КІБЕРНЕТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ІНФОРМАЦІЇ В ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕК

Тези доповіді

Сьогодні практично кожна сфера професійної діяльності людини потребує бібліотечного обслуговування з використанням нових інформаційних технологій. Вчені акцентують навіть на такій проблемі, як коректне формування бібліотечних каталогів з питань кібернетики і інформації, їх ранжування тощо. Тому актуальним є підвищення інформаційних знань, інформаційної культури фахівців з надання інформаційно-бібліотечних послуг.
Деякі вчені наводять досить вузьке поняття інформації (від лат. informatio – роз’яснення, викладення), це – відомості, що передаються усним, письмовим або іншим способом [1]. У вінеровському визначенні: «інформація – це позначення вмісту, отриманого із зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього. Інформація – це знання про фактичні дані і співвідношення між ними у зв’язку з процесами управління; єдність комунікатора, комуніканта, каналу зв’язку і вмісту повідомлення. В разі відсутності будь-якої з цих чотирьох компонентів – інформації немає [2]. У сучасній науці поняття «інформація» є одним із фундаментальних поряд із матерією та енергією. Зміст його є неоднозначним, і залежить від галузі застосування. Утворення нових термінів навколо «інформації» відбувається за допомогою додаткових слів, які підкреслюють її належність до певної галузі знань. Це залежить від різних чинників (критеріїв), до яких відносять конкретну галузь знань, а також характеру завдань, для яких вводиться це поняття [3, С. 85, 106].
Під інформацією законодавець в Україні розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі [4, c. 211]. У той же час, інформація – одне з основних понять кібернетики. Кібернетика (від грецьк. – мистецтво управляти) — наука про загальні закони отримання, збереження, передачі і розповсюдження інформації у складних управляючих системах. При цьому під управляючими системами розуміється не лише технічні, а й біологічні і соціальні системи. Прикладами складних управляючих систем є нервові системи живих організмів, в особливості організм людини, а також апарат управління у суспільстві [5]. Кібернетика виокремила поняття інформації за межі мови людини й інші форми коммунікації між людьми, пов’язала його з цілеспрямованими системами будь-якого виду – біологічними, технічними, соціальними. Інформація виступає в трьох формах: біологічної (біотоки в організмах, зв’язки в генетичних механізмах), машинної (сигнали в електронних системах) і соціальної (рух знань людини в суспільних системах) [6].
У 60–70 роки ХХ століття сформувалися два основні підходи до розуміння сутності інформації – «функціональний» і «атрибутивний», які досі актуальні. Вчені, які підтримують «функціональний або, так званий «функціонально-кібернетичний» підхід (В. Г. Афанас’єв , І. І. Гришкін, Д. І. Дубровський, Н. І. Жуков, А. М. Коршунов, П. В. Копнін, К. Х. Момджян, М. І. Сєтров, В. С. Тетюхин, Б. С. Українцев та ін.), повязують інформацію тільки лише з функціонуванням самокерованих систем живої природи, суспільства й автоматичної техніки. Вони вважають поняття інформації одним із фундаментальних понять кібернетики, і розуміють під нею вид і зміст відображення, результати якого використовуються [7]. Результату відображення передує обробка – виконання будь-якого алгоритму, вихідні дані для якого ототожнюються зі станом того чи іншого носія. Розрізняють дискретну і безперервну форму інформації. Дискретна є основною формою інформації та існує (передається, обробляється і зберігається) у вигляді кінцевих сукупностей якісно різних символів (друковані, рукописні документи, стан цифрових автоматів тощо) [6].
Кібернетика включає і поняття інформації, відповідно, наприклад, правова кібернетика має своє поняття інформації – правової інформації. Правова інформація включає все те, що пов’язано з практикою здійснення права, його вивченням і теоретичною розробкою. Однак, в основному, правовою інформацією є всі юридичні, нормативні, правові акти, які необхідно систематизувати, впорядкувати та полегшити їх пошук практичним працівникам юридичних організацій для кращого функціонування цих організацій. Оскільки правова кібернетика випливає з основної науки – кібернетики, то й правова інформація буде виходити з начального поняття інформації взагалі [6]. До соціальної інформації можуть бути віднесені всі види інформації, які функціонують у суспільстві. У найзагальнішому плані інформацію можна розділити на природну («відношення самих з собою і між собою елементарних часток, атомів ...планет, галактик ...») і штучну. До останньої мають бути віднесені «створювані відомості, що приймаються, оброблювані, використовувані, передавані, структурно-кодові, у вигляді сигналів (по каналах зв'язку) або у вигляді книг, машин, теорій, речей, ідей, пісень і так далі» [8].
Таким чином, можна зробити висновок, що вживання терміну «інформатика» пов’язане з вузько-конкретною областю вивчення структури та загальних властивостей інформації, переданої у вигляді літератури.
Сьогодні інформаційно-аналітична діяльність вкрай потрібна в бібліотечній справі, і яку не можна розглядати у відриві від поняття кібернетики. Сучасне розуміння кібернетики є ширшим за поняття «інформація» і є фундаментальною наукою, що вивчає не тільки процеси передачі та обробки інформації, відображення. Згідно з кібернетичним підходом, інформацією є лише нові, актуальні на даний період часу, а тому корисні для користувача відомості. При такому тлумаченні кібернетики визначається її місце серед інших наукових дисциплін. По аналогії застосування кібернетичного методу досліджень до різного роду систем таких галузей, як технічна, економічна, біологічна, медична кібернетика тощо можна очікувати можливості виникнення бібліотечної кібернетики. Саме тому зміна пріоритетів у діяльності бібліотек, а саме – розширення функціональних обов’язків бібліотекарів у плані використання ними досягнень інформатики, кібернетики, повинно стати одним з їх стратегічних завдань.

