Особистість Тараса Шевченка в дослідженні Миколи Шудрі (за матеріалами фондів Інституту рукопису НБУВ)

Тези доповіді

Герасімова Тетяна Володимирівна

Інститут рукопису НБУВ

Особистість Тараса Шевченка в дослідженні Миколи Шудрі
(за матеріалами фондів Інституту рукопису НБУВ)

У цьому році виповнюється 80 років з дня народження українського журналіста, письменника, кінодраматурга Миколи Архиповича Шудрі. Документи, що відображають його творчу, публіцистичну діяльність та життєвий шлях, зберігаються в Інституті рукопису НБУВ і складають фонд 299. Серед них вагоме місце займають матеріали, пов’язані з постаттю Тараса Шевченка.
Особистість українського поета відіграла велику роль у житті митця. Він захоплювався його творчістю та протягом життя збирав «Кобзарі». Як зазначає український кінорежисер М. Сіренко, у М. Шудрі були «ледве не всі видання. Він міг їхати за «Кобзарем» чи не край світу. В його бібліотеці понад 5 тисяч книжок про Тараса Шевченка! І кожну з них він вивчав, перегортав» [1, с. 25].
Особливо підкреслює захопленість М. Шудрі Кобзарем присяга, яку він дав поету, залишивши запис у «Книзі відгуків» Музею Тараса Шевченка в Києві. Цей запис згодом був уміщений у дослідження Ф. Погребенника «Народ про Шевченка»: «Клянуся тобі, Великий Кобзарю, що, як і ти, присвячу своє перо боротьбі за правду і справедливість» [2, с. 28].
Серед матеріалів фонду 299 є декілька основних категорій документів. Це, зокрема, статті фондоутворювача, присвячені Т. Шевченку («Шевченківська тема в журналі «Громада», «Де ж малював поет? З приводу однієї Шевченкової акварелі»), нариси («Земля Тараса», «Нам треба голосу Тараса»), есе («Стежки віщого кобзаря. Т. Г. Шевченко в Києві») [3].
З підготовчих матеріалів слід відзначити бібліографію «Лектура молодого Шевченка»; списки місць Києва, пов’язаних з Т. Шевченком; словник «Жінки в житті Т. Г. Шевченка»; генеалогічні таблиці Т. Шевченка, складені дослідником; перелік публікацій та документальних кінострічок, підготовлених М. Шудрею станом на 2001 рік; підготовчі матеріали до монографії, що охоплюють публікації про Т. Шевченка в періодичних виданнях за час його життя; виписки до біографії поета різними мовами; матеріали до історії села Моринці, а саме архівні виписки інвентарів за 1796–1850 роки, списки мешканців та сусідів Т. Шевченка, план села з розмітками фондоутворювача, та ін. Також у фонді є публікація М. Шудрі з його ж вступною статтею витягів з листів біографа Кобзаря В. Маслія «Володар наших дум», сценарій телепрограми про Т. Шевченка в Києві «Живе слово», рецензія на книгу В. Яцюка «Таїна Шевченкових світлин».
Крім документів, автором яких був М. Шудря, у фонді також зберігається запрошення на 17 Наукову Шевченківську конференцію від Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка та Інституту литовської мови та літератури Литовської РСР тощо.
До фонду також увійшли праці дослідників на шевченківську тему, зібрані М. Шудрею. В першу чергу, це праці, пов’язані з місцями в Україні, які відвідував Т. Шевченко, – статті: В. Жмира «З Шевченком по Києву», І. Олійника «Де б він не побував», С. Ткаченка «Кирилівка чи Керелівка?», З. Гутченко «До легенди про місце народження Т. Г. Шевченка в селі Моринцях», А. Овсяницького про Канів «Земля, яку сходив Тарас», рецензія на путівник «Шляхами великого Кобзаря» І. Стратілата «Знову по шевченківських місцях», уривки з творів П. Жура про шевченківський Київ.
У фонді є низка статей різних осіб на шевченківську тему: «Из встреч на шевченковских торжествах. К 20-летию Шевченковского юбилейного Пленума Союза Писателей» І. Айзенштока, «Шевченко і Гоголь» Є. Маланюка, «Гілки Шевченкового роду» Д. та Л. Красицьких, «К рисункам Т. Г. Шевченко» А. Прахова, «Коллекция рисунков Т. Г. Шевченко» О. Русова, «Діамант у кожусі» М. Чалого, стаття В. Калініченка «З тернистого вінка» про вшанування пам’яті Т. Шевченка в Єлисаветграді, стаття про художній фільм «Тарас Шевченко» І. Вєтрова, стаття про приятеля Т. Шевченка П. Корольова тощо.
Окрім статей, у фонді також є інші категорії документів різних авторів на шевченківську тему: вступ до публікації твору М. Чалого «Життя і твори Тараса Шевченка» В. Бородіна, альбом-проспект, складений В. Гапєєвою, «Меморіальна майстерня Т. Г. Шевченка в Академії художеств», нарис В. Голобородька «Кобзар у лимані», відгук на дослідження Я. Дзири «Літопис С. Величка і творчість Т. Г. Шевченка» М. Гудзія, рецензія П. Федченка на «Ілюстрований життєпис Тараса Шевченка», підготовлений А. Шевченком та художником І. Будзом, завірена печаткою Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, спогади про Т. Шевченка, «Основні пропозиції громадськості щодо підвищення рівня увічнення пам’яті Т. Г. Шевченка» тощо.
Завдяки дослідженню М. Шудрі життєвого шляху С. Петлюри, в його фонді відклалося дві праці публіциста: «Вчіться у Шевченка» 1908 р., публікацію та вступну статтю до якої в 1992 р. підготувала Н. Сидоренко, та стаття «Пам’яти поета-борця» 1907 р., в 1991 р. надрукована в г. «Літературна Україна».
Увагу дослідників творчого шляху поета можуть привернути фотокопії автографів Т. Шевченка зі змістом збірки «Кобзар» та віршем «Заповіт», копія листа А. Кіріакової 1859 р. у справі допомоги Т. Шевченку у виданні його творів, а також фоторепродукції ілюстрацій до робіт Т. Шевченка, його фотографій та дарчих написів різним особам, зібрані фондоутворювачем.
Крім того, до складу фонду М. Шудрі також входить колекція екслібрисів шевченкіани, зроблених для нього художниками В. Вечерським та Б. Романовим.
Таким чином, архівні документи фонду М. Шудрі, присвячені дослідженню особистості Т. Шевченка, можуть становити інтерес для дослідників життєвого шляху видатного поета та доробку журналіста-пошуковця.
Список використаної літератури та джерел
1. Чечель Л. Пелюстки спогадів про Миколу Шудрю / Людмила Чечель // Київський журналіст : альманах Київської спілки журналістів / упоряд. В. Г. Проненко. – К. : ВПК «Експрес-Поліграф», 2013. – С. 25.
2. Германова О. Г. Майстерність пошукової публіцистики Миколи Шудрі / Українське журналістикознавство. – Вип. 1. – К., 2000. – С. 28.
3. ІР НБУВ, ф. 299.