Особливості побутування мотиву "будівельної жертви" в баладах

Тези доповіді

1. Міфологічно-ритуалістична теорія баладного сюжету про замуровану милу (милого).
Одна з перших інтерпретацій належить Я. Грімму, котрий здійснив аналіз сербської балади «Мурування Скадра», надісланої йому Вуком Караджичем. У праці Deutsche Mythologie (1835) учений розмірковував про залишки давніх міфологічних уявлень щодо «будівельної жертви» (Bauopfer – термін Р. Штюбе). Він вважав цю баладу яскравим прикладом минулої практики принесення людини в жертву для заспокоєння і задобрення вищих сил, які перешкоджали будівництву об’єкта.
2. Відображення макабричного сюжету про вбивство дівчини шляхом замурування її в стіну або фундамент будівлі у фольклорних текстах.
Такі легенди й перекази (особливо з епохи Середньовіччя) побутують не лише у старих містах Європи й Азії, а також на Закавказзі, в Туреччині, Криму (місцеві перекази про дівчат у «Дівочій башті»). При розкопках цих будівель археологи часто знаходять залишки замурованих жінок (наприклад, у чеських замках Штернберг, Конопиште, Карлштейн). Як стверджує С. П’ятаченко, «логіка твору створює стійку кореляцію між будівлею, де замурована жертва, та історичним або псевдоісторичним жіночим персонажем, з яким пов’язується насильницька смерть та замурування» [8].
3. Межі територіального поширення звичаю.
Німецький етнограф Р. Штюбе ще в 1928 році писав про те, що цей звичай «знаходимо в Китаї, Японії, Індії, Сиамі, на о. Борнео, в Африці, у семітів, в Новій Зеландії, на о. Таїті, на Гавайських та Фіджійських островах та у чібчів Південної Америки» [цит. за: 2, с. 150].
4. Зв’язок сюжету з повір’ям, згідно з яким фундамент будівлі буде міцнішим, якщо в нього закласти людину.
Англійський етнограф Е. Тайлор наводив італійську легенду про замурування в міст через річку Арту дружини будівельника з метою набуття ним ознак міцності [12, с. 94]. У сербських і болгарських народних піснях є спорадичні згадки про неповнолітніх дітей, що були замуровані в основи міських стін, фортець, мостів і навіть церков. Це можна пояснити віруванням, що духи жертв можуть в разі необхідності захистити фундамент будівлі. Такі відомості зустрічаємо у книзі німецького дослідника Волькера Шмідта «Tierische und menschliche Bauopfer bei den Nordwestslawen» [17, s. 29].
5. Ґенеза мотиву «будівельної жертви».
«Будівельною жертвою» могли бути діти, незаймані жінки, раби, рідше – подружні пари, чоловіки, просто кров дитини чи дорослого. Ґенезою останнього варіанту є віра в контагіозну магію, що, за Дж. Фрезером, лежить в основі міфологічного мислення [14].
6. Християнська інтерпретаційна теорія.
За свідченням Д. Зеленіна, європейські богослови, виходячи з позицій християнської ідеології, проводили паралелі між замурованою в стіні невинною людиною при будівництві нового об’єкта і Божим сином, що став наріжним каменем усієї світобудови.
7. Тотемістична теорія Д. Зеленіна і концепт покарання за скоєний злочин.
На противагу загальноприйнятому західноєвропейському тлумаченню замурованої людини як офіри духам землі Д. Зеленін запропонував інтерпретаційну теорію, що її можна назвати тотемістичною. Звичай був пов’язаний із примітивними дерев’яними будівлями. Провідним є концепт покарання за скоєний злочин, порушення священного татуйованого ставлення до власних предків.
8. Гендерно-опозиційна теорія XX століття.
У студіях Р. Мандели, що присвячені «Мосту Арта», висловлене твердження, що такі балади відкривають нам «чоловічу спробу «випробувати свою владу і контроль над жіночою сексуальністю та її репродуктивною функцією» [цит. за: 11, с. 52]. Як зазначає Л. Стоянович, на таку думку дослідницю наштовхнуло Леві-Стросівське протиставлення природа-культура, яку вона адаптувала до інтерпретації сюжету – нетворча чоловіча культура спирається на присвоєння жіночої природи. Бачимо тут протиставлення двох головних категорій – маскулінності й фемінності.
9. Ініціаційна теорія Л. Парпулової.
Спираючись на вчення А. ван Генепа про обряди переходу, дослідниця Л. Парпулова вважає, що замурування в баладі «декодовано як форму обвінчаного життя» [цит. за: 11, с. 53].
10. Аналіз варіантів баладного сюжету про замурування милої на українських теренах.
Такі сюжети користуються популярністю в українських Карпатах і Словаччині від першої половини XIX ст. (записи О. Павловича).
11. Провідне місце метаморфози й метемпсихози в баладі.
Наявність метаморфози як форми втілення дійсності відіграє роль підсилення експресії баладного малюнка. Відповідно до індійського вчення про сансару та реінкарнацію, безтілесне начало індивіда після розпаду однієї оболонки (земної, тілесної) поєднується з іншою. У варіантах баладного сюжету присутня метемпсихоза – тобто переселення душі померлого в організм, що народився заново, – у квіти, які виросли на могилах закоханої пари.
12. Магічна сила вербального коду прокльонів, темпоральний аспект.
13. Амбівалентна символіка вікна в народній баладній традиції.
14. З’ясування місця виникнення другого варіанту балади – «Замурований милий». Міграційна теорія А. Дандеса.