Анотація
У доповіді розглядається проблема кібернетичного підходу до інформації у діяльності бібліотек.


Література
1. Нежданов И.Ю. Введение в анализ текстовой информации / И. Ю. Нежданов [Електронний ресурс]. – Режим доступа:
http://www. http://ci-razvedka.ru/Vvedenie_v_Analiz_Textov.html.
2. Томин В.Т., Сочнев Д.В. Словарь-инструментарий для исследования проблем, связанных с взаимодействующим влиянием правоохранительной и массово-коммуникативной систем на преступность и виктимность молодежи и несовершеннолетних. – Н. Новгород, 1999. – С. 33.
3. Лук’янчиков Є. Д. Методологічні засади інформаційного забезпечення розслідування злочинів : [монографія] / Лук’янчиков Є. Д. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2005. – 360 с.
4. Про інформацію : Закон України від 02 жовт. 1992 р. № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – Ст. 650.
5. Кібернетика [Електронний ресурс]. – Режим доступа:
http://mybiblioteka.com/book/378.
6. Кибернетика и право // Нижегородский юридический институт МВД РФ [Електронний ресурс]. – Режим доступа:
http://referat.kulichki.net/files/page.php?id=5841Файл 1.
7. Тямкин А. В., Попченков Э. Н. Методология общенаучного и специально-научного исследования информационной реальности в контексте теории оперативно-розыскной информации / А.В. Тямкин, Э.Н. Попченков // Воронежские криминалистические чтения : сб. науч. тр. — Воронеж, 2008 .— Вып. 10. – С. 301–309 .
8. Поляков М.П.Уголовно-процессуальная интерпретация результатов оперативно-розыскной деятельности: Монография / Под научн. ред. проф. В.Т. Томина. – Нижний Новгород: Нижегородская правовая академия, 2001 [Електронний ресурс]. – Режим доступа:
http://kalinovsky-k.narod.ru/b/polyjkov2001/03-2.htm.