайти цікаві біографічні довідки, а часом і змістовні статті про життєвий шлях і наукову діяльність вчених НАН України, які працювали також за сумісництвом у вищеназваних освітніх закладах. Наприклад, на сайті Київського національного університету імені Тараса Шевченка є наукова стаття про літературознавця О. К. Бабишкіна (1918–1991) та хіміка-органіка І. В. Смирнова-Замкова (1913–1995). На сайті Львівського національного університету імені Івана Франка міститься довідка про мінералога П.-Б. І. Крип’якевича, наповнена багатими біографічними відомостями про вченого.
Серед сайтів провідних бібліотечних установ України, на яких можна знайти цікаву інформацію з життя і діяльності вчених НАН України, насамперед варто назвати сайт Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (http://www.nbuv.gov.ua). На його сторінках містяться електронні виставки документів з особових архівних фондів академіків і членів-кореспондентів НАН України, підготовлені науковими співробітниками Інституту архівознавства. Це, зокрема, автобіографії, листки з обліку кадрів, нагородні листи, фотографії, титульні сторінки наукових праць академіків: Б. М. Бабія (1914–1993), О. І. Кухтенка (1914–1994), В. І. Толубинського (1904–1988), О. П. Маркевича (1905–1999), членів-кореспондентів: В. Я Дідковського (1914–1995), Є. М. Кондратюка (1914–1992), М. М. Підоплічка (1904–1975) та ін.
На сайті Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника (http://www.lsl.lviv.ua/index.htm), Національної парламентської бібліотеки України (http://www.nplu.org), Національної історичної бібліотеки України (http://www.nibu.kiev.ua) можна знайти електронні бази даних наукових праць (монографій, нарисів, навчальних посібників, статей тощо) колишніх співробітників академічних установ.
У рубриках на зразок «Видатні науковці», «Відомі земляки», «Календар знаменних і пам’ятних дат», що знаходяться на сайтах Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. М. Гмирьова (http://www.reglibrary.mk.ua), Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки (www.libr.dp.ua), Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. М. Горького (http://www.library.lg.ua), Харківської обласної універсальної обласної бібліотеки (http://library.kharkov.ua), Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (http://secinfchounbk.blogspot.com) зустрічаються цікаві відомості про біографію вчених НАН України, які народилися в тій, чи іншій місцевості України, послужилися своїми науковими доробками вивченню її історичного минулого та збагаченню культурної спадщини.
Серед електронних інформаційних ресурсів регіонального значення, що містять відомості з життя і наукової діяльності наукових працівників академічних установ періоду 1956–1960 рр., великий інтерес становлять: Сумський історичний портал (http://history.sumynews.com/pro-nas.html), Волинський історично-краєзнавчий портал «Історична Волинь» (http://istvolyn.info), Одеський краєзнавчий портал (http://odportal.com.ua), Інформаційно-аналітичний портал «Дніпровська правда» (http://dneprovka.dp.ua), «Портал современных педагогических ресурсов» (http://intellect-invest.org.ua). Статті про українських вчених на вказаних ресурсах характеризуються новизною у викладі інформації, оскільки більшість з цих матеріалів створювалися не лише на основі друкованих наукових праць, але також і архівних документів, що є результатом добре проведеної дослідницької роботи.
Тематичні інформаційні ресурси, як, наприклад: «Українці в світі» (http://www.ukrainians-world.org.ua), «Лексика.ua» (http://leksika.com.ua), «Биография.ru» (http://www.biografia.ru), «Центр генеалогических исследований» (http://rosgenea.ru) та «База патентів України» (http://uapatents.com) містять, головним чином, короткі відомості про роки народження та смерті науковців, їхні наукові спеціальності, роки присудження звань і вручення нагород. Хоча більшість з цих повідомлень запозичені з друкованих наукових видань, зокрема «Української радянської енциклопедії» та «Большой советской энциклопедии», але серед них зустрічаються цікаві описи про наукові розробки вчених, фотокопії нагородних листів, подяк і патентів на їхні винаходи.
Таким чином, можна стверджувати, що інформаційні ресурси мережі Інтернет є важливим історичним джерелом і становлять вагому наукову цінність для сучасних вітчизняних дослідників. Найбільш наповненими з них є статті, есе і довідки з життя і наукової діяльності вчених НАН України, розміщені на офіційних сайтах науково-дослідних академічних установ і вищих навчальних закладів України. У процесі формування цих інформаційних ресурсів автори використовували не лише загальнодоступні наукові праці (енциклопедії, довідники, ювілейні статті та некрологи), але також архівні документи і спогади сучасників. На жаль, більшість підготовлених відомостей про вчених НАН України у мережі Інтернет не мають уніфікованої структури викладу інформації і джерельної бази дослідження, що значно ускладнює роботу науковцям. Загалом же даний різновид історичних джерел може бути використаний при реконструкції життя і наукової діяльності вчених, які працювали в структурі НАН України у 1956–1960 рр. Під час опрацювання інформації, виявленої на електронних ресурсах мережі Інтернет, дослідники повинні використовувати передусім документи з особових архівних фондів академіків і членів-кореспондентів НАН України (автобіографії, листки з обліку кадрів, наукові праці та ін.), планово-звітну документацію з діяльності Академії наук, протоколи засідань Президії НАН України та матеріали до них, документи з особового складу наукових кадрів академічних установ (контрольні списки співробітників, накази і розпорядження директорів інститутів), листування Президії НАН України з вищими органами влади у 1956–1960 рр. (Радою Міністрів УРСР і СРСР, ЦК КПУ, Держпланом УРСР і СРСР, галузевими міністерствами і відомствами)