Список використаних джерел та літератури:
1. Васильєва І. В. Міфологічне мислення: етнографічні розвідки і психоаналіз [Електронний ресурс] / І. В. Васильєва // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Філософія. Психологія. Педагогіка . – 2010. – № 1. – С. 7-11. – Режим доступу: http://novyn.kpi.ua/2010-1/01-filos-Vasiljeva.pdf.
2. Зеленин Д. К. Избранные труды. Статьи по духовной культуре 1934-1954. – Москва: Индрик, 2004. – С. 145-175.
3. Курганский М. К вопросу о строительной жертве и «кутном боге». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dedoslavl.narod.ru/lubomudrie/strojzhertva.htm.
4. Мировые культы и ритуалы. Могущество и сила древних / [сост. Ю. А. Матюхина]. – М.: РИПОЛ классик, 2011. – 304 с.
5. Мишанич С. В. Фольклористичні та літературознавчі праці [Електронний ресурс] / С. В. Мишанич. – Донецьк : Донец. нац. ун-т, 2003. – Т. 1. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=1942).
6. Народні балади Закарпаття / Запис. та впорядк. текстів, вступ. статті та примітки П. Лінтура. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1966. – 283 с.
7. Новая философская энциклопедия: В 4 тт. – Под редакцией В. С. Стёпина [Електронний ресурс] / Москва: Мысль. – 2001. – Режим доступу: http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_philosophy/8397/%D0%98%D0%9D%D0%98%D0%A6%D0%98%D0%90%D0%A6%D0%98%D0%AF.
8. П’ятаченко С. В. Сумський переказ про замуровану розбійницю: ґенеза, типологія, семантика: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/FilolNauk/2011/300.pdf.
9. Славянские древности: этнолингвистический словарь: В 5 т. / Под ред. Н. И. Толстого. — Москва. — Том 3. – 693 с.
10. Славянские древности: этнолингвистический словарь: В 5 т. / Под ред. Н. И. Толстого. – Москва. – Том 4. – 512 с.
11. Стоянович Л. Які вірування закладені в основу «Балади про замуровану наречену»? / Л. Стоянович // Народна творчість та етнографія. – 2009. – №3. – С. 50-56.
12. Тайлор Э. Б. Первобытная культура: Пер. с англ. – Москва: Политиздат, 1989. – 573 с.
13. Топоров В. Н. К символике окна в мифопоэтической традиции // Балто-славянские исследования, 1983. – Москва: Индрик, 1984. – 168 с.
14. Фрэзер Дж. Дж. Золотая ветвь: Исследование магии и религии. Пер. с англ. М. К. Рыклина [Электронный ресурс]. — Москва: Политиздат. – 1980. – Режим доступа: http://psylib.org.ua/books/freze01/.
15. Элиаде М. Священное и мирское / Мирча Элиаде. – Москва: Изд-во МГУ. – 1994. – 368 с.
16. Dundes, A. The Walled-Up Wife: A Casebook: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://books.google.com.ua/books?id=MDmGX5y40IwC&printsec=frontcover&hl=ru&source=gbs_atb#v=onepage&q&f=false. – 210 p.
17. Schmidt,V. Tierische und menschliche Bauopfer bei den Nordwestslawen. Studia Mythologica Slavica 4: 2001. – S. 25–34